Бізнес на карантині: яку підтримку мають і на яку розраховують українські підприємці 

Підтримати український бізнес під час карантину і кризи закликають його клієнти. У соцмережах набирає популярності кампанія з підтримки вітчизняних виробників. Деякі громадяни навіть обіцяють не купувати нічого, крім українського, до завершення економічної кризи. Громадське радіо з’ясувало, як бізнес ставиться до таких закликів і на яку підтримку чекає. 

Перелеселенка з Луганська Олеся Василець шостий рік поспіль розвиває бізнес на підконтрольній території. Раніше мала мережу шкіл танців, а зараз вона є співзасновницею компанії «Файна. Справжня. Досконала кава». Розповідає: через карантин втратила щонайменше половину прибутків. 

«Підприємство, яке смажить нам каву на замовлення, не працює. Потужності підприємства не використовуються. Люди на підприємстві, в цеху не працюють. Штат весь дистанційний. Те, що можна, продається через call-center, кава, яка вже виготовлена. Нова кава не виробляється», — пояснює Василець.

 Про збитки говорить і Володимир Бойчук — один з керівників компанії-виробника інструментів Juko. 

«Не працюємо. Навіть поки що немає великих замовлень, якщо чесно. Зупинилися, людей відпустили за свій рахунок», — описує ситуацію Володимир Бойчук.

«Спілка українських підприємців» у березні опитала бізнесменів, скільки вони готові протриматися в умовах карантинних обмежень. Виконавча директорка Спілки Катерина Глазкова каже, що запас міцності невеликий. 

«З тих, хто ще працює, тільки 51% здатні протриматися не більше місяця. Кожен четвертий витримає 2 чи 3 місяці роботи в умовах карантину без банкрутства, але це буде залежати від того, яку підтримку бізнесу може надати уряд», — прокоментувала результати опитування Катерина Глазкова в ефірі Громадського радіо.

Зараз в Україні діє закон про додаткові соціальні та економічні гарантії у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби. За ним, заборонено підвищувати ставки кредитів на час карантину, запроваджені пільги зі сплати податку на прибуток за умови фінансування заходів щодо боротьби з коронавірусом, встановлено мораторій на перевірки до 31 травня. Раніше підприємців звільнили від сплати ЄСВ за березень і квітень. Володимир Бойчук вважає ці кроки недостатніми. 

«Хай хоча б людям виплатять заробітну плату на термін, поки ми стоїмо. Ми не маємо таких резервів. Коли люди не працюють, ми не можемо сплачувати зарплату», — каже керівник компанії.

На заклики бізнесу про підтримку до держави поки відгукуються інші підприємці та клієнти. Інтернет-маркетплейс Rozetka почав маркувати товари українського виробництва і запровадив для них окрему рубрику. Співзасновник компанії Владислав Чечоткін закликав купувати на час кризи українське, особливо у малого бізнесу. Як покупець на підтримку вітчизняного виробника виступив політолог, екскандидат у депутати Верховної Ради Микола Давидюк. Він пообіцяв купувати тільки українські товари до кінця кризи. 

«Кожна країна почала боротися за великим рахунком, сама за себе, забувши про космополітизм, про великий світ. Розуміючи, що крім пандемії коронавірусу, далі буде йти економічна криза, мені здалося, що дуже правильним було б підтримати своїх виробників, свої бізнеси, тих людей, які платять податки. Особливо якщо вони мають альтернативу західну. Тому краще купувати своє»,  — аргументує Давидюк.

Підприємиця Олеся Василець ініціативи покупців і бізнесу цінує, але чекає кроків від держави. 

«Ми закуповуємо зелені кавові зерна з восьми країн світу. Ми закуповуємо каву іноземного виробництва, але смажимо і фасуємо в Україні. Чи вважається це українським, чи не українським виробництвом, тут таке питання… Кава в Україні не росте, на жаль. У нас ЄСВ ніяк не впливає на наші компенсації чи полегшення під час карантину. ЄСВ близько тисячі, ми втрачаємо десятки тисяч на цей час», — говорить бізнесвумен.

Тим часом у процесі голосування за нові соціальні гарантії для бізнесу депутати прибрали норму про звільнення підприємців від орендної плати на час карантину. Замість слова «звільняється», в законі написано, що наймач «може бути звільнений» від користування майном, тобто це не є обов’язковим.