Андрій Куликов ділиться враженнями від інтерв’ю з Петром Порошенком та говорить, що низку тез президент України сказав вперше.
Ми домовилися, що сьогодні поговоримо про ваші враження від цього інтерв’ю, тому що переказувати його напевно складно і так можна подивитися. Ви, крім того, брали інтерв’ю ще у Віктора Януковича. Тому, я припускаю, що є з чим порівняти цей жанр, таких колективних інтерв’ю журналістів різних телеканалів із президентами України. Отже, як воно було?
Найперше хочу сказати, що порівнюю із попереднім інтерв’ю, яке давав Порошенко журналістам кількох телеканалів. Мені здалося, що сьогоднішнє було цікавішим. Можливо, тому що говорили про надто вже наболілі теми, про війну, про припинення вогню. Практично цілий час говорили про це. Хоча попередньо, не те щоб домовлялися, але позначали інтерес і до інших тем. Про вибори та про інше говорили дуже мало. Мені здалося, що цього разу президент був менше підготовлений в тому сенсі, що він безперечно знав про що говорив, але не заготовленими фразами.
Кілька разів, мені здалося, що в його в оці зблиснула сльоза. Взагалі, він був набагато емоційніший ніж минулого разу. Порівнюючи з Віктором Януковичем, набагато емоційніший, що стосується емоцій позитивних і емоцій сумніву, і практично без негативних емоцій. Що стосується підготовки, то вона особливо не відрізнялася. І у Януковича не завжди вимагали наперед чітко сформульованих запитань. Цього разу прес-служба президента просила позначити теми на які хочуть журналісти говорити.
Ви зачіпали тему прямого діалогу президента з народом, яка останні дні дуже активно обговорюється у фейсбуці так точно, у зв’язку з мінськими домовленостями, особливим статусом Донбасу, який ніхто наче як народу України не пояснював і не роз’яснював? Народ на фейсбуці вимагає поговорити на пряму.
Одразу після вступного слова президента підняли цю тему і ми почули, що уже в четвер відбудеться велика прес-конференція Петра Порошенка, на якій буде спілкування з багатьма журналістами.
Що принципово важливе, або принципово нове ви почули? Які сигнали прозвучали і на основі яких можна будувати подальшу рефлексію?
Залежно від того, що вважати новим. Кілька суто деталей Петро Порошенко назвав підкреслюючи: « І це я кажу вперше». Вони стосувалися конкретних випадків бойових дій, конкретних випадків поразок і невдач українського війська, конкретних випадків закордонної допомоги Україні і ще дечого. Принципово нового, я гадаю, ми нічого не почули в тому сенсі, що ми часто обираємо собі улюблену тему і улюблене бачення цієї теми і не надто слухаємо те, що кажуть ті люди, які дотримуються іншої думки.
Ну скажімо, у багатьох з нас є такий сталий термін «особливий статус» деяких районів на Донбасі. Порошенко підкреслив, що йдеться не про особливий статус, а і далі назвав чітко як це сформульовано в законі. Зараз напевне не пригадаю, але особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, щось у цьому сенсі. Підкреслював, що Україна і далі вважає, звичайно ж ці землі українськими. Формулювання було таке «Там де буде піднято український прапор, там будуть і українські гроші і сприяння центральної влади і так далі. З одного боку це чітко показує, ви визнаєте єдність України, ми з вами маємо справу і допомагаємо вам. З іншого боку ставиться питання: «Чи достатньо лише підняти український прапор, щоб отримати гроші і всяке таке?»
У мене більше в принципі немає запитань. Тут треба дивитися саме інтерв’ю і безпосередньо слухати президента. Андрію, вцілому насамкінець, ваші враження порівняно із попереднім інтерв’ю. Тому що більше місяці тому було ще одне інтерв’ю з президентом. Щось змінилося за цей період?
Так я ж власне з цього й почав, що Порошенко був емоційніший, Порошенко говорив, як мені здалося, не заготовленими фразами. Якщо в попередньому інтерв’ю все було от так чітко-чітко по-порошенківськи, що гладенько, то цього разу воно було інакше.
Так, дійсно я чомусь це зарахувала до Януковича, в порівняні з президентом Януковичем.
А це тому що і у Януковича бувало подібне. Янукович в інтерв’ю іноді висловлював сумніви, принаймні це було видно.
У мене напевно насамкінець є ще таке запитання: « По вашому, як довго взагалі цей жанр, таких не до прес-конференцій, запрошення обраних журналістів до президентів для запису такого собі інтерв’ю ще проживе? Чомусь вже другий український президент старанно і впевнено дотримується саме цього жанру спілкування. Навіть не спілкування, а трансляції певних меседжів для народу України».
Цей жанр проживе вічно, тому що живий він не лише в Україні, а в багатьох країнах світу. Коли потрібно терміново оприлюднити точку зору президента, то робиться таке. Я хочу вірити президенту Порошенко, що відбудеться анонсована ним велика прес-конференція і що принаймні чергуватимуться такі жанри. Ну а вірити то одне, а в четвер будемо знати.
Розшифрувала Ольга Гримашевич
Слухайте «Громадську хвилю» наживо щодня з 21:00 по 23:00 онлайн на нашому сайті, на хвилях УР 1, на 105 FM в Києві та на FM частотах по всій Україні.
