«Залишається гола земля і це виглядає жахливо»: чи потрібно відмовитись від скошування трави в місті?

«Як тільки починається спека – вони починають косити траву» – почула я нещодавно від подруги-киянки. Вона мала на увазі те, що часто після такого трава просто сохне і більше впродовж літа не росте. Звісно, її заувага стосувалась того, що косять надто низько. За законом, мають скошувати до висоти 3-5 см. У посушливий період висоту повинні дещо збільшувати, бо низький покіс послаблює рослини, а також — скошування трави передбачає і подальший догляд – регулярний полив, змочуючи поверхневий шар ґрунту на глибину 15-20 см, та підсівання.

Унаслідок низького скошування, яке не один рік зауважують містяни, трава гине з низки причин, пояснює біологиня Дарія Озерна. На це впливає клімат, види трав, якими засівають газони, та те, чим їх поливають і чи поливають взагалі.

«Отож ми отримуємо те, що травневе скошування трави призводить до її загибелі. Далі все літо не росте газонна трава, відростають бур’яни, проте відбувається ерозія землі, пилюка піднімається в повітря, оскільки земля суха, гаряча і оголена. Земля перегрівається, натомість вона могла б ловити тепло і швидко охолоджуватися, не створювати так звані міські острівці спеки — це велика загроза для людей, не просто нашому комфорту».

Тому в місті й існує перегрів, пояснює науковиця. За її словами, таким чином влітку температура асфальту досягає 60°C, тоді як газони в тіні показують 25°C, на сонці – 30°C:

«Тепло, яке назбирує асфальт, потім дуже довго віддається в атмосферу, це відбувається вночі. Саме тому передмістя охолоджується швидко. Наприклад, якщо ви поїхали за місто, то там ввечері вам хочеться загорнутись в ковдрочку, натомість якщо ви сидите в той самий час на терасі у місті, то вам навпаки хочеться додати льоду до свого напою. Для молодих здорових це просто питання комфорту, для молодих/немолодих, які мають серцево-судинні захворювання, такий перегрів бувають небезпечними. У період спеки значно збільшується кількість звернень за невідкладною допомогою».

Маркетологиня Олеся живе у Дніпровському районі столиці. Наприкінці травня вона зверталася до КМДА щодо скошування трави «під нуль», просила пояснити навіщо це роблять. Каже, звернулась, бо зауважила, що косити почали дуже часто:

«Я отримала відповідь, у якій зазначено, що косити зобов’язані при досягненні травою висоти 15 см, залишаючи 5-8 см, скошену траву повинні прибирати. По факту скошене не прибирають, траву скошують до 2 см, солому не прибирають. Таким чином залишається гола земля з маленькими острівками чогось зеленого, притрушеного сіном. Це виглядає жахливо.

Раніше, мені здається, такого не було. Раніше вони залишали хоча б щось зелене. Тепер це змінилось на гірше, тому я і звернулась».

Київ, додає Олеся, міг би взяти до уваги і, можливо, за приклад нинішній тренд на засівання газонів у Скандинавії:

«Зараз вони поступово переходять до натуральності. Відмовляючись від вигадливих клумб та газонів засіюють територію. Польовими квітами, травами, злаковими. Вважаю, що це хороша іде і для нас, враховуючи те, що за газонами ніхто не доглядає. Ці трави, квіти сіються самосівом і наступний рік так само мають гарний вигляд, пахнуть».

Водночас начальник відділу садово-паркового господарства Київзеленбуду Олег Олюнін каже, що люди діляться на два типи: ті, які скаржаться, що дуже викошують і ті, які скаржаться, що не косять. Косять газони пояснює, за нормативами закону, а не поливають, бо нема ресурсів.

«Балансоутримувачі територій, де розміщуються газони, не забезпечені повною мірою технікою та людьми, щоб поливати газони. Насправді газон це один з найвартісніших у догляді елементів благоустрою. Тому що у спекотну пору для поливу 1 м² газону, щоб він мав насичений зелений колір, ріс і не підсихав потрібно мінімум 5 л поди, а в ідеалі — 7-10 л. 

Будь-який тип газону — скошуючи чи не скошуючи — за відсутності належного поливу буде сохнути. Високий чи низький – все одно буде сохнути. Але ще недолік високого газону, що висохнув, у тому, що якщо, наприклад, хтось кине у нього непогашений недопалок може спахнути вогонь».

Якщо ви зауважили факт низького покосу трави — звертайтесь до балансоутримувачів території, тобто до ОСББ чи ЖЕКів. Якщо це не прибудинкова територія, то — до адміністрації відповідного району.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо 

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS