«Квіти України» — місце колективної пам'яті киян: чому важливо зберегти, не знищити?

Споруду «Квіти України» у центрі Києва збудували у 1985 році, проєкт привезли з Франції. Наступного року після введення в експлуатацію «Квіти» визнавали будівлею року України.

Що це за будівля?

Архітекторка, членкиня ГО «Мапа реновації» Дар’я Корба розповідає, що первісно ця споруда — це оранжерея. Але найголовніше — вона зберігає колективну пам’ять киян та киянок.

«Де ви ще на історичній вулиці бачили величезну оранжерею з живими деревами всередині? Це місце колективної пам’яті киян. Ми збагнули це, коли провели першу акцію, де багато людей ділилися особистими історіями. Люди розповідали, як вони купували там квіти з батьками чи як навчалися вирощувати якісь рослини. Тобто первісно за своєю функцією це була оранжерея. А також навчально-методичний центр, тобто потужна дослідницька база. Ну, і зрештою, магазин квітів. Тому можна це назвати місцем соціальної активності району».

Дар’я наголошує, що коли йдеться про радянську спадщину в архітектурі, то мається на увазі не ідеологія, а модернізм, який творили тогочасні українські митці та мисткині.

«Коли ми говоримо про радянську спадщину, то маємо на увазі важливе матеріальне втілення певної епохи. І це важливий пласт нашої історії, який наші нащадки будуть досліджувати. Нам дуже важливо зберігати цей пласт, аби в інших людей було уявлення: як ми жили, як будували.

Також модернізм це про сміливі конструктивні рішення і сміливі архітектурні рішення. Це ми бачимо і на «Квітах України». Адже тут безпрецедентні великі консолі з великими вильотами, шикарний атріум. Така архітектура безперечно має туристичний потенціал».

А що місцеві?

Навпроти «Квітів» живе історик Тарас Грицюк. Упродовж останніх двох місяців спостерігає за тим, що відбувається під його вікнами й відстоює будівлю від знищення.

«На початку червня ми, місцеві мешканці, помітили, що навколо будівлі з’явилися будівельники, почали встановлювати будівельний паркан. Не було зрозуміло, що відбувається: йдеться про капітальний ремонт, реконструкцію чи знесення. Важливо сказати, що навколо квітів існує потужна сусідська спільнота.

9 червня ми спробували з’ясувати, що ж відбувається. Першими нашими контактними людьми були безпосередньо будівельники, які зорієнтували, що на цьому місці планується реконструкція, а будівля змінить свій зовнішній вигляд. Ми спробували отримати якусь інформацію про це.

На той момент ще не було паспорту об’єкту, а на місці розповісти щось відмовились. Сказали, що ми не маємо права про це питати, що зараз встановлять паркан».

Тоді місцеві викликали поліцію і написали заяву. Мовляв, на їхню думку відбувається щось незаконне, адже про роботи немає жодної вихідної інформації. Дізнатись, що коїться, вдалось через архітектора, зазначеного як той, хто керує авторським наглядом.

«В оприлюдненій документації ми побачили певні невідповідності. Тоді звернулись до Департаменту архітектурно-будівельного контролю зі скаргою. У скарзі про позапланову перевірку нам відмовили, не пояснюючи причини. Тобто на початку департамент зайняв таку вичікувальну позицію».

Що обіцяв забудовник?

На представника забудовника Олексія Пишного вдалось вийти через народного депутата Дмитра Гуріна. Сам Пишний усно обіцяв, що і виноград, і об’ємне просторове рішення будівлі збережуть. Але наприкінці червня виноград зрізали. Тоді ініціативна група місцевих зібрала підписи під листом до Міністерства культури з вимогою надати «Квітам України» охоронного статусу. За перший день листа підписали близько двох тисяч небайдужих киянок та киян, а загалом свої підписи залишили 6500 містян.

«І ми зрозуміли, що ситуація з «Квітами» є унікальною, бо є підтримка не лише тих людей, які тут живуть, але і великий інтерес міста».

Активна ж фаза спротиву знищення будови розпочалась, коли вночі на 12 липня почався демонтаж фасаду «Квітів України».

«У цей час ми писали заяви до поліції про вчинення самоуправства. Близько 80 заяв подали. Демонтаж не припинявся. Фінальною краплею стало знесення місцевими жителями частини паркану. Тобто фактично люди собою закрили цю будівлю «Квітів України» від демонтажу.

Тобто бачимо ситуацію, коли чи не вперше в Києві відбувається так, що громада за підтримки різних ключових гравців, як то Мінкульту, юристів, лідерів думок змогла зупинити цей процес знищення будівлі».

Що далі?

Роботи на території нині зупинені трьома приписами: від Міністерства культури, а також за кримінальними провадженнями щодо самоуправства і щодо порушення авторського права. Про це каже Анастасія Левчук, дослідниця ГО «Агенти змін» і донька архітектора «Квітів України» Миколи Левчука.

«І тут я хочу наголосити, що це в принципі безпрецедентна подія. Вперше в історії України суд заблокував роботи на об’єкті за справою про авторське право. Представник забудовника Олексій Пишний заперечував існування такого права Миколи Левчука на проєкт будівлі. Він стверджував, що лише власник будівлі має право вирішувати її подальшу долю. Це не так.

За законом України про авторське право автор має право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому спотворенню, що може зашкодити його честі та репутації. За законом про архітектурну діяльність, автор проєкту твору архітектури має виключне право на внесення змін до збудованого твору архітектури. Отже, Миколі Левчуку належить виключне право дозволяти або забороняти вносити зміни до первісного проєкту».

Якщо «Квітам України» таки нададуть статус пам’ятки, то:

«Під захист потраплять цінні елементи будівлі та загальне об’ємне просторове рішення. Але це не блокує відновлення будівлі й робить можливим пошук для неї нової функції».

Ресторатори, юристи, активісти, приватні підприємці, інженери, лікарі, архітектори, журналісти, письменники, автослюсарі, народні депутати та просто небайдужі громадянки й громадяни виступають за збереження «Квітів України». Якщо ви теж хочете долучитися – шукайте сторінку «Зберегти Квіти України» у Facebook та Instagram, підписуйтесь під зверненням до головних відповідальних за культуру в країні Мінкульту та до влади на місці – КМДА.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS