Більше «не своя» людина: як звільнили Рябошапку та хто наступний

Більше «не своя» людина: як звільнили Рябошапку та хто наступний

«Наступний генеральний прокурор буде на 100% моєю людиною», — говорив влітку президент Володимир Зеленський про тоді ще кандидата на пост генпрокурора Руслана Рябошапку в розмові з президентом США Дональдом Трампом.

«Рябошапка – це не до мене питання. Це ж депутати там працюють», — сказав Зеленський, відповідаючи сьогодні на питання журналістів про можливу відставку генпрокурора.

Від 100% своєї людини до непрезидентського питання минуло трохи більше як півроку.

Верховна Рада відправила Рябошапку у відставку. На черзі — питання про звільнення очільника Національного антикорупційного бюро Артема Ситника.

Громадське Радіо розповідає про перипетії довкола звільнення Рябошапки, які є кандидатури на пост генпрокурора та коли можуть звільнити Ситника.

Рябошапка — на вихід

«Весна прийде — саджати будемо», — із цим гаслом Зеленський провадив свою президентську кампанію рік тому.

Чинний глава держави обіцяв співгромадянам, що коли він прийде до влади, то правоохоронні органи активізуються і почнуть саджати корупціонерів. У травні буде рік відколи Зеленський — президент, а очільники правоохоронних органів — члени команди гаранта Конституції. Гучних затримань, тим більше, вироків — досі немає.

Відповідальність за це в команді президента вирішили покласти на генерального прокурора.

Чутки про можливу відставку Рябошапки в парламенті почали з’являтися кілька тижнів тому, а напередодні народні депутати почали збирати голоси за “недовіру” генпрокурору. Найактивніше збирав голоси депутат «Слуги народу» Максим Бужанський, якого пов’язують у взаємодії з олігархом Ігорем Коломойським.

У постанові авторства Бужанського в докір Рябошапці ставлять справи щодо Олега Гладковського, Андрія Садового, Вадима Альперіна та розслідування справи вбивства Катерини Гандзюк.

«Збирали голоси — група Коломойського, а потім його дружно підтримала вся «Опозиційна платформа – За життя», — розповідає депутатка «Голосу» Олександра Устінова.

Генпрокурор виступаючи в парламенті теж натякнув, що у його звільненні зацікавлені в першу чергу олігархи.

«Є хороший прогрес у справі «ПриватБанку», «Укрнафти», і всі ці речі змушують деяких людей рухатися швидше і цинічніше», — сказав Рябошапка під час звіту перед парламентом.

У президентській фракції запевняють, що головна проблема генпрокурора — це відсутність посадок.

«Реформа не має заважати конкретній діяльності. Вчора ДБР жалілося, що генпрокуратура не призначає процесуальне керівництво. Ми до всіх здобутків щодо реформ ставимося з повагою, атестація іде, але ми не можемо не звертати увагу на думку суспільства. Обіцяних посадок немає», — говорить перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко.

З таким трактуванням погоджуються не всі парламентарі.

«Його звільняють за те, що він підписав замало політично мотивованих підозр. І про це оголошується з трибуни парламенту, показуючи нищення європейських стандартів і відкриваючи дорогу до Європейського суду з прав людини», — говорить депутатка «Європейської солідарності» Вікторія Сюмар.

Голова ж «монокоаліції» стверджує, що останньою краплею, через яку Рябошапку вирішили відправити у відставку, це те, що генпрокурор відмовився підписувати підозру проти попереднього президента Петра Порошенка.

«Останньою краплею, напевно, стало непідписання підозри панові Порошенку. Тому що все готово до підписання підозри, але ніхто цього не робить», — сказав голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

Підозру Порошенку генпрокурор повернув до Держбюророзслідувань через недостатню якість та доказову базу тексту документу. 

В опозиції Рябошапку критикують за те, що він з політичних мотивів відпустив п’ятьох екс-«беркутівців» у рамках обміну утримуваними особами та дав хід підозрам у справі про вбивство Павла Шеремета. Нещодавно Рябошапка сам визнав, що у справі Шеремета доказів для розгляду справи по суті — недостатньо.

Втім, багато важливих справ під його керівництвом у прокуратурі активізувалися. Серед них — щодо вбивства Катерини Гандзюк або справа проти власника «ВіЕйБі Банку» Олега Бахматюка, якому оголосили про підозру у заволодінні 1,2 мільярда гривень стабілізаційного кредиту Нацбанком.

Перед голосуванням за свою відставку Рябошапка недвозначно сказав, що за час перебування на посаді він не став одним із «слуг».

«Для мене найкращою оцінкою та відповіддю цій постанові є лист батька Катерини Гандзюк, в якого нарешті з’явилася надія, що вбивці будуть покарані. Я не став нічиїм «слугою». Я був і є незалежним, а незалежного прокурора не можна змусити, його можна тільки звільнити. Я йду, але я йду для того, щоб повернутися», — сказав Рябошапка і пішов із залу парламенту під вигуки «ганьба» частини депутатів «Слуги народу». 

Невдовзі після цього 263 депутати проголосували за відставку генпрокурора: 179 — «слуг», 36 — з ОПЗЖ, 15 — групи «За майбутнє», 16 — групи «Довіра» та 17 позафракційних.

Завтра має відбутися засідання фракції «Слуга народу», де депутати обговорюватимуть, коли може зібратися наступне позачергове засідання, але вже для призначення нового генпрокурора.

В кулуарах претендентами на цю посаду називають чинну виконувачку обов’язків голови Державного бюро розслідувань Ірину Венедіктову, ексзаступника генпрокурора Сергія Кізя та народного депутата «Слуги народу» Сергія Іонушаса. Хоча у фракції більшості кажуть, що наразі кандидатура лише одна.

«Крім Іонушаса не звучали на фракції інші кандидатури», — сказав перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко.

В опозиції Іонушаса вважають людиною, яка буде виконувати потрібні вказівки влади.

«Іонушас — був юристом «95 кварталу». Це близька до голови СБУ Іванна Баканова людина. Він своя і комфортна людина, яка буде виконувати потрібні вказівки», — говорить депутатка «Голосу» Олександра Устінова.

Погоня за Ситником

Ще один відповідальний, на думку влади, за відсутність гучних посадок корупціонерів в країні — очільник Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.

Народні депутати зібрали необхідну кількість голосів для того, щоб розглянути питання про відставку Ситника. Втім, звільнити Ситника зараз немає можливості. Відповідно до чинного закону, підстава для відставки — це вирок у кримінальній справі за корупційний злочин. Очільник НАБУ натомість внесений до списку корупціонерів за адміністративне правопорушення.  

«Зараз немає юридичного механізму як це зробити швидко — це робиться внаслідок аудиту або ж треба вносити зміни до закону. Зараз в нас розглядаються і пропрацьовуються всі варіанти», — сказав перший заступник «Слуги народу» Олександр Корнієнко.

Депутати вирішили йти шляхом зміни законодавства. Законопроєкт, який дозволить звільнити очільника НАБУ за адміністративне корупційне порушення подав до парламенту депутат «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко разом з депутатами ОПЗЖ, «Батьківщини» і групи «За майбутнє».

Група «За майбутнє» має конфлікт інтересів з очільником НАБУ. Антикорупційне бюро веде справу щодо члена депутатської групи Ярослава Дубневича. Аналогічна ситуація і з Гончаренком.

«Я дивлюся хто підписанти законопроєкту — це «Опозиційна платформа – За життя» і пан Олексій Гончаренко проти якого НАБУ веде кримінальне провадження про занижену суму купівлі будинку в Одесі. Тобто людина, яка є фігурантом розслідування хоче зробити все, щоб змінити керівництво НАБУ», — розповідає депутатка «Голосу» Олександра Устінова. 

Напередодні співрозмовник у керівництві фракції «монокоаліції» розповів, що у «Слузі народу» законопроєкт Гончаренка можуть взяти за основу, доопрацювати, проголосувати і тоді вже визначатися із долею Ситника. 

Очільник НАБУ під час свого звіту в парламенті натякав, що депутати хочуть його зняти з посади під впливом олігархів.

«Частково це можна пояснити, подивившись, що відбувається біля парламенту. Біля парламенту стоять фури, стоять люди, які оплачуються олігархом, який зараз перебуває за кордоном, який викрав 1 мільярд 200 мільйонів гривень», – сказав Ситник, натякаючи на справу проти Олега Бахматюка, яку розслідує НАБУ. 

Очільник антикорупційного органу як приклад також навів розслідування справи «ПриватБанку», яка зараз «знаходиться на фінальній стадії» та справу щодо розкрадань в «Укрнафті». «ПриватБанк» раніше належав олігарху Ігорю Коломойському, а «Укрнафта» контролювалася його менеджментом.

Крім того, у судах зараз перебувають справи, які розслідують детективи НАБУ щодо екснардепа Олександра Оніщенка, мера Одеси — Геннадія Труханова та ексочільника Державної фіскальної служби — Романа Насірова.

«Ці топ-кейси застрягли в судах. Результату немає через заблоковану судову реформу і замість того, щоб реформувати суди, зараз шукають як прибрати тих, хто не «прогинається» під владу. Поки не запрацюють суди — нічого не вийде», — каже депутатка «Голосу» Олександра Устінова.

Наразі питання про звільнення Ситника зависло в повітрі. Юристи більшості проаналізували, що навіть якщо вони ухвалять зміни до закону про НАБУ, то все одно не зможуть звільнити очільника антикорупційного органу.

«Треба ухвалити зміни до закону, але він не матиме зворотної сили і його не можна буде застосувати щодо Ситника, бо це буде програшна справа і в суді можна буде відновитися», — говорить депутат «Слуги народу» Олександр Качура.

Таким чином у більшості лишається механізм аудиту НАБУ для звільнення Ситника, але щоб ним скористатися потрібно призначити аудиторів. І цей варіант може розтягнутися в часі. Тому «Слуги народу» поки розмірковують, як підібратися до Ситника.

Останнi новини