Бджоляри зі Сватівщини перетворюють пасіку на місце відпочинку та екотуризму

Бджоляри зі Сватівщини перетворюють пасіку на місце відпочинку та екотуризму

Насолодитися свіжим повітрям, напитися джерельної води, скуштувати справжній мед без цукру, а також поспостерігати за життям бджіл — все це пропонує сім’я Васильєвих на Луганщині. Подружжя тримає пасіку біля Сватового та гостинно запрошує до себе на вихідні.

Фото: Анастасія Волкова

Пасіка Васильєвих — то 320 вуликів у селі Зміївка, що за дванадцять кілометрів від міста Сватове на Луганщині. Населений пункт складається з десяти хат та густого лісу з одного боку, а з іншого — засіяних полів. Через хорошу локацію тринадцять років тому голова родини Ігор вирішив придбати тут хатинку та поселити перші п’ять вуликів з бджолами, каже, за декілька років це стало справжнісіньким хобі:

Фото: Анастасія Волкова

«Бджоли — як хвороба. До цього звикаєш. Чекаєш весни. Хочеться вже залізти, подивитися, що там у вулику робиться, як розвиток йде, ну а потім мотивують матеріальні блага».

Ігор/Фото: Анастасія Волкова

У медоносні роки з пасіки можна зібрати 15-17 тонн меду. Свій продукт подружжя продає у різні міста України та кажуть, що їхній мед використовують для приготування східних ласощів. Але цей рік медоносним назвати аж ніяк неможна, розповідає Ігор:

«У цьому році у нас дуже важко, меду ми ще не бачили. У ті роки ми у цей час вже відкачували перший травневий мед. Травневий мед — це цвітіння лісів. Цвітіння садів, акація. Цього року все так змінилося, клімат змінився. Бджола не може збагнути, що їй робити. То приходить рання весна, вона починає сіяти, то приходить холод, вона починає гріти цей розплід, їсть мед, потім знову холодно, знову ми їх годуємо. В цьому році ми ще нічого не взяли з них, а віддали їм 1,5 тонни меду, згодували».

Його дружина Ірина заради хобі чоловіка полишила держслужбу у Сватовому та наділа спецкостюм пасічниці. Розповідає, в період качки меду, усі працюють по 12 годин на добу, щоб все встигнути, тому зайвих рук тут не буває. Її задача — відрізати віск із рамок та поміщати їх у спеціальну медогонку.

Ірина/Фото: Анастасія Волкова

«Я дуже мрію не ножами відкривати ці рамки, це також дуже трудомісткий процес, а є таке обладнання як обробний стіл, стіл для розкриття рамок, стіл автоматичний, там є такі ніши, рамочку вставляєш і вона як по конвеєру пішла між ножами і вийшла вже на виході. Зловив, поставив в медогонку, включив і все», — розповідає Ірина.

 Але поки меду нема, сім’я вирішила зайнятися облаштування в маленькому селі екотуризму. У себе на пасіці збудували спеціальний вулик для сну: це закрита кімнатка з фанери, яка стоїть на чотирьох справжніх вуликах, де гудять бджоли. Прямого контакту з ними людина немає, але може почути, як вони працюють, вдихнути запах меду та відпочити під гул їхніх крил. Ігор каже, що ця кімната має ще й лікувальний ефект.

«У мене проблема зі спиною, хребтова грижа вже є. Ось я лягаю. Вчора ліг. Півгодини десь, хвилин сорок. Я встаю, і не болить», — пояснює чоловік.

Фото: Анастасія Волкова

Хоча сім’я живе у Сватовому, а до Зміївки приїжджає працювати, Ірина почала вивчати історію села і може проводити екскурсії джерелами, яких дуже багато в лісі. Нам розповідає історію одного з них:

Фото: Анастасія Волкова

«Саме це місце пов’язане з історією села Зміївка, друге відділення великого колгоспу. І люди коли жили, користувалися водою джерельною, не тільки просто в їжу вживали, пили і щось готували, але ще і в господарських цілях приходили сюди прати. Свої речі, свою білизну, це називалося пральні. Дубовий зруб і там полоскали білизну”.

Наразі подружжя хоче відремонтувати будиночок, щоб запрошувати до себе на вихідні охочих містян, що втомилися від поганої екології та скучили за лісом. А якщо цілюща кімната з бджолами буде користатися попитом, то облаштують поруч ще декілька.

Анастасія Волкова, Луганщина, Громадське радіо

Останнi новини