Ми говоримо про судову реформу багато і роками. Це складна тема і навіть з точки зору відповідального громадянина чи громадянки, які цікавляться порядком денним держави, бути в темі — не просто.
Саме тому люди, які працювали із судовою реформою вирішили спробувати розповісти, що відбувається за лаштунками системи через онлайн-гру.
«Зірвати мантію» — саме так називається ця гра для дорослих. Як грати розповідає одна з її авторок, експертка Центру протидії корупції Галина Чижик:
«Все дуже просто: перший крок – це клікнути на слова «зірвати мантію». Отже, у нас зараз грає Тарас Заєць. Це суддя Святошинського районного суду Києва».
Він — один із суддів Майдану. 8 років тому у лютому 2014-го суддя Тарас Заєць засудив до 2 місяців невинного протестувальника, якого затримали та побили беркутівці. Суддя уникнув відповідності за цю поведінку, бо приховував ці факти. Але у 2018 році він захотів стати суддею Вищого антикорупційного суду і подався на конкурс. Міжнародні експерти заявили, що такому судді у лавах ВАКСу не місце:
«Але на цьому пригоди Тараса Зайця не закінчилися, тому що за законом у межах судової реформи, він мав пройти переатестацію. Рішення приймала Вища кваліфкомісія суддів. Отож питання таке: що зробила Вища кваліфкомісія суддів із суддею Майдану, який кину за ґрати не винного?».
Варіанти такі: Зайця рекомендували звільнити; співбесіду рекомендували відкласти, аби переатестувати пізніше, коли суспільство історію призабуде; суддя звільнився сам, не дочекавшись рішення; а також здавалося б найменш ймовірний варіант — суддю визнали доброчесним. Так от правильна відповідь саме така — служителя Феміди Тараса Зайця, який посадив за ґрати невинну людину, визнали доброчесним.
Гра розповідає про тих, хто не пам’ятає скільки коштує його швейцарський годинник, тих, хто святкує новий рік у Москві, тих, хто зобов’язував Беркут розганяти Майдан та тих, хто живе у будинках, оформлених на колишніх тещ.
«Зірвати» так звану мантію загалом можна з 30 суддів. Але з-поміж недоброчесних правників говорять про кількох тих, незалежних, хто, наприклад, не погоджувався з системою і постраждав за це.
«Так само в історіях з цими суддями спрацьовує не очевидний адекватний розв’язок, а абсурдна історія. Наприклад, де суддю за те, що він відмовився взяти хабар і ухвалити незаконне рішення, система не захищає, а навпаки — починає його переслідувати».
Суддя Октябрського районного суду Полтави Лариса Гольник, на яку у листопаді 2017 році нападали й цей напад вона пов’язує безпосередньо з професійною діяльністю, вона, наприклад, була суддею в справі за обвинуваченням у корупції ексмера Полтави Олександра Мамая, погоджується, що ті судді, які хочуть чесно працювати у більшості випадків мовчать, бо бояться, що їх за активну позицію ще й покарають:
«Навіть, наприклад, за підтримку мене могли покарати. Тому судді мовчали в тому числі і в моєму судді, коли я піддавалась певним переслідуванням за викриття корупції. Це взагалі абсурд, коли органи суддівського самоврядування, які повинні були якраз мені допомогти, захистити, підставити плече, мовляв, я молодець, що дотрималась закону. Навпаки я відчула, що залишалась сама на сам. Здебільшого мене підтримало саме громадянське суспільство».
Отже «Зірвати мантію» задумали як спосіб доступно розповісти, що відбувається у судовій системі. Дата-журналістка Texty.org.ua Євгенія Дроздова каже, що саме через такі формат, як от онлайн-гру, і можна підвищувати інтерес публіки до проблем:
«Українське суспільство втомлене від корупційних історій, корупційних скандалів, вони часто сприймаються як належне. Мовляв, а що можна без корупції в суді, можна без корупції в правоохоронних органах? І саме гра, коли ти намагаєшся вгадати, думаю, трохи виводить з цього відчуття «так і має бути», і заставляє відчути абсурдність того, що відбувається».
Насамкінець варто додати, що хоча й нині наша судова система це часто про несправедливість та незаконність, саме тепер ми вперше за багато років маємо реальний шанс на зміни. Адже влітку цього року парламент нарешті ухвалив два закони, що змінюють порядок формування органів, які призначають та звільняють суддів — тобто Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Йдеться про створення Конкурсної комісії, яка відбиратиме членів Вищої кваліфкомісії та Етичної ради, що займеться оцінкою кандидатів та членів Вищої ради правосуддя.
І що найважливіше: обидві комісії на половину складатимуться з незалежних міжнародних експертів і саме вони матимуть вирішальний голос, коли йтиметься про призначення до Вищої ради правосуддя.
Мар’яна Чорнієвич для Громадського радіо