2019 рік став рекордним за кількістю порушень прав людини в окупованому Криму

 2019 рік став рекордним за кількістю порушень прав людини в окупованому Криму

91 людина — саме стільки кримських політв’язнів досі перебуває у в’язницях чи СІЗО Росії й окупованого нею півострову.  Права цих бранців, як й інших мешканців окупованого Криму, регулярно порушують: від покарань за спілкування кримськотатарською чи українською до фізичного та психологічного насилля в закладах позбавлення волі. Це дані досліджень Кримськотатарського ресурсного центру. Активісти проаналізували, якою торік була ситуація із дотримання прав людини на окупованому півострові. Найважливіші дані звіту — далі у матеріалі.

«За ці п’ять років ми постійно бились за його здоров’я для того, щоб його обстежували, щоб його лікували. Після цього вважаємо, що в самій колонії незаконно йому «приписували» ті порушення, яких він не вчиняв, для того, щоб його утримувати в загальних бараках, утримувати в ізольованих приміщеннях, в приміщеннях камерного типу», — адвокат політв’язня Рустема Ваїтова, Едем Семедляєв, розповідає, як права його клієнта регулярно порушували у російських СІЗО та колоніях.

Ваїтов став першим кримчанином, якого після анексії півострова заарештували у справі «справі Хізб ут-Тахрір». Тобто за ніби-то участь у терористичній організації. В Росії вона заборонена, в Україні — ні.

Зараз, після п’яти років незаконного ув’язнення, Рустем врешті вийшов на волю. Однак і тепер його права порушують, каже адвокат, адже чоловіку призначили вісім років адміннагляду. Весь цей час його і далі контролюватимуть.  

На фото Рустем Ваїтов

«Йому необхідно повернутися в місце реєстрації — це Крим. Треба встати там на облік. Він повинен два рази в місяць «відмічатися». У нього є заборона на відвідування публічних заходів. Також він повинен перебувати вдома у нічний час. Так само, він не може покинути місто у якому зареєстрований. Це можна зробити з дозволу контролюючих органів, але вони дуже важко дають дозволи на це. Крім того, ми будемо в постійному стані тривоги, бо дуже легко сфабрикувати правопорушення при адміннагляді, але ми робитимемо все можливе, щоб цього не відбувалося», — додає адвокат.

Крім Ваїтова, сьогодні звільнили ще одного політв’язня — Нурі Прімова. Його звинувачували в нібито участі у «Севастопольській групі Хізб ут-Тахрір».

Загалом, наразі в СІЗО та в’язницях Росії і окупованого нею Криму перебуває 91 кримський політв’язень. І це ще не все — каже Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру. 

«Далі мають обмеження або випробувальні терміни 16 людей. Це ті люди, які мають умовні терміни. Їхня свобода пересування обмежена. Далі переслідують 17-тьох людей — це ті, щодо кого винесені рішення судів про заочний арешт або ті, хто перебуває на території материкової України і щодо них відкриті кримінальні справи. І 39 людей – це ті політв’язні, яких було звільнено», — каже Ескендер Барієв.

Зараз до останньої категорії додались і Ваїтов та Прімов. Тож загальна кількість політв’язнів в окупованому Криму — 165. 

Фото: Український кризовий медіацентр

Обшуки, допити, затримання, суди й етапування — в Кримськотатарському ресурсному центрі дослідили як та скільки разів у минулому році окупанти порушували права кримських політв’язнів.

Зокрема, торік відбулося 86 обшуків. Незаконних затримань зафіксували ще більше — 157. Більшість затриманих — кримські татари (127). 

«За цей період зафіксовані затримання за підозрою у ніби-то участі в батальйоні Нумана Челебіджихана, в заборонених РФ організаціях «Свідки Єгови» та «Хізб-ут-Тахрір», за підозрою у ніби-то екстремістській і терористичній діяльності, у виготовленні вибухових речовин, а також за ніби-то демонстрацію забороненої символіки», — говорить Барієв.

Щодо арештів, то їх торік було 335.

«Цей показник ділиться ще на декілька категорій. 43 випадки, 2 з яких заочно, — це нові арешти по так званих кримінальних справах. 33 випадки — це вже винесені вироки щодо політв’язнів Криму. І 252 випадки — це продовження термінів перебування під вартою», —  говорить Ельвір Сагірман, менеджер з комунікацій Кримськотатарського ресурсного центру.

Крім продовження ув’язнень справи часто перекваліфіковували на ті, які передбачають більше покарання або «вішали» на політв’язнів нові звинувачення.

Порушення права на справедливий суд активісти фіксували 692 рази.

Презентація: Кримськотатарський ресурсний центр

Крім того, торік окупанти порушували право політв’язнів на медичну допомогу. Це відбувалось 134 рази.

«2019 рік характеризується масовими випадками не надання необхідної медичної допомоги політв’язням Криму. Працівники або СІЗО або колоній не передавали ліки чи медикаменти, які родичі купували ув’язненим і в результаті це призводило до ще більшого погіршення стану здоров’я. Крім того, нам відомі випадки морального і психічного тиску щодо затриманих активістів і політв’язнів. Також сюди ми додаємо і випадки примусової психіатричної експертизи», — каже Ельвір Сагірман.

21 раз росіяни зумисне погіршували умови утримування бранців — переводили їх у карцери, спецблоки, штрафні ізолятори та одиночні камери. Або ж карали за використання кримськотатарської і української мов.

«За даними адвоката Айдера Азаматова, його підзахисного — політв’язня і фігуранта справи “Хізб-ут-Тахрір” Арсена Джеппарова деякий час утримували в камері з хворими на ВІЛ і СНІД. Крім того, у камері була волога, сирість і повна антисанітарія», — розповідає Ескендер Барієв.

Чоловік додає: 2019 рік став рекордним за кількістю порушень прав людини в окупованому Криму.

Презентацію дослідження можна переглянути за посиланням.

Ірина Саєвич

Останнi новини