Бюджет-2021 і транш МВФ: яким може бути економічне життя країни наступного року?

Коронакриза, балансування на межі закриття для малого бізнесу, чималий дефіцит бюджету і досі відкрите питання траншу Міжнародного валютного фонду — яким економічно може бути 2021 рік для українців, що готує новий бюджет і як уряд планує закривати рекордно велику дірку — далі у матеріалі.

14 вересня на сайті Верховної Ради опублікували текст законопроєкту про державний бюджет на 2021 рік. 5 листопада нардепи прийняли його у першому читанні. В цілому головний кошторис країни, згідно з бюджетним кодексом, мають прийняти до 1 грудня.

Що треба знати про проєкт Бюджету на 2021 рік? 

Бюджет на наступний рік розрахували на основі припущення, що долар у 2021 році зросте до 29,1 гривні за зелений. 

У Міністерстві фінансів очікують, що доходи складуть 1, 071 трильйона гривень, а видатки  — 1,33 трильйона. Тобто наступного року дефіцит бюджету в країні складе 270 мільярдів гривень. Та про це пізніше. 

ВВП наступного року, за очікуваннями уряду, зросте на 4,6%, ціни — на 7,3%. 

«Це дійсно бюджет можливостей для розвитку економіки країни», — сказав міністр фінансів Сергій Марченко під час презентації Бюджету.

Чому «бюджет можливостей для розвитку»? Бо, за словами міністра, в пріоритеті наступного року будуть сфери, які дозволять країні рухатися вперед. 

Перший пріоритет — підвищення мінімальної зарплати. З 1 січня вона має складати до 6 тисяч гривень. Влітку зросте ще на 500 гривень. 

Серед інших пріоритетів — освіта, медицина, зокрема вакцинація від коронавірусу, культура, допомога пенсіонерам, спорт, оборона, «велике будівництво доріг», підтримка регіонів, цифровізація економіки, покращення пасажирських вагонів у залізниці. 

Освіта
Наступного року видатки на освітню сферу можуть зрости на 23,4% й скласти рекордні 173, 8 мільярда гривень (з трансфертами).

Серед змін цього року — гроші на боротьбу з наслідками коронавірусу в закладах середньої освіти. На це готові виділити 1 мільярд гривень.

Медицина

За підрахунками Мінфіну, наступного року на медицину готові витрати на 27,6 мільярда більше ніж в поточному році, тобто на 19,7%.

Загалом витрати на цю сферу можуть скласти 4,2% ВВП — це 156,2 мільярда гривень (з трансфертами).

Закладають кошти і на вакцинацію від коронавірусу. На неї готові витратити 2,6 мільярда гривень. Цього має вистачити на приблизно 7,5 мільйонів доз вакцин. Та зазначимо, наразі у світі вакцини від коронавірусу лише проходять клінічні випробування.

Незахищені групи населення

На субсидії наступного року закладають на 7% менше коштів, тобто на 36,6 мільярда гривень.

Та за оцінкою Рахункової палати, цей крок ризиковий, адже якщо комунальні послуги здорожчають і зросте кількість людей, що потребують субсидій, то цю цифру треба буде переглядати і ймовірно дофінансовувати з інших сфер.

Пенсіонери

Наступного року уряд пропонує витратити 2,4 мільярда гривень на програму підтримки пенсіонерів старше 75 років.  Та це збільшить і без того значний дефіцит Пенсійного фонду. Наступного року він зросте до 203,81 мільярда гривень. А фінансуватимуть цю дірку з держбюджету.

Дороги і залізниця

На велике будівництво доріг наступного року планують виділити на 20,7 мільярда гривень більше ніж цьогоріч.

Вперше планують профінансувати пасажирську залізничну інфраструктуру.

А тепер найцікавіше — уряд планує суттєво збільшити фінансування силових структур і органів держуправління. 

Силові органи

Видатки на силові структури: МВС, Офіс генпрокурора, СБУ зростуть, а от на Міноборони можуть навіть, хоч і не суттєво, але зменшитися з 117,63 мільярда гривень до 117,5 мільярда — пише «Економічна правда».

На МВС планують виділити на 5,2% більше коштів, для розуміння, у грошах це 98,28 мільярда гривень. На СБУ — на 22,8%, на ДБР — на 75,4%, на НАБУ — 15,3%.

Державне управління

На 184 мільйони гривень може зрости фінансування центральних органів виконавчої та законодавчої влади. Офіс президента вперше з 2018 року може отримати більше ніж 1 мільярд гривень. Кабмін теж отримає додаткові кошти. Загалом фінансування діяльності уряду може скласти 2,45 мільярда гривень.

Зросте і фінансування судів: Верховного — на 3,7%, Конституційного — на 1,3%, Антикорупційного — на 75%.

Що не так із Бюджетом?

Рахункова палата провела експертизу проєкту Держбюджету й дійшла до таких висновків:

• Зростання економіки на рівні 4,6% — це занадто оптимістичні сподівання;
• Підвищення мінімалки збільшить навантаження на платників податків;
• Занадто оптимістичні очікування щодо доходів. У проєкті бюджету передбачено зростання доходів на 9,4% та за оцінками Рахункової палати вони навпаки зменшаться на 2,2%;
• Занадто оптимістичні очікування від митних платежів. ПДВ із ввезених на митну територію України товарів складають 31% всіх прогнозованих доходів на 2021 рік, однак цього року досягти поставлених планів не вдавалося, тож не факт, що і наступного року вдасться. У січні-вересні 2020 року надходження від цього податку склали 33 мільярди гривень, а це на 15% менше запланованого;

Пунктів є ще декілька і більшість стосується дефіциту бюджету.

Яка дірка у бюджеті і як із цим жити?

За попередніми розрахунками дефіцит бюджету складе понад 270 мільярдів гривень. Це менше ніж цього року, коли сума сягала 298 мільярдів гривень, проте таки становитиме 6% ВВП.

«Дефіцит бюджету дуже великий, але якщо дивитися останній меморандум, який в нас був з МВФ, то передбачається, що на 2021 рік дефіцит буде на рівні 5% ВВП. З урахуванням того, що заплановані надходження мають значну долю оптимізму, треба розуміти, що до цього дефіциту треба додавати ризики по доходах — вони можуть не реалізуватися», — зазначав директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.

«Нормальний дефіцит держбюджету — це максимум 3% від ВВП», — стверджує керівниця Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак в коментарі виданню Obozrevatel.

Та у законопроєкті про Держбюджет на 2021 рік уряд пропонує скасувати норму, яка забороняє, аби рівень дефіциту бюджету був більшим за 3%.

У Рахунковій палаті таку пропозицію розкритикували.

«Це не тільки порушує норми Бюджетного кодексу і регламенту Верховної ради України, а й спричинить збільшення боргового навантаження на 2021 рік та у цілому», — йдеться у висновку Рахункової палати.

Схожу думку висловлюють і у Київській школі економіки.

«Бюджетні правила існують, аби убезпечити країну від розквіту популізму (коли бюджет не має грошей для реалізації всіх політичних побажань, і тоді їх фінансують за рахунок стрімкого збільшення боргу). Відмова від дотримання від цих правил — це як відстібнути паски безпеки в авто, і їхати на великій швидкості, сподіваючись, що проблем не буде», — зазначають у Київській школі економіки.

«Закривати діру» Мінфін планує здебільшого завдяки випуску облігацій внутрішньої державної позики, фінансуванню МВФ, інших офіційних кредиторів, а також випуску євробондів.

Втім тут є проблеми.

Чого чекати від МВФ? 

Останню півторарічну угоду з МВФ Україна підписала у червні 2020 року. Опісля одразу ж отримала транш у 2,1 мільярда доларів. Ще один транш у 700 мільйонів доларів мав надійти до 1 вересня, але цього не сталося. Наступний, у 700 мільйонів доларів, може надійти до 1 грудня, але і він під питанням.

18 листопада Володимир Зеленський провів телефонну розмову з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою. Обговорили прийняття Державного бюджету України на 2021 рік, збереження антикорупційної порядку денного і макроекономічної стабільності в країні.

Крісталіна Георгієва заявила, що для отримання траншу необхідно досягти повного взаєморозуміння.

Constructive call with President @ZelenskyyUa on IMF program implementation, central bank independence and anti-corruption efforts. Full agreement on actions needed prior to program review.

— Kristalina Georgieva (@KGeorgieva) November 17, 2020

Український президент оптимістичніший.

«Зеленський зазначив, що Україна не зупинялась у виконанні взятих на себе зобов’язань в рамках програми stand-by. Серед іншого, була затверджена реформа митниці і податкової служби, Міністерство фінансів і Національний банк активно працюють над зменшенням частки непрацюючих кредитів у банківській системі», — повідомляє Офіс президента.

«На сьогодні всі структурні маяки, передбачені для перегляду програми МВФ, виконані», — зазначив президент.

Про які зобов’язання йдеться?

Щоб отримати гроші від МВФ Україна має виконати низку обіцянок:

• Затвердити план щодо зниження рівня непрацюючих позик;
• Змінити підхід до встановлення тарифів на опалення та запустити ринок газу;
• Реорганізувати фіскальну та митну служби;
• Посилити корпоративне управління в державних підприємствах, зокрема «Нафтогазі»;
• Удосконалити законодавство щодо банківської системи та фонду гарантування депозитів;
• Ухвалити поправки до закону про Вищу раду правосуддя;
• Провести аудиторську перевірку цільового використання бюджетних коштів, пов’язаних з COVID-19;
• Тримати граничний обсяг гарантованого державного боргу на рівні 40 мільярдів гривень до кінця 2020 року, а з березня 2021 року знизити цей показник до 20 мільярдів гривень.

Та інші зобов’язання.

«Заяви української сторони про те, що ми все виконали для першого траншу — некоректні. Ми, можливо, виконали все, що повинні були зробити на кінець липня. Але кінець липня був давно… Де можуть бути проблеми? Це відновлення довіри до НБУ, це бюджет на наступний рік, де роздутий дефіцит і завищені доходи, і це, передусім, антикорупційна інфраструктура, яку треба відновити, куди вже можна приплюсовувати судову реформу», — пише інвестиційний банкір Сергій Фурса у своїй колонці.

Водночас, ексглава державної податкової служби Сергій Варланов каже, що нині з МВФ ідуть обговорення щодо трьох питань: рішення Конституційного суду та антикорупційної діяльності, проекту бюджету України на 2021 рік і роботи НБУ. 

Серед проблем він виділяє:

• Перевищення рівня дефіциту бюджету;
• Відсутність фіскальної реформи. Згідно з нею, до кінця цього року податкова та митниця мали б діяти у форматі єдиних юридичних осіб. А усі обласні та інші юрособи ДПС та Держмитслужби мали б бути ліквідованими. Та це досі не відбулося;
• Також досі не відбулася реформа податкових аудитів, згідно з якою планові перевірки мали б бути скасовані, а усі аудити мав би призначати спеціальний підрозділ ДПС, зважаючи на податкові ризики;
• Під загрозою зриву фіскалізація із використанням програмних РРО, тобто касових апаратів чи спеціального програмного забезпечення для ФОПів;
• Крім того, згідно з меморандумом, із 1 січня 2021 року має набрати чинності закон про Бюро економічної безпеки — це буде єдиний орган економічних, фінансових та податкових розслідувань. Але закон наразі не прийняли;

То чи очікувати Україні траншу до кінця 2020 року?

У вересні аналітики інвестбанку Morgan Stanley припускали, що це малоймовірно.

Водночас,  заступник голови НБУ Дмитро Сологуб в інтерв’ю виданню «Інтерфакс-Україна» заявив, що хоч можливість отримати два транші Україна і втратила та їй треба намагатися отримати бодай один, розуміючи, що він буде прив’язаний до прийняття держбюджету-2021.

Як діяти, якщо траншу не буде? 

Якщо ж Україна не отримає траншу, то варіантів декілька. Перший — змусити НБУ «ввімкнути друкарський верстат».

«Це призведе до ще гіршої ситуації у стосунках із міжнародними партнерами, до відпливу іноземних грошей з України, до втечі українського бізнесу у валюту, до швидкої девальвації гривні і до підняття цін», — пояснює директор центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Другий варіант — скоротити витрати, але тоді комусь доведеться затягнути «паски тугіше».

«План «Б» завжди існує в будь-якій країні. Якщо у тебе немає чим фінансувати з державного бюджету, то ти або робиш секвестр бюджету (скорочення витрат — ред.), або на наступний рік переносиш частину витрат, які стоять на цей рік. Зрозуміло, що ти повинен виконати всі свої соціальні зобов’язання. Їх закриваєш, а капітальні витрати переносиш на майбутні періоди часу. Але це вкрай небажаний сценарій», — в ефірі каналу «Україна 24» сказав радник президента з економічних питань Олег Устенко.

Міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв’ю The Page заявив, що  в разі неотримання траншу можуть бути урізані видатки на розвиток.

«Я не думаю, що це буде стосуватись оборони та безпеки держави. Звичайно не поріжуть освіту і медицину, тим більше, в період коронакризи. Це не стосується самих незахищених і чутливих категорій. Це стосується можливості розвитку», — зазначив міністр.

Розмови про дефолт: чому це погано? 

Розмови про можливий дефолт активно почалися рік тому.

В інтерв’ю виданню «Радіо Свобода» інвестбанкір Сергій Фурса ще у травні 2019 року заявляв, що це питання активно обговорювали з подачі олігарха Ігоря Коломойського. 

«Яка зараз проблема у Коломойського? Він не хоче повертати ті гроші, які вивів з «ПриватБанку» — 5,5 мільярдів доларів. Захід змушує зробити українську державу все, щоб переслідувати Коломойського і повернути ці активи. Його активи «заморожені». Є судові процеси у Лондоні, Швейцарії і в Америці. Тому йому важливо позбутися опіки Заходу для України. Дефолт — один із механізмів зробити так, щоби Захід пішов звідси і отримати контроль над державою і своїми активами», — пояснював тоді Фурса.

Нині, через коронакризу і «дірку в бюджеті» питання дефолту знову піднімають у Верховній Раді.

Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі телеканалу «Україна 24» запевняв, що Україна у наступному році зможе уникнути дефолту. 

«Якщо говорити великими категоріями, то дефолту не буде. Я переконаний, що прийдешній рік ми пройдемо. Нам буде дуже важко, і я б не розглядав такі сценарії, а покладався на команду наших перемовників, міністр фінансів працює над цими питаннями, і чекав би позитивних сигналів — приїзд місії або другий транш за програмою stand by», — зазначив він.

То що таке дефолт?

Як зазначають у Київській школі економіки, дефолт оголошують тоді, коли країна не може розрахуватися зі своїми боргами вчасно і в повному обсязі. Тоді необхідно провести переговори з кредиторами, аби вони списали частину боргу, а частину перенесли на більш пізній термін. 

У Центрі економічної стратегії роз’яснюють, що при оголошенні дефолту борг нікуди не зникає. Це лише його відтермінування або часткове списання. Але загалом платити таки доведеться. В іншому разі країну можуть чекати міжнародні суди, арешти української власності за кордоном, резервів, що зберігаються у закордонних банках, чи вкладень в закордонні цінні папери. Тому тези деяких політиків, що оголосивши дефолт країна зможе забути про всі борги — не більше ніж міф.

Наслідки дефолту можуть навпаки погіршити ситуацію в країні. Якщо просто відмовитися платити, то можна не сподіватися у найближчій перспективі на співпрацю із міжнародними партнерами і нові кредити. А вони таки можуть знадобитися. Не віддаючи борг держава справді один раз зекономить, але наступні дірки в бюджеті перекривати буде вже нічим.

Є ризик, що не даватимуть кредитів і приватні банки чи фонди.

«Єдиним джерелом фінансування залишиться величезна емісія гривні Національним банком. Вона призведе до неконтрольованої інфляції та девальвації, що обов’язково викличе масове невдоволення серед населення», — пояснюють у Центрі економічної стратегії.

Що це означає? Нацбанк може почати «друкувати гроші», через паніку валюта здорожчає, виникнуть інфляційні очікування, тобто люди прогнозуватимуть, що продукти здорожчають, почнуть їх скуповувати, попит виросте, тож і ціна справді почне рости.

Паралельно іноземні інвестори можуть іти з країни і виводити свій капітал.

«Коли стає погано, то першими це відчувають найбідніші верстви населення. Через те, що дефолт призупиняє економічне зростання, веде до зниження курсу національної валюти та зменшення державних видатків, знижується реальна зарплата, пенсія та соціальні платежі. Бідні люди стають ще біднішими», — пояснюють у Київській школі економіки.

Україна вже мала подібний досвід. Коли після оголошення дефолту у 1998 році, долар виріс вдвічі — від близько двох гривень, до п’яти.

Загалом, згідно із дослідженнями економістів МВФ Боренштейна та Паніцца через дефолт виникає падіння ВВП і торгівлі. Країну виключають з ринків капіталу й зростає ймовірність банківської кризи.

Дослідники з університету в Бонні стверджують, що після дефолту ВВП знижується на 5% і залишається пригніченим упродовж багатьох років.

За даними економістів Круцеса та Требеші, чим більший розмір дефолту, тим довше країні доведеться повертати довіру кредиторів й відновлювати співпрацю. У середньому — це близько п’яти років.

До чого в інших країнах призводили дефолти?

Економісти Хуан Крусес із аргентинського університету Torcuato Di Tella та Крістоф Требеш із Мюнхенського університету Людвіга нарахували, що у період з 1978 року до 2010 року в світі відбулося 182 випадки кредитних реструктуризацій у 68 країнах.

Найчастіше дефолти оголошували в Еквадорі, Мексиці, Уругваї та Венесуелі. Кожна з країн робила це понад 8 разів.

Серед гучних дефолтів починаючи з 2000-х — Аргентина і Греція. Аргентина оголосила дефолт на близько 100 мільярдів доларів, Греція на найбільшу у світовій історії суму у понад 200 мільярдів євро і, як наслідок, дефолт спричинив лише поглиблення економічної кризи у країні.

Як бути далі? 

Поки очікувати ухвалення бюджету, кажуть економісти.

Наразі головний кошторис країни на доопрацюванні у Кабінеті міністрів. Згідно з бюджетним кодексом, у другому читанні його мали б прийняти до 25 листопада. У цілому — до 1 грудня. Однак дедлайни першого читання нардепи зірвали, тож можуть не встигнути до 1 грудня проголосувати в цілому.

Тоді або голосуватимуть поспіхом, або вже наступного року. І в цьому немає нічого поганого, але й хорошого теж — пояснила в інтерв’ю виданню The Вabel керівниця Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак. 

В такому разі, якщо бюджет не ухвалять до 31 грудня, Україна житиме за бюджетом 2020 року. Утім, витрачати можна буде не більше 1/12 річного обсягу бюджету 2020 року на місяць, допоки не ухвалять новий бюджет.

Також витрачати гроші можна буде лише на те, на що витрачали і цього року. Якщо у цьогорічному бюджеті не було закладено коштів на вакцинацію від коронавірусу, то зробити це не вдасться аж до ухвалення нового бюджету. Так само це працює із зарплатами і пенсіями — їхній рівень буде таким же, як закладений у поточному бюджеті. І зростуть вони лише після прийняття нового державного кошторису.

Важливим прийняття Держбюджету, на думку економістів, є ще й тому, що може розморозити приїзд в Україну місії МВФ. А це дасть надію на новий транш.

Ірина Саєвич для Громадського радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS