Кривий Ріг — найбільше місто України, яке не є обласним центром. За інформацією кількарічної давності, має понад 600 тисяч населення.
У місті 145 закладів загальної середньої освіти. Зважаючи на пандемію, другий рік поспіль випускні вечори у школах проводять у різний час. В одній із криворізьких шкіл випускний відбувся у п’ятницю, 18 червня.
День потому журналістка Альона Вишницька написала у Facebook наступне:
«Чесно — я не знаю, звідки брати сили і віру. Північ, суботній літній вечір. Друг просить передзвонити — каже, що вчора його сестру зґвалтував на шкільному випускному її вчитель».
Тоді ж Альона розповіла, що заяву до поліції постраждала дівчина не подала. Допис про злочин стали коментувати та поширювати, в особисті повідомлення журналістці почали писати люди з бажанням допомогти та ділились контактами тих, хто допоможе. Отож дівчина до поліції таки звернулась:
«Сьогодні весь день мені дзвонили, писали і ділились. Розповідали, як пережили зґвалтування, і досі не навчились з цим жити. І що навчились теж. Усі ці люди дали незнайомій їм дівчинці зрозуміти, що вона не одна, і тому можна боятись менше. Вона подала заяву і пройшла низку процедур для фіксації злочину. Вона сильна, і сильною бути трошки легше, коли поруч підтримка».
За словами Альони Вишницької, коли постраждала дитина вперше прийшла до поліції аби заявити про злочин, правоохоронці порадили «зіграти з ним весілля», тобто — з кривдником.
Чи радив хтось із поліцейських подібне Оксана Лєсонєн, інспекторка з комунікацій Криворізького районного управління поліції, не знає. Каже, що вперше про це чує, із заявою щодо подібних висловлювань не звертались і усе буде з’ясовуватись у межах кримінального провадження.
«Я цього не знаю, коментувати не буду, у мене немає такої інформації. Я можу сказати по факту, що дійсно було звернення про зґвалтування. Зареєстрували його 20 червня. Наразі у межах цього кримінального провадження тривають слідчі дії задля з’ясування усіх обставин».
Для людини, яка постраждала, найголовніше, пояснює правозахисниця, співзасновниця організації «Жіночі перспективи» Марта Чумало, прийняти розуміння того, що вона — не винна, що відповідальність завжди лише на кривднику:
«Тим паче у цьому випадку – це вчитель, який просто мав би бути дорослим, який показує приклад. Діти, знаєте, не привчаються і перебувають у дуже вразливому стані, коли спілкуються з вчителем. Вони не підозрюють, не очікують сексуального скривдження зі сторони вчителя».
Такі події є сильною травмою і для близьких дитини, наголошує Марта Чумало, але вони зі свого боку мають знаходити у собі ресурс аби підтримувати дитину так, як їй цього треба:
«Дуже важливо давати максимальну підтримку цій дитині. В жодному разі категорично навіть якимось там незначним жестом не ставити під сумнів, що вона могла у якийсь спосіб себе захистити чи зробити так, щоби цього не сталось. Важлива взагалі адекватна психологічна підтримка і допомога. Але якщо такого немає, то потрібна дати дитині простір, щоби вона прийшла до себе. Тобто якщо вона хоче говорити, то говорити про це, якщо не хоче говорити, то не говорити. Зараз не потрібно, знаєте, на кшталт «забудемо». Бувають такі захисні стратегії, мовляв, «поїдьмо десь на море», чи «забудемо все, що сталося, це дурний сон». Це — травма, яку треба прожити, тут дуже важлива підтримка всіх близьких. Підтримка, котра йде за потребами дитини».
Випадки насильства у школах не часто висвітлюють у ЗМІ тому, вважає правозахисниця, що від Союзу тягнеться ця традиція замовчування. Мовляв, усе, що трапилось у школі, має залишитись у школі, за закритими замками та зачиненими дверима. Начебто, якщо щось погане вийде за школу, то це кине тінь на керівництво, вчителів і взагалі на всю педагогіку.
Важливо — заяву про вчинення злочину щодо неповнолітньої людини може подати будь-яка повнолітня, якій стало відомо про злочин.
«Це важливо, тому що хто би не подав цю заяву — все одно будуть сліді дії, її будуть опитувати. Важливо витримати коректну форму цього так званого допиту. Тут би був добрим міжнародний досвід «зелених кімнат» (методика проведення інтерв’ювання дитини, яка потерпіла або стала свідком злочину, в умовах, що мінімізують та не допускають повторної травматизації психіки дитини, з урахуванням її індивідуально-психологічних та психофізіологічних властивостей — ред.). Основна ідея «зелених кімнат» у тому, щоб не було повторного опитування дитини. Щоб дитина один раз одній людині розповіла, усе це зафіксували на відеозйомку і не було повторних допитів, свідчень тощо».
За українським законодавством, зґвалтування неповнолітньої особи, тобто дитини, карається позбавленням волі на термін від 7 до 12 років. Саме за цієї частиною 152 статті Кримінального Кодексу відкрили справу.
Адвоката потерпілій дівчині вже знайшли. На його прохання, сім’я та близькі поки нічого про справу не коментують та не розголошують. Щодо психотерапевтичної підтримки, кажуть, уже також мають на увазі кількох людей, які зголосились допомогти.
Пам’ятаймо, у будь-якому насильстві завжди винна та людина, яка скоює насильство, і ніколи — постраждала.
Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS