«Бунтуй, кохай, клімат захищай»: чому киянки та кияни виходять на екологічні акції
«Бунтуй, кохай, клімат захищай»: чому киянки та кияни виходять на екологічні акції
0:00
/
0:00

«Бунтуй, кохай, клімат захищай»: чому киянки та кияни виходять на екологічні акції

Саме для того, аби звернути увагу влади, що у природі з дня у день по усьому світу, і в Україні зокрема, відбуваються зміни не на краще, кількасот киянок та киян зібралася на Кліматичний марш. Таким чином небайдужі долучаються до екологічних акцій, які цими днями проходять по усьому світу.

Організувала цей марш ГО «Екодія». Але традиційно на ній представлені багато неурядових об’єднань, що працюють з темою екології.

Так, активістка організації «Кожна тварина» Дар’я виступає за свідоме споживання. Розповідає, що намагається не використовувати одноразові речі: ходить зі своїм посудом, не користується вологими серветки та одноразовими засобами гігієни, купує все у свою тару і здебільшого локальні продукти, на базарах.

Каже, що ми, люди, часто думаємо, мовляв, зміни має впроваджувати хтось — держава, уряд. Ми забуваємо, що суспільство — це кожна і кожен з нас, що від нашої поведінки й споживацьких звичок залежить, що буде з майбутнім:

«З одного боку плакату я написала «Вегань — збережи довкілля!». Тому що веганство запобігає змінам клімату, адже тваринництво є одним з ключових факторів. Парникові гази, а саме метан, який виробляється через тваринництво, є газом, що має у 30 разів вищий парниковий потенціал, ніж вуглецевий газ. Тобто тваринництво забруднює навколишнє середовище більше, аніж уся транспортна система світу.

З іншої сторони я написала «Споживай помірковано». Бо споживання дуже виросло, а це також впливає на довкілля. Суспільство зміниться. Ми будемо готові до певних законів, коли ми самі змінимося». 

Дар’я, активістка ГО «Кожна тварина». Фото: Мар’яни Чорнієвич/Громадське радіо

«Підняти податок на CO2 мінімум до 30 грн/т до 2022 року та забезпечити використання його коштів та екологічного податку виключно на ефективні заходи зі скорочення викидів парникових газів та охорону навколишнього середовища», — закликають організатори перед тим, як колона рушає від Михайлівської площі до площі Конституції, що біля Верховної Ради.

У нас навіть не стояло питання йти чи не йти, говорить мені Оксана Алієва, координаторка програми «Зміни клімату й енергетична політика» Фонду імені Бьолля.

«Сьогодні ми тут всією родиною, щоб показати, що зміна клімату — це дійсно важливо. Ми всі — як особистості, як громадянки та громадянки, як держава — маємо вже ухвалювати активні рішення. Маємо вже протидіяти зміні клімату. Тому і гасла маршу серед яких «Зміни систему, а не клімат» звернені до уряду, до кожної та кожного з нас». 

Фото: Мар’яни Чорнієвич, Громадське радіо

Студентка та айтішниця Каріна прийшла на марш з плакатом, який уже не вперше супроводжує її на екологічних акціях. На ньому пише «Боюся не їх, боюся без них» та зображені бджоли.

«Я не перший раз з цими бджолами. Бджоли — це маячок проблем у світі. Мені страшно, якщо вони зникнуть, бо кого можна буде боятися? Вони надзвичайно давно на нашій планеті. Людей не було, багато чого не було, а були бджоли, пізніше з’явилися черепахи. Бджоли надзвичайно чутливі. Зараз вони зникають, а якщо зникнуть вони, то зникнемо і ми, бо вони підтримують природу». 

Каріна наголошує на тому, що попри те, що Київ здається досить зеленим, дихати тут з року в рік важче.

«Та й навіть якщо трохи далі від Києва поїхати, то ситуація не краща. Тому що вирубуються лісові смуги, використовуються заборонені у Європі пестициди. Місця, де можна подихати, в Україні на вагу золота. Здається, найближчим місцем для дихання, що я можу назвати, є Карпати. Та й ті не скрізь». 

Фото: Мар’яни Чорнієвич, Громадське радіо

З-поміж прапорів та плакатів мою увагу привернула афіша фільму. На ній на фоні гір та силуетів буйволів фото чоловіка і слова «Май далеко, май добре». Це документальна стрічка, ділиться промоменеджерка фільму Анастасія Пугач. Вона розповідає про молодого німецького еколога Мішеля, який, захоплений природою України, переїхав у 2016 році до Карпат. Там він почав розводити буйволів, які були на межі зникнення. У прокат це кіно виходить 7 жовтня.

«Це картина і про тварин, про Мішеля. Картину знімали 5 років, відтоді як герой сюди переїхав і почав розводити буйволів. Виробництво фільму тривало близько п’яти років, він створений без державних коштів, режисерка сама їздила, знімала».

«Тікати не буде куди», «Ірпеню — кліматичну стратегію, а не забудову», «Планета не парник для вирощування прибутків», «Переходь на зелене», «Бунтуй, кохай, клімат захищай», «Думати — ось, що екологічно», «Віднесені димом», «Майбутнє — не завтра, воно вже сьогодні» — скандували й писали на своїх плакатах учасниці та учасники маршу у Києві.

Подібні акції сьогодні пройшли одночасно і в інших містах: у Миколаєві, Львові, Запоріжжі, Дніпрі, Рівному, Харкові, Ужгороді, Хмельницькому та Кропивницькому.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини