Фото з Facebook-сторінки "Бакота Хаб"
На Хмельниччині поблизу з Дністром влаштовують безоплатний відпочинок для військовослужбовців і ветеранів російсько-української війни та молоді. Ця місцина Староушицької громади більше відома як Бакота — затоплена 40 років тому заради спорудження Дністровської ГЕС територія на півдні області. За грантові кошти у селі Гораївка, що поруч із водосховищем, переобладнали будівлю колишньої школи, а створений простір назвали «Бакота Хаб».
Спочатку приміщення стало артрезиденцією та тимчасовим прихистком для переселенців, згодом тут почали приймати й військових. Безоплатно оселяють їх і на іншій локації Гораївки — садибі «Дім мандрівника». Відпочивальникам пропонують купання, риболовлю, прогулянки лісами Подільських Товтр та різні майстер-класи.
У невеличкому селі Гораївка на схилах Дністровського каньйону зараз мешкає лише 500 людей. Попри це Гораївку можна назвати туристичною меккою — до річки від краю села всього пів кілометра. Тож туристів тут, особливо в теплу пору року, багато. Чого не скажеш про місцевих дітей шкільного віку. Ще у 2017 році задля оптимізації місцеву школу закрили — на той момент тут навчалося лише 22 дитини, розповідає голова Староушицької громади Анатолій Тимчук.
«Постало питання, що робити зі школою, з будівлею. Дітей немає, вона руйнуватиметься, стоятиме пусткою», — згадує Анатолій Тимчук.
Утім, нема лиха без добра — будівлю вирішили використати для культурних потреб, перетворивши на мистецьку резиденцію. До селищної ради звернулася громадська організація «Територія» з ідеєю взяти приміщення колишньої школи в безоплатну оренду для проведення мистецьких заходів. Так у 2020 році народилася ідея «Бакота Хаб». За грантові кошти поступово відремонтували два шкільні корпуси. В одному з них замінили дах, оновили фасад, встановили пластикові вікна, облаштували пандуси, а всередині — душові, вбиральні та спальні. Інший корпус, де колись був спортзал, переобладнали у простір для проведення мистецьких заходів.
«Це такий простір для спілкування, обговорення, проведення активностей. Один клас облаштований повністю, в ньому апаратура різна закуплена за грантові кошти, де роблять записи, коли приїжджають музиканти.Частина того приміщення — це їдальня і кухня, де можна готувати їжу. Також там розташована пральня», — каже Анатолій Тимчук.
На базі «Бакота Хаб» розпочалися мистецькі пленери, де могли, надихаючись красою навколишньої природи, працювати художники та музиканти з різних куточків України. Вони творили не лише на територї «Бакота Хаб», а й розмалювали на території Староушицької громади близько 30 об’єктів: парканів, фасадів та внутрішніх стін будівель.
«Це вже такий світовий тренд, що мистецькі резиденції розвивають малі території через мистецькі практики, привертають до них увагу, роблять якісь освітні проекти з локальним населенням. Це такий простий, але зрозумілий шлях для розвитку малих сіл. До повномасштабного вторгнення ми провели дві резиденції та два художніх планера», — розповідає голова громадської організації «Територія» Андрій Захарко.
Після повномасштабного російського вторгнення «Бакота Хаб» відчинив двері для переселенців і став працювати як шелтер. Прихисток тут знайшли близько 400 людей, зазначає голова громадської організації «Територія» Андрій Захарко.
«Люди приїжджали на 2-3 дні перепочити, зрозуміти, що відбувається, і їхали далі. Але 25 людей залишилися і жили тут півтора роки. Потім хтось з них повернувся, хтось — поїхав далі. Найцікавіше — декільком сім’ям так сподобалося село Гораївка, що вони купили тут хати і залишилися жити», — каже Андрій Захарко.
Згодом громадська організація «Територія» в партнерстві з громадою виграла грант від міжнародної програми «U-LEAD з Європою» і почала організовувати відпочинок для військових. Цьогоріч відбулося 4 резиденції, в яких узяли участь 90 таких відпочивальників. Кожна резиденція тривала 5 днів.
«Про те, щоб знайти місце і створити такі реабілітаційні табори, ми замислилися ще у 2019 році. Якраз тоді в Українському культурному фонді був такий лот, який саме для цього був створений. Але чомусь потім вони закрили його. Отже тоді ми не змогли знайти фінансування і провести тоді ці табори. Змогли тільки зараз — з травня до липня 2024 року», — пояснює Андрій Захарко.
У резиденції для військових взяли участь 80% чоловіків, решта — жінки. Більшість з тих, хто відпочив на базі «Бакота Хаб», — це демобілізовані військовослужбовці. За словами проєктної менеджерки громадської організації «Територія» Аліни Олійник, для участі в резиденції охочі заповнювали анкети.
«Коли в нас була потрібна кількість людей, ми просто завершували open-call, закривали його і зв’язували з учасниками. Окрім цього, кожен з учасників поширював інформацію серед своїх колективів, тому іноді вони приїжджали зі своїми знайомими», — розповідає Аліна Олійник.
Приймали військових і в садибі «Дім мандрівника». Почали ще восени 2023-го в рамках проєкту з громадською організацією «Метта», продовжили — влітку 2024-го разом з «Бакота Хаб», каже засновник садиби Сергій Толстіхін.
«Бакота Хаб» має профіль хостелу. Там двоповерхові ліжка, а в нас садибі є і сімейні кімнатки, де широкі ліжка і хостел-кімнатки теж. На всю хату у нас є два санвузли, дві кухні. Крім того, є такі цікаві місця для ночівлі, як будинок на березі, шпаківня, аромалазня», — зазначає Сергій Толстіхін.
Дозвілля на Бакоті організатори резиденції називають бакототерапією. Це прогулянки, походи, плавання на сапах та різні вправи для відновлення. Військовим організували також ароматерапію, гастротерапію медом та трав’яними чаями, арттерепію.
«Вони ходили дністровським каньйоном. Найдовший похід — на 12 кілометрів. Вони йшли в абсолютній тиші, така була умова. Були і менші походи – околицями села Гораївка. Другим елементом була реабілітація через арттерапію і трудотерапію — робили різні вироби з дерева з допомогою ветерана Дмитра Забеліна, професійного скульптора. Також вирізали туристичні вказівники з дерева. До них приїжджали й інші майстри: з ними ліпили з глини, малювали», — розповідає Сергій Толстіхін.
Резиденції для військових та ветеранів на найближчий час завершилися. Організатори шукатимуть фінансування для продовження проєкту. Натомість зараз у «Бакота Хаб» триває заїзд для митців візуального сектору, які через російський напад змушені були змінити своє місце проживання.
Учасники беруть участь в дискурсі між сучасним та минулим. Адже Бакота поєднала історії вимушених переселенців російсько-української війни та тих, хто змушений був переселитися через затоплення сіл на початку 80-х років. Це стане основою для створення п’ятнадцяти картин на полотні та одного спільного муралу. Свої роботи митці презентують на Бакоті.
Світлана Русіна, Хмельницький, Громадське радіо