Американські іспити і англійська мова: як зміниться українська медична освіта?

Американські іспити і англійська мова: як зміниться українська медична освіта?

Медична освіта в Україні: в Міністерстві охорони здоров’я стверджують, що знають як її модернізувати. Чи допоможе цей план змінити систему? Поговоримо про це з президенткою Київської школи економіки, радницею в.о. міністерки охорони здоров’я Інною Совсун і заступником Олександром Лінчевським.

inna_sovsun.jpg
Інна Совсун «Громадське радіо»

Нова стратегія МОЗу

Взимку 2018-го року ми почали роботу над новою стратегією медичної освіти. Для її розробки ми навесні провели 16 фокус-груп у чотирьох медичних університетах України, поспілкувалися з представниками адміністрацій, викладачами та студентами та працювали над тим, щоб почути їхні думки з приводу того, як покращити медичну освіту України. Те, що ми напрацювали зараз, — є результат цієї роботи.

Основна риса стратегії — це підтримка здібних і підтримка мотивованих на всіх етапах медичної освіти. Ми підтримуємо мотивованого абітурієнта, встановлюючи вступний бар’єр у 150 балів. Ми підтримуємо здібного студента, який лише завдяки своїм знанням ставатиме лікарем. Ми сприяємо здібним і мотивованим викладачам в той чи інший спосіб. І ми, звичайно, допомагаємо мотивованому лікарю в його професійному розвитку.

Набір абітурієнтів

Цього року діяло правило — прохідний бал із профільних дисциплін — 150. Це біологія і, на вибір, хімія або математика. Ми побачили ефект про кількості набору: кількість контрактників скоротилася (а вони раніше заходили в медичні вузи, маючи навіть 100 балів ЗНО), тому що більшість бюджетників почала долати поріг у 150 балів.

На наступний рік запропонована деяка зміна набору предметів для ЗНО, які необхідно буде складати для того, щоб вступити на медичну спеціальність. На додачу до української мови абітурієнти обиратимуть другим предметом на вибір – біологію або хімію, третім предметом – фізику або математику. Ці зміни зараз включені до умов прийому, які оприлюднило МОЗ, і ми очікуємо, що їх ухвалять у жовтні, як того вимагає закон.

Англійська мова – обов’язкова для студентів, викладачів і лікарів

Реалії сьогодення є такими: мова медицини – англійська. Якщо лікар, викладач або студент не володіє англійською мовою, це автоматично означає, що він читає перекладені підручники п’яти-семилітньої давності, тобто він відстає. І це неприйнятно в сучасних умовах. Тому ми вводимо обов’язкову вимогу – знання англійської мови на професійному рівні.

Дискутувалися різні опції, як впровадити такі зміни. Опція перша – англійська при вступі. Проте варто визнати, що в нас є величезна нерівність в доступі до вивчення якісної англійської мови між містом та селом. Діти з сільської місцевості складають англійську втричі гірше за дітей із міста.

Тому запропонована інша модель. У рамках запровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту в сфері охорони здоров’я, який починається з 2019-го року, додається компонент — про перевірку знання англійської мови на третьому курсі. Цей іспит складатиметься з двох етапів: на третьому і на шостому курсі студенти складатимуть іспит.

На третьому курсі вони складатимуть іспит із кількох компонентів.

1. Крок один – звичайний іспит, які студенти вже 20 років складають на третьому курсі.

2. Крок два – іспит з міжнародних основ медицини, який проводиться неурядовою організацію в США і який є дуже поширеним у світі. Він покликаний гарантувати, що знання наших студентів відповідатимуть кращим міжнародним практикам. Цей іспит неможливо купити, підробити і сфальсифікувати, тому що він складається в Сполучених Штатах, звідти він адмініструється і туди відправляється на перевірку.

3. Крок три – перевірка рівня знання англійської мови на рівні професійної літератури.

Нескладання одного з компонентів іспиту дорівнює нескладаною іспиту в цілому. Після цього можна перескласти цей іспит лише один раз, якщо і на цей раз іспит буде провалено, студента з вищого закладу відрахують.

unnamed_6_1.jpg
Олександр Лінчевський Громадське радіо

Збільшення видатків на медичні заклади

Передбачається, що медичні університети повинні отримувати гроші на капітальні видатки. Адже якщо в тебе немає лабораторії чи необхідного обладнання, ти не можеш адекватно вчити студентів.

Також ми передбачаємо підвищення видатків на підготовку одного студента. Сьогодні в Україні підготовка студента-медика коштує стільки ж, скільки студента-економіста чи політолога, що є ненормальним.

Другий місяць ми розробляємо державну програму підвищення кваліфікації та стажування викладачів за кордоном.

Нова модель викладання

Реформа змісту освіти стосується двох складових. Перше – чому будуть навчати? І ми зараз працюємо над новим стандартами по медицині. Декілька місяців тому проекти стандартів, які були розроблені, були перекладені на англійську мову, і ми їх надіслали іноземним експертам, щоб вони дали свою оцінку.

Більше того, зараз розпочинаються два великих міжнародних проекти. Один – за підтримки швейцарського уряду, і він спрямований на освіту лікарів первинної ланки. В рамках цього проекту планується відібрати два медичних університети з  країни, з якими будуть працювати іноземні експерти, допомагатимуть їм запроваджувати інші підходи навчання.

Другий проект – USID, який спрямований на підтримку реформ в системі охорони здоров’я, і в рамках нього також є проект, який стосується медичної освіти.

Наукові дослідження в медичних вишах

Ми готуємо деякі приємні сюрпризи для науковців.

Для того, щоб наукова сфера адекватно працювала, первинно необхідне сучасне обладнання. Ти не можеш робити сучасну науку на міжнародному рівні, коли в тебе стоїть обладнання тридцятилітньої давності. На базове фінансування нового обладнання в нас не виділялися кошти десятиліттями, тому, перш ніж вимагати щось від університетів, варто допомогти їм створити можливість навчати шляхом фінансування наукової бази.

Окрім цього, треба визнавати, що в наукових дослідженнях існує безліч проблем: масований плагіат, недоведені дослідження, сфальсифіковані дані, вигадані цифри тощо. З цим потрібно боротися, тому важливим є блок про академічну доброчесність. І одна з речей, які передбачені новою стратегією, це зобов’язати ректорів в свої звіти обов’язково включати компонент про те, що відбувається з академічною доброчесністю в університетах. Вони повинні почати говорити про те, що плагіат — це не є норма.

Посилена увага до якості дисертацій та наукових досліджень у сфері медицини – це теж передбачається, тому що інакше відновити довіру до української медичної науки буде складно.

Ефір провели ведучі Анастасія Багаліка та Сергій Стуканов

Останнi новини