Багато фахівців з комп'ютерної техніки у Криму співпрацюють з ФСБ і можуть встановити шпигунське обладнання — правозахисниця

Громадське радіо продовжує цикл програм «Відверто про війну». Ми говоримо про медійників у зонах конфліктів і те, як війна змінює світосприйняття.

У сьомому випуску з’ясовуємо, які додаткові компетенції потрібні журналісту у сучасних реаліях.

Мої свірозмовниці:

– ведуча Громадського радіо Олена Терещенко

– представниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова

Ведуча Громадського радіо Олена Терещенко до війни працювала на Луганській обласній державній телерадіокомпанії. Наприкінці квітня – на початку травня підприємство захопили незаконні збройні формування. Компанія продовжила працювати, але свобода слова стала обмеженою. Журналісти та ведучі зважали на те, що у коридорах та на подвір’ї чергували озброєні люди. Як говорить Олена Терещенко, співробітники телерадіокомпанії виявилися неготовими до роботи у таких умовах. Як працювати під час війни, вчилися у процесі.

«Коли на території Луганської обласної телерадіокомпанії з’явилися автоматники і чергували в коридорі та переходах, у мене був один ефір, коли я працювала під дулами автоматів, тому що позаду телеоператора стояли автоматники. Я була ведучою того ефіру.

Це ще не були росіяни, кадрові військові. Це взагалі були не військові люди. Це були люди в якомусь камуфляжі, скажімо так, але це не «зелені чоловічки» у сучасному камуфляжі, як у Криму ми бачили. А це брудні чолов’яги, давно не миті, часто із перегаром, у якихось шльопанцях (це було влітку, дуже спекотно). Вони стояли з автоматами. По тому як вони тримали ці автомати було видно, що вони не вміють ними користуватися і вперше взяли до рук зброю. Ти працюєш і розумієш, що поруч з тобою стоять люди, у яких автомати і вони не вміють ними користуватися і, хто знає як у них з психікою, з реакцією, яку їм надали команду.

Нас ніхто не попереджав, як то буде, що то буде – поводьте себе так, поводьте себе не так. Ніхто нічого не казав. Зайшли і стоять. У нас був оператор, який служив в Афганістані. Він під час паузи повернувся до цього чоловіка, який стояв за його спиною, і так досить спокійно, але досить голосно сказав: «Ты на предохранитель хотя бы поставь автомат». Той дивиться на нього і не розуміє, що таке «предохранитель» і як його куди поставити. Тобто, він не проти, але він взагалі не розуміє, для нього це як іноземна мова. Тоді цей оператор взяв у нього цей автомат з рук, зробив, те, що треба і продовжили працювати далі. І тут я для себе усвідомила, що я не знаю простих речей, я не знаю у якому стані зброя у людини, як її зчитувати психологічно. Тобто, я ніколи не працювала у таких умовах і я не розумію, коли ця спокійна апатія може перейти у гостру агресію», — згадує Олена Терещенко.

Якщо у 2014 році і кримські, і луганські, і донецькі журналісти мало знали про безпекові моменти роботи на війні, то сьогодні правозахисники розробили такі поради. Зокрема, над цим працює Кримська правозахисна група. Її представниця, Ірина Сєдова, сама з Криму, з Керчі. Під час окупації працювала у місцевому ЗМІ. Говорить, безпека під час роботи на окупованих територіях  – головне.

«Люди, які працюють у Криму, не вживають слова, за які можна понести кримінальну відповідальність за тими законами, які дефакто діють у Криму, тобто за законами РФ. Звісно, журналісти та стрімери вживають таку лексику, за яку б вони не сіли у тюрму. Ті журналісти, які їздять туда працювати, вони роблять це, скажімо так, нелегально. З точки зору РФ, вони тихенько приїздять у
Крим, збирають інформацію, потім, коли вони виїздять, вони роблять сюжети під псевдонімами. Я завжди кажу, що мета журналіста не тільки зробити класний матеріал, а й вижити при цьому. Тобто, якщо щось загрожує вашій особистій безпеці, то треба зробити все, щоб ви принаймні не постраждали. Краще не доробити якийсь матеріал або не випустити його в ефір, тільки щоб ви не постраждали або сіли за грати, щоб потім ми усім світом намагалися цю людину визволити. Це не завжди можливо. Особливо, якщо ми говоримо про окуповані території Луганської та Донецької областей або Криму, тому що окупаційна влада не йде на діалог і у нас вже давно не було обмінів», — говорить Ірина Сєдова.

Слухайте повну розмову в доданому звуковому файлі

«Здійснено у рамках проекту «Зміцнення ролі ЗМІ в розбудові миру в Україні», який виконує ГО «Демократичні та громадські ініціативи» за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні».

«Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government».