Борги воєнного часу. Чому жителям прифронтових селищ нараховують «комуналку» за військових

Комунальні компанії продовжують вимагати оплату за комунальні послуги у жителів прифронтових селищ Донбасу, в чиїх домах розмістилися військові. Інколи борги сягають десятків тисяч гривень.

Липень 2018 року. Світлодарськ. Біля місцевої лікарні ми спілкуємося з Тетяною Латвайтіс. Вона працює тут медсестрою, має зарплату близько 3,5 тисяч гривень зарплати і 17 тисяч боргів за комунальні послуги.

У лютому 2015 року Тетяна з чоловіком перевезли до себе її свекруху з околиць селища Луганське. Згодом дізналася, що в покинутому будинку розмістилися військові.

«Коли все стихло, ми намагалися поговорити з цими військовими. Вони були неконтактні, не хотіли з нами спілкуватися. Згодом ми поїхали в місто Бахмут, в комендатуру. Там нам сказали: ви спочатку спитайте документи у військових — чи дійсно там стоять ВСУ. Зрозуміло, хто нам покаже документи — ніхто», — розповідає Тетяна.

Відтоді почали накопичуватися борги за будинок, в якому родина не живе. Тетяна звернулася до районної електричної мережі та газової компанії, щоб вони зробили відключення.

«РЕМ відмовилися виїжджати. На словах пояснили: «Якщо там військові, хто ж нам дасть обрізати». Щодо газу — виїжджала в 2017 році. Вони приїхали, обрізали, коли там вже заборгованість була понад 9 тисяч», — пояснює вона.

У 2017 році свекруха Тетяни померла. Родина успадкувала будинок, у якому нині живуть військові, а з ними — і борги.

З ротаціями військові в будинку постійно змінюються, каже Тетяна. Відстежити, які підрозділи змінюють одне одного, неможливо.

Будинок, де жила свекруха Тетяни — на околиці Луганського. Їдемо туди з волонтерами гуманітарної місії «Проліска». За кілька кілометрів звідти починається територія, яку контролюють бойовики. На подвір’ї — маскувальна сітка, в сусідніх будинках бачимо військову техніку.

До нас виходить військовий. Спочатку говорити відмовляється. Потім, коли волонтери пояснюють ситуацію, каже — живе тут за вказівкою командування вже другий місяць. Із власниками, каже, незнайомий: «Тут я господарів не бачив, нікого».

«Тут господарі є, вони вступили у спадок, коли бабця померла. Заборгованість ваших попередників дуже велика», — пояснює волонтерка.

«За два місяці, що ми тут, я оплачу, й далі буду оплачувати, я тут старший», — відповідає військовий.

І додає: зараз у будинку газ відрізаний, бійці користуються тільки електрикою.

Тетяна Латвайтіс взяла довідку в селищній раді, що з 2015 року і дотепер в будинку живуть військові. Планує з нею звертатися до районних електромереж та до газовиків. Каже, до того, як отримала довідку, з РЕМ прислали лист: послуги електропостачання надаються, контролер знімає показання, відповідати за все має власник будинку.

У родини Олени Бараусової — така сама ситуація з боргами. У вересні 2015 року вона переїхала до доньки — вглиб селища. Чоловік доглядав будинок сестри, а в свій впустив військових.

«Вони попросилися — він їх впустив. Ми домовилися: «Нам не треба нічого. Живіть, щось робіть». Вони за світло не стали платити. Коли приїхала сестра, ми їх попросили забратися, бо не було де жити. Зі скандалами, зі всіма — забралися вони. Але справа в тому, що там жити не можна. В будинку там гранату підірвали. Двері залізні на мотузках тримаються. Вікна повилітали, меблів — теж нема, усе забрали», — описує вона стан будинку.

Олена Бараусова з чоловіком оселилися в будинку знайомих. А за свій пошкоджений будинок ще має сплатити борги.

«У них там 3500 за світло. Коли вони виїжджали, ротація, чи що, ми газ попросили відключити. Газ відключили за нашим проханням», — каже жінка.

Секретарка Луганської селищної ради Галина Неледва каже: на липень 2018 було три звернення від жителів про те, що в будинку живуть військові. Працівники ради у таких випадках складають акт. Але у випадку Тетяни Латвайтіс, наприклад, акт склали тільки за 2 роки проживання військових.

«Я думаю, що цей акт повинен складатися, коли військові заселяються тільки. Треба вказувати показання лічильника, щоб потім доводити заборгованість. Але не було процедури, і вони з господаркою домовилися і ми навіть не знали, що вони там проживають», — пояснює вона.

Начальник відділу зв’язків із засобами масової інформації Міноборони Олександр Мотузяник у відповідь на запит написав, що військові розселяються на об’єктах різних форм власності за згоди власників або, якщо їх немає, з дозволу органів місцевого самоврядування. Далі з власником укладають договір оренди. У випадках, коли укладених договорів немає, власникам в компенсації витрат міністерство відмовляє.

«Оплачувати комунальні послуги та енергоносії без оформлення правових відносин з власником майна законних підстав немає», — написав Мотузяник.

Представник Міноборони зазначив також, що до міністерства зверталися власники шести приватних будівель на Луганщині, і міністерство їм відмовило.

Керівник гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін розповідає: його організація має близько тисячі подібних звернень від жителів прифронтової зони. Наводить приклад Авдіївки — в одній з багатоповерхівок військові зайняли близько 30 квартир.

«В одній квартирі, за словами людей, був викинутий дріт на блокпост, що стояв під будинком. У цієї квартири борг 40 тисяч гривень за спожиту електроенергію. У деяких квартирах розбиті лічильники. Постачальник електроенергії намагається накласти штраф за нелегальне користування електроенергією на власників цих квартир», — розповідає він.

Відключати будинки, в яких живуть військові, енергокомпанії відмовляються, додає Каплін.

«Постачальник електроенергії компанія «ДТЕК» у відповідь на звернення людей написала, що вони не слідчий орган: «Квартира належить вам, значить, ваші й борги», — переказує голова гуманітарної місії.

Компанія «ДТЕК» на запит «Громадського радіо» поки не відповіла. Редакція озвучить позицію «ДТЕК» щойно отримає відповідь.

Відключити будинки, де живуть військові, є нереальним, каже комерційна директорка ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» Олена Богодух. Компанія «ЛЕО» є постачальником електроенергії на Луганщині.

«Ясна річ, ці люди військові, люди зі зброєю. Переважно це зробити неможливо. Не відправиш людину, щоб його вбили під час відключення», — наголошує вона.

Олена Богодух каже: компанія зверталася до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, до Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини, яка оплачує комунальні послуги за військових там, де договори є.

«Нам відповіли, що має бути або договір оренди, або підстави, щоб оплатити за електроенергію. Якщо самозахопленням захоплений будинок, з ким укладати договір оренди тощо», — зазначає представниця «ЛЕО».

Зверталася до центральної влади і гуманітарна місія «Проліска», розповідає керівник організації Євген Каплін. Але Міноборони відповіло, що такої проблеми немає. У всіх випадках, де військові займають житлові будівлі місцевих мешканців, договори є, вважає військове керівництво. На думку Капліна, потрібне рішення на рівні Кабміну.

«У випадку, якщо особовий склад Збройних Сил заселяється в будинок, відповідальність за компенсацію проживання та оплату комунальних послуг має нести безпосередньо Міноборони України», — вважає Євген Каплін.

Інколи, каже Каплін, усе вирішує людський фактор. Військові, які оселилися в будинку померлої свекрухи Тетяни Латвайтіс, обіцянку стримали. З червня за себе платять, борги у неї не збільшуються. Але 17 тисяч, накопичених військовими попередніх ротацій, досі не сплачені.