«Атмосфера латентного неспокою» — річниця окупації Криму

До шостої річниці анексії Криму у «Кримському домі» влаштували акцію «Сіль України. День солідарності з нескореним Кримом». Нею хотіли показати, яка атмосфера панувала на окупованому півострові у лютому-березні 2014 року та що там відбувається зараз. 

«Для нас, журналістів, головною складністю в Криму є відсутність свободи слова. За ту статтю, яка вийшла в моїй книжці про реальне становище на окупованому півострові, мене засудили до 2,5 років умовного терміну. Я мав весь цей час двічі на місяць відвідувати міліцію і звітувати чи не робив я чогось забороненого. Психологічно це виявилося дуже складно. Але, на щастя, це вже позаду. Четвертий день у Києві і в мене почнеться новий етап у житті», — так журналіст Микола Семена розпочинає розповідь життя в окупованому Криму.

У квітні 2016 року додому до чоловіка прийшли з обшуком співробітники ФСБ Росії. Пізніше, так звана «прокуратура» Криму ініціювала проти журналіста кримінальну справу через ніби-то публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії. Миколу Семену незаконно засудили до 2 років та 6 місяців позбавлення волі умовно з випробувальним терміном у 3 роки.

19 лютого чоловіку приїхав у Київ після того, як його звільнили з незаконного утримання.

«За ці чотири дні єдине, що я встиг — лікування. Проходжу зараз реабілітацію і обстеження. Після цього я, звичайно, повернуся в журналістику», — говорить Микола Семена.

Журналістом він працював і у 2014 році. Саме тоді, 20 лютого Росія почала окупацію Криму. Семена говорить, що ця дата розділила життя на півострові на «до та після». Раніше журналісти мали офіси, посвідчення, можливість поставити запитання й поширювати ту інформацію, яку вважали за потрібне. Зараз, за його словами, ЗМІ в анексованому Криму повністю стали інструментом окупаційної влади. Додає, що загалом на окупованому півострові панує атмосфера страху і тиску.

«Крим дуже різноманітний і був тоді, і зараз залишається. Але тепер вся зовнішня різноманітність задавлена. Люди бояться висловлювати свою думку не тільки у ЗМІ, але й остерігаються говорити відверто із сусідами, колегами чи навіть із друзями. Ця мережа стеження влади за настроями населення практично повсюди і кожен вияв незадоволення обов’язково фіксують відповідні структури. І відразу починається робота стосовно цієї людини і це дуже небезпечно. Бо навіть не дуже серйозні речі можуть вилитися у серйозні проблеми», — говорить колишній бранець окупаційного режиму.

Щоб показати настрої, які панують зараз на півострові, у «Кримському домі» влаштували акцію «Сіль України. День солідарності з нескореним Кримом».

«Чому сіль? Бо як будь-яка смачна страва не обходиться без солі, так і Україна не може обійтися без Криму», — говорить Алім Алієв, програмний директор «Кримського дому».

Передавали атмосферу, яка є в окупованого Криму, зокрема, студенти Київського національного університету культури і мистецтв. Вони влаштували перформанс «Окупація свободи».  При вході до «Кримського дому» відвідувачів зустрічали актори, які грали «зелених чоловічків». Для свого виступу зробили навіть імпровізований контрольний пункт в’їзду та виїзду.

Опісля студенти зіграли виставу в основу якої лягли звіти правозахисних організацій та хронологія окупації. Актори відігравали сцени арештів, допитів, тортур, читали кримську поезію та монологи політв’язнів.

Алім Алієв каже, що впродовж шести років окупації права людей в Криму регулярно порушують і про це необхідно нагадувати, серед іншого, і через мистецькі акції.

«Зафіксовано понад 2 тисячі випадків порушень прав людини за останні шість років, але в основі цих порушень глибинні соціально-культурно-політичні зміни. Як заміщення населення, коли з Криму виїжджають люди, натомість до Криму приїжджають сотні тисяч мешканців Росії. Так і зміна ідентичності, коли сильна українська і кримськотатарська ідентичність є фактором національної небезпеки для Росії», — говорить Алієв.

За чотири роки роботи в окупованому Криму відчув атмосферу, яка панує на півострові і журналіст Тарас Ібрагімов. Ці настрої він передав у виставці «Хроніка реверсивних подій». У 25-ти світлинах зобразив історії людей, які потерпали від переслідувань за свою позицію.

«Особливий для мене, мабуть, знімок, де двоє кримських татар читають «дуа» — це така молитва у мусульман. Це дуже близькі мені люди, мої друзі, громадянські журналісти «Кримської солідарності» — об’єднання, яке висвітлює судові процеси щодо кримських татар і мусульман. Я з ними роками працював під судами.  Цей знімок був зроблений за пів року до того, як їх заарештували. Їхній арешт був для мене доволі болісним», — говорить Ібрагімов.

Зараз журналіст теж не може працювати на окупованому півострові. 18 січня Тарасові на 34 роки заборонили в’їзд в окупований Крим.

«Росія — авторитарна, тоталітарна держава і це треба завжди пам’ятати. Виставка моя називається «Хроніка реверсивних подій» і я не дарма обрав цю назву. Реверс — це рух назад. У мене таке враження, що в Криму все відкочується назад, все повертається у Радянський союз, повертається інколи у 1937-мий рік, інколи в 60-ті, коли саджали за інакомислення. Інколи у 80-ті, коли теж люди сиділи у в’язницях. Це буде величезною проблемою для України, коли цей регіон врешті повернеться. Ми будемо в чомусь далеко попереду, а вони перебуватимуть в атмосфері постійного напруження, страху і тиску. Люди там не почуваються вільно. Те, що ми можемо робити тут, вони не можуть робити там: виходити на акції, просто висловлювати свою думку, писати про щось, вивішувати прапор, бути мусульманами. Це все загрозливо. Атмосфера латентного неспокою», — говорить журналіст.

Нагадаємо, Верховна рада України у 2015 році затвердила, що офіційною датою початку окупації Криму Росією є 20 лютого 2014 року. Однак, ключові події розпочалися декількома днями пізніше.  Зокрема, з 23 лютого почалися проросійські мітинги, наприклад, у Севастополі. 26 лютого до Криму прибули російські військові. У цей же день відбувалися мітинги під будівлею кримського парламенту у Сімферополі, де зібралися прихильники Росії та люди, які виступали за єдність України.

У ніч на 27 лютого будівлю Верховної Ради Криму та будівлю Ради міністрів півострова захопили російські військові. У березні в окупованому Криму відбувся незаконний референдум.