Атака з повітря чи підриви на ґрунті: версії вибухів на найпотужнішому арсеналі України 

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради опублікувала проміжний висновок щодо причин пожеж на воєнних арсеналах з 2014 до 2019 року. Основний масив інформації стосується вибухів на складах в Балаклії Харківської області в 2017 році. Тоді загинула одна цивільна жінка, а тільки балансову вартість знищених снарядів ТСК оцінила в 12 мільярдів гривень. Висновки депутатів не збігаються з офіційною версією розслідування, якої дотримується СБУ. 

Снаряди на території 65-го ракетно-артилерійського арсеналу почали розриватися в ніч на 23 березня 2017 року. Загинула одна цивільна жінка, ще четверо мирних жителів отримали поранення. Рятувальники евакуювали майже 20 тисяч людей. Три роки потому керівник фракції «Слуги народу» і очільник тимчасової слідчої комісії з розслідування вибухів на арсеналах Давид Арахамія назвав вартість знищених снарядів. 

«Це був найпотужніший арсенал в Східній Європі. І тільки втрати майна і боєприпасів за балансовою вартістю — я підкреслюю це — понад 12 мільярдів гривень. А якщо взяти по ринковій вартості, експерти нам кажуть, що це від 7 до 10 мільярдів доларів взагалі», — розповів голова ТСК.

Тимчасова слідча комісія — це орган депутатського контролю. До неї входять 13 депутатів від різних фракцій парламенту. Представники можуть викликати і заслуховувати правоохоронців, але не мають повноважень підміняти собою силовиків. Офіційне ж розслідування веде Служба безпеки України. І провідну версію ще в день початку вибухів озвучив тодішний голова СБУ Василь Грицак. 

«Встановлено свідків, які бачили, як на склади 65-го арсеналу з літального апарату скинули засоби, які ініціювали пізніше вибухи і детонацію», — повідомив Грицак на брифінгу 23 березня 2017 року.

Офіційний висновок про диверсію з повітря перевірила Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, утворена наприкінці жовтня минулого року. 27 квітня очільник ТСК Давид Арахамія називає інформацію про безпілотник вигаданою. І висунув іншу версію — підрив був на ґрунті, в декількох місцях. 

«Експертиза, де були вибухотехніки. Вони знайшли прямокутні воронки, які свідчать про те, що це підрив. Після пожежі таких воронок знайшли біля 10 — на дні, а не на поверхні», — додав депутат.

У воронках експерти знайшли сліди речовин, характерних для фугасних боєприпасів, каже Давид Арахамія. Зокрема, тринітротолуол, якого немає в складі снарядів, що зберігалися на арсеналі. Арахамія продовжує: версію про підрив на ґрунті ще в 2017 році висунув Харківський інститут судових експертиз імені Бокаріуса. І одразу ж слідчі передали матеріали київським експертам. 

Дані про підрив знизу відкидає колишній заступник генерального прокурора, екс-головний військовий прокурор Віктор Чумак. Але деталей у коментарі Громадському радіо він не каже. 

«У слідства є докази, що вибухи почалися назовні. Я ж вам кажу, що я не працюю зараз у прокуратурі. Це є таємниця слідства, слідство йде, я деталей розкривати не буду. Я що сказав, те сказав. Не розумію, для чого політично робляться ці заяви», — заявив Віктор Чумак.

Володимир Омелян на момент вибухів на арсеналі очолював Міністерства інфраструктури. Цьому міністерству підпорядковується Украерорух — підприємство, яке відповідає за повітряну навігацію. За словами ексміністра, обладнання Украероруху фіксувало над арсеналом безпілотник, який прилетів  із Росії. 

«За нашою версією і з огляду на те, що ми бачили за маршрутом польоту БПЛА, він знав місцезнаходження військових радарів, його траєкторія полягала таким чином, щоб обійти їх. Переважно всі військові радари були змонтовані або в часи СРСР, або одразу після. Росіяни володіли цієї інформацією. У випадку Украероруху у них такої інформації не було. Бо всі ці радари були встановлені значно пізніше, модернізовані, закуплені нові. І росіяни або не знали про їх встановлення, або не мали достеменної інформації», — розповів екс-міністр Громадському радіо. 

Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов не поділяє версію про безпілотник і є прихильником концепції, яку озвучила Тимчасова слідча комісія. 

«Щоб спричинити таку масову пожежу на складах, безпілотників повинно бути 200 або 500. Навантаження, яке вони здатні нести при таких маленьких розмірах, не могло призвести до такого збутку. Не може від однієї гранати підірватися весь штабель боєприпасів. Омелян взагалі не знає, про що каже. Украерорух не має радарів у своєму підпорядкуванні. Усі радари — в системі ППО країни», — пояснив Жданов.

На думку Жданова, пожежу на арсеналі влаштували, щоб приховати розкрадання. Він каже, що утилізацією боєприпасів на військових складах, де були вибухи в останні роки, займалася одна й та сама фірма. 

«Це була фірма «ТАСКО», якій належать відсотків 70 боєприпасів, які є на території України. Вони рахуються як надлишкове майно. Фірма приїздила, організовувала нібито утилізацію боєприпасів на цьому складі, а потім склад згорав», — аргументував експерт.

Громадське радіо зателефонувало в офіс корпорації «ТАСКО». Співробітниця пообіцяла передати запитання керівництву, і повідомила, що очільників немає в офісі через карантин. Винних у вибухах в Балаклії поки не назвало ані офіційне слідство СБУ, ані неофіційне — від ТСК Верховної Ради.