«Це добрий закон. Це правильний закон»: що не так із законопроєктом №5289 про спрощені закупівлі?
«Це добрий закон. Це правильний закон»: що не так із законопроєктом №5289 про спрощені закупівлі?
0:00
/
0:00

«Це добрий закон. Це правильний закон»: що не так із законопроєктом №5289 про спрощені закупівлі?

Система електронних закупівель Prozorro працює в Україні 6-й рік, завдяки їй вдалося заощадити майже 206 млрд грн.

Законом України передбачено: коли держава проводить спрощену закупівлю і купує щось на суму від 50 тисяч гривень до 200 тисяч гривень, то про це потрібно відкрито оголосити на Prozorro і дати можливість усім продавцям надати свої пропозиції. Закупівлі до 50 тисяч можна здійснювати напряму. Якщо спроєктувати роботу системи на життя просто громадянина, то це виглядає так, каже Василь Задворний, гендиректор ДП «Prozorro»:

«Якщо ви купуєте автомобіль, то не купуйте його у першого ліпшого, подивіться два-три варіанти. Дайте можливість іншим продавцям також запропонувати вам свій товар. Все. От власне така ж логіка і у держави».

Усі закупівлі замовники зобов’язані проводити у відкритий спосіб з квітня 2020 року:

«Доти наприкінці року регулярно відбувалося наступне, це просто класичний приклад з життя Prozorro: замовники брали дорогу, нарізали її на шматки по 40 м і підписували от буквально десятки контрактів кожен з яких по 199 тисяч гривень. Щоб не потрапляти в поріг. І виходило, що з ним учасником, без будь-якої відкритої конкуренції, укладалися ці договори».

Гендиректор ДП «Prozorro» пояснює, чому це практика є невигідною державі:

«Тому що в середньому на таких спрощених закупівлях просто через відкриту конкуренцію державі вдається зекономити приблизно 7-10% від очікуваної вартості. Відповідно, коли ми говоримо про щорічний обсяг закупівель на спрощених закупівлях, а цього року це буде близько 50 млрд грн, то така економія у 2021 році могла б скласти 5 млрд грн. От цими грошима ми ризикуємо».

Натомість зараз група депутатів пропонує Раді ухвалили законопроєкт №5289. Серед ініціаторів — 21 депутат: зі «Слуги народу», «Довіри», «За майбутнє», «ОПЗЖ», та позафракційні. Вони воліють скасувати обов’язок проводити спрощені закупівлі через Prozorro на закупівлі дорожчі 50 тисяч, і мінімальний поріг для публічної звітності залишити для покупок понад 200 тисяч.

18 листопада, коли проєкт цього закону розглядали на сесії один з його ініціаторів народний депутат Борис Приходько, член групи «Довіра», доповідав, що закупівлі через Prozorro з порогом у 50 тисяч грн створюють цитую «суттєві незручності для територіальних громад». Тому, мовляв, цей поріг треба підвищувати. А усе, що закуповуватиметься до 200 тисяч —  буде відбуватись напряму у виробника або постачальника:

«Йдеться про придбання електроенергії, газу, паливно-мастильних матеріалів і харчових продуктів для потреб громади. У разі несвоєчасного забезпечення об’єктів соцсфери відповідними товарами та послугами їх належне функціонування унеможливлюється і вкрай негативно позначається на життєдіяльності громади. У такий спосіб будуть усунуті перешкоди для органів місцевого самоврядування на шляху оперативного виконання ними покладених на них функцій щодо задоволення потреб мешканців громад в отриманні таких важливих соціальних послуг. Ті депутати, які працюють з органами місцевого самоврядування чітко знають, що громади не можуть закупити товари необхідні для дільності. Поріг 50 тисяч уже трошки застарів, його треба піднімати».

Голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха заявив, що комітет розглянув проєкт цього закону ще 12 квітня цього року і ще тоді рекомендував Раді ухвалити його за основу:

«Йдеться про спрощення закупівель саме для місцевої влади. Автори законопроєкту хочуть дати можливість громадам більш ефективно впроваджувати свою закупівельну діяльність».

Утім, минулого тижня законопроєкт не підтримали і відправили на повторне перше читання.

Зі свого боку, Василь Задворний, гендиректор ДП «Prozorro», каже, що апелювання до того, що, мовляв, потрібно спростити роботу громад і тому підняти планку для закупівель через Prozorro до 200 тисяч все-таки є певною маніпуляцією:

«Для мене ця ситуація виглядає певною мірою маніпулюванням. Тому що для проведення спрощених закупівель не треба навіть виписувати тендерної документації. Достатньо розмістити проєкт договору і  кваліфікаційні вимоги до постачальника. Все. Тобто вам не потрібно готувати стоси паперу. Ви все одно будете, як держава, підписувати договір. От і все, цього достатньо. Чи простіше купувати без договору? Звичайно простіше. А ще простіше просто занести комусь готівку і отримати товар. Але це створює значні корупційні ризики». 

Ще один прихильник цього документа Павло Бакунець, з тієї ж групи «Довіра», назвав цей законопроєкт «кроком на зустріч новоствореним громадам», а необхідність проводити закупівлі від 50 тис. через Prozorro — нісенітницею:

«Я вас прошу: не звертайте увагу на закиди від громадських організацій про те, що цей якийсь неправильний закон. Це добрий закон. Це правильний закон».

Загалом же Василь Задворний називає винесення на розгляд законопроєктів подібних цьому сталою практикою нардепів. З року у рік, каже, так співпадає, що їх обговорюють саме наприкінці року, коли серед іншого йдеться про ухвалення бюджету:

«Мені Facebook саме у цей період починає підкидувати спогади з 2017-го, 2018-го, 2019-го, 2020-го років. Тобто це постійна історія, яка найчастіше виникає саме наприкінці року, коли народні депутати намагаються задовільнити інтереси якихось виборців і говорять про виведення якихось закупівель з-під Prozorro. Це така доволі класична історія і для мене вона є показником того, що ми робимо реформу у правильному напрямку. Якщо є опір тому, що ти робиш, то це означаєш, що точно ти заважаєш комусь зробити якісь «дивні» речі».

Підвищення порогу спрощених закупівель до 200 тисяч гривень також може означати втрати для тих місцевих бюджетів, про користь яким твердять народні обранці, пояснює Іван Лахтіонов, директор Програми інноваційних проєктів Transparency International Ukraine. Адже саме завдяки спрощеним закупівлям громадам вже вдалось заощадити близько 43 мільярдів грн:

«Контракти будуть укладатися напряму, а це означає відсутність конкуренції і те, що місцеві бюджети втрачати на переплатах. Для прикладу про цей час, що я говорив, про ці 43 млрд, близько 10% вдалося заощадити. Тобто ми бачимо, що коли тендер оголошується, то зазвичай завдяки конкуренції ціна для громади для громади, для місцевої ради буде меншою на 10%. У загальному випадку це понад 4 млрд грн. І тут важливо зрозуміти, що в умовах сьогодення ці кошти точно можуть бути додатково використані на речі, які потрібні в громадах. На додаткове фінансування садочків, шкіл, на дороги. Я впевнений, що в кожному місті є речі, які потребують додаткового фінансування, адже 100% профінансувати, на жаль, не вдається».

Тобто якщо законопроєкт проголосують, то такі закупівлі не будуть обов’язковими і відповідно ніхто не буде зобов’язаним їх проводити.

За словами Івана Лахтіонова, Transpаrency International Ukraine виступає за те, що проєкт закону №5289 треба доопрацювати. Наприклад, зараз спрощена закупівля займає 10-15 робочих днів, а це можна зробити швидше. Також йдеться про ще деякі правки:

«У нас зараз є ще одне напрацювання, яке має допомогти і яке мені здається, можна передбачити у цьому законопроєкті №5289, який відправили на повторне перше читання. Зараз відбувається так: якщо ти хочеш щось купити, наприклад, на 100 тисяч грн, то ти маєш провести спрощену закупівлю, оголосити її в системі, виписати бажані вимоги. І якщо до тебе перший раз, ніхто не прийшов. то по закону ти зобов’язаний оголосити її вдруге. Якщо навіть вдруге ніхто не прийшов, то лише з третього разу ти можеш укласти прямий контракт. То ми хочемо дозволити, щоб вже з другої спроби можна було укладати прямий договір».

Насамкінець: фахівці також звертають увагу на те, що деякі норми законопроєкту суперечать одна одній. Депутати стверджують, що цей проєкт закону буде спрямований виключно на ОТГ, однак сам текст виписаний таким чином, що закон буде розповсюджуватися на всіх — від сільрад до державних підприємств та найвищих органів влади.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини