Андрій Коломієць — український політв’язень, засуджений до 10 років позбавлення волі за обвинуваченням у замаху на вбивство двох колишніх співробітників підрозділу «Беркут» під час подій на Майдані в Києві у 2014 році. Андрій за ґратами з травня 2015 року. Нині відбуває термін ув’язнення у колонії №14 в Краснодарському краї РФ. У вересні цього року Кримська правозахисна група підрахувала, що за 4 роки у Краснодарській колонії Андрій був у штрафному ізоляторі 13 разів.
Що зараз відбувається з Андрієм, який стан його здоров’я та чому він так і не став учасником жодного обміну, ми розпитали у дружини Андрія Коломійця — Галини Коломієць, та правозахисника Кримської правозахисної групи Олександра Сєдова.
Анастасія Багаліка: Як давно ви були у чоловіка і які від нього маєте останні новини?
Галина Коломієць: 17 вересня у нас відбулося довготривале побачення — три доби. Він сильно схуд, його продовжує турбувати псоріаз. Він зараз перебуває у приміщенні суворих умов утримання за часті «порушення»: не вдягнув форму, десь у шортах ходив, цигарку не так закурив. За це постійні штрафи.
Анастасія Багаліка: Його посадили у це приміщення суворих умов утримання на цілий рік?
Галина Коломієць: Так, він перебуває у тій самій колонії, але там є ось такі умови утримання, є ще гірші — це БУР, де люди позбавлені побачень і передач. Коли він не перебуває у суворих умовах утримання, побачення довготривалі надаються раз на три місяці, короткотривалі — раз на місяць, а зараз — довготривалі побачення дозволені тільки раз на півроку.
Ігор Котелянець: У якій колонії зараз перебуває Андрій?
Галина Коломієць: У селищі Єлизаветка Краснодарського краю.
Ігор Котелянець: Ви і живете в Краснодарі?
Галина Коломієць: Так, вже два роки як переїхала.
Ігор Котелянець: Розкажіть детальніше про стан здоров’я Андрія. Про що ви спілкуєтеся, коли бачитеся: чи питає він про новини з України?
Галина Коломієць: Звичайно, питає. У нас насамперед розмови йдуть про це — що там з обмінами? Я кажу, що РФ не йде на обмін, але списки складені. Він постійно нервує, говорить, що у нього вже немає надії на те, що він вийде раніше, ніж завершиться термін. І ми вже будуємо плани на той момент, коли він вийде по завершенню терміну перебування.
Ігор Котелянець: Андрій у тюрмі перебуває шість років?
Галина Коломієць: Так, йому залишилося сидіти 3,5 роки.
Ігор Котелянець: Після його звільнення ви плануєте переїхати у Київську область, де живуть родичі Андрія?
Галина Коломієць: Так, він каже, що будинок у нього великий, ми всі вмістимося. Я відповідаю, що збудуємо свою оселю. Тобто відволікаю його своїми розмовами, мріями якимись, зокрема, говорю про те, що потрібно буде поїхати на відпочинок, у санаторій підлікуватися, бо він скаржиться на болі у шлунку. Лікар дозволив деякі ліки і я приношу йому їх кожен місяць.
Анастасія Багаліка: У зв’язку із поширенням COVID-19 якось змінилися правила побачень? Їх там у колонії якось вакцинують чи ні?
Галина Коломієць: Так, він каже, що примушують вакцинуватися, інакше погрожують позбавити побачень. Хоча я категорично проти того, щоб він робив вакцину у цих антисанітарійних умовах. Поки що він не вакцинувався.
Ігор Котелянець: Ви поїхали за чоловіком, живете поруч з колонією для того, щоб бути з ним на зв’язку. При цьому у вас четверо дітей. Як вам вдається так жити, виживати, чекати? Хто вам допомагає і що надає сил?
Галина Коломієць: Було страшно приїхати сюди — у невідомість. Він довго мене просив і я все ж таки ризикнула. Зараз я працюю, на щастя, та забезпечую свою родину. Моєму старшому сину 19 років і він мені допомагає. Андрій, до речі, постійно розпитує про дітей — як вони навчаються, що їли сьогодні, як піклуються про мене. Я дуже здивована тим, що ще залишилися такі чоловіки.
Анастасія Багаліка: Чи відвідує Андрія український консул в колонії?
Галина Коломієць: Постійно консул відвідує Андрія, і ми з ним постійно зустрічаємося перед цим візитом. Я дуже хвалю вашого консула, це дуже добра людина. Андрій мені каже: «Коли я бачу українського консула, немов бачу всю свою країну. Я забуваю про напруження, про злість — все проходить, я його обіймаю і на душі дуже легко стає, як наче я в себе на батьківщині».
Анастасія Багаліка: Ми знаємо, що був позов Андрія до Європейського суду з прав людини?
Галина Коломієць: Поки що на зв’язок не виходив, і я не знаю, у кого питати. Нам всю інформацію давала Олена, яка померла, царство їй небесне. (Олена Лисенко, експертка Кримської правозахисної групи — ред.) Коли вона покинула цей світ, ми почуваємося двома покинутими цуценятами.
Зараз Андрій дуже просить найняти адвоката чи юриста, адже має бути якась юридична допомога політв’язням. Він скаржиться, що йому дуже важко і що він не бажає ставати «таким звіром, як інші в’язні».
Анастасія Багаліка: А адвокат, який раніше вів справу Андрія, вже її не веде?
Галина Коломієць: Ні.
Анастасія Багаліка: Хто цей адвокат?
Галина Коломієць: Останнім адвокатом у нас був Попков.
Анастасія Багаліка: Пане Олександре, я бачила, що ви у Кримській правозахисній групі порахували, що в цілому за чотири роки перебування у колонії в Краснодарському краї Андрія Коломійця саджали у штрафний ізолятор 13 разів.
Олександр Сєдов: Це не я рахував, але я цю інформацію знаю. Це не зовсім штрафний ізолятор, але також погіршені умови: зменшена кількість побачень, прогулянок тощо.
Анастасія Багаліка: Ми дізналися від дружини Андрія Коломійця, що адвокат, який вів його справу, який міг би його захистити, зокрема, і від цих неправомірних покарань у вигляді погіршення умов перебування у колонії, нині ним не опікується. Це, до речі, Олександр Попков — один із адвокатів, який раніше регулярно вів справи українських політв’язнів. Чи могли б ви нам пояснити цей складний момент?
Олександр Сєдов: Останній адвокат, з яким ми спілкувалися, був Омельченко, але потім Андрій змінив його на Попкова. З Попковим ми не спілкувалися, тому я не знаю, що зараз з його адвокатом відбувається і де зараз його справа перебуває. Звичайно, йому потрібен адвокат, щоб оскаржувати його перебування у погіршених умовах ув’язнення, але, якщо дивитися на справи інших політв’язнів, то зазвичай колонії на ці оскарження не реагують.
Ігор Котелянець: Які політичні мотиви у справі Андрія і що відомо про тортури, яким його піддавали?
Олександр Сєдов: Ця справа політично мотивована, тому що Андрія переслідували за події, які відбувалися на Майдані Незалежності. Проте немає юрисдикції РФ переслідувати громадян України за те, що відбувалося в Україні, навіть, якщо вони вважають, що були скоєні якісь злочини з боку Андрія, це має розслідувати Україна. Андрію ще дали строк за зберігання наркотиків, але, якщо вивчати справу, стає зрозуміло, як ці наркотики знайшли: Андрія затримали, потім, за словами фсбшників, його відпустили і він одразу пішов купувати наркотики, за що його знову і затримали. Очевидно, що це якась нісенітниця.
Анастасія Багаліка: Я пам’ятаю, що весь судовий процес над Андрієм Коломійцем відбувався в окупованому Криму?
Олександр Сєдов: Так, його затримали на території РФ у травні 2015-го року, а в серпні його доставили в Криму. За його словами, умови тримання у Криму були набагато гірші, ніж у Нальчику, де він перебував спочатку.
Анастасія Багаліка: Нам щось відомо про катування Андрія Коломійця?
Олександр Сєдов: Так, він розповідав, що коли його затримали, до нього застосовувалися тортури, аби вибити зізнання у тому, що він був на Майдані, що він кидав пляшки із запальною сумішшю. Це тривало, з його слів, перші кілька днів у Нальчику. Одну особу він впізнав, це співробітник «Центру Е». Інші особи, які брали участь у катуванні, залишилися невідомими.
Ігор Котелянець: Чи правда, що у справі Андрія Коломійця фігурують Порошенко, Тягнибок, Кличко та інші?
Олександр Сєдов: Не можу сказати, тому що я не бачив справи, я бачив вирок. Там постійно вказувалося те, що події відбувалися на Майдані, але чи були там ці імена, я зараз впевнено сказати не можу, проте не здивуюся, що це могло бути.
Анастасія Багаліка: На вашу думку, чому Андрій Коломієць так довго залишається за ґратами, хоча були обміни, в яких і його могли теж повернути?
Олександр Сєдов: Не знаю, підстав, щоб його не включити в списки і не обміняти, я не бачив. У списках політв’язнів він був під час всіх минулих обмінів і він там залишається.
Сподіватися зараз на дострокове звільнення з колонії не варто, адже те, що його помістили в приміщення з погіршенням умов утримання, позбавляє права на дострокове звільнення.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS