facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Бойчуківська толока: як розбирали завали біля академії, поруйнованої російською ракетою

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хв

Росія продовжує знищувати українську культуру. 25 березня уламки російської ракети впали на корпус Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука та зруйнували частину будівлі.

Уже через два дні студенти й студентки академії оголосили про організацію «Бойчуківської толоки» — розбору завалів навколо частково зруйнованого навчального закладу.

«Академія Бойчука — це мій дім. Ми тут всі одна сім’я. Нас небагато, але це наш плюс, тому що ми гуртуємось дуже ефективно, дуже добре. Ми просто сказали, що нам потрібно це зробити — і ми це зробили», — розповідає Костянтин, випускник академії та один із організаторів заходу.

Подекуди біля руїн стоять чи сидять люди з олівцями або олійними фарбами та фіксують події. Разом із прибиранням студенти академії організували пленер.

«Це ініціатива студради і одного з викладачів. Потім ці роботи будуть відбиратися, і найкращі підуть на конкурс. Ми збираємося організувати аукціон з цими картинами, щоб продати їх іноземцям. Залучені кошти підуть на збір для відновлення академії», — пояснює Анна, голова студради Академії Бойчука.

Толока тривала понад три години. Охочих взяти в ній участь виявилась величезна кількість: напевно, не десятки, а сотні небайдужих містян і містянок прибули до академії у визначений час.

«Я думав, буде людей 50, а тут стільки…», — дивується один із учасників.

Серед натовпу, що працює навколо академії, можна зустріти кого завгодно. Тут студенти й студентки Академії Бойчука та інших навчальних закладів Києва, випускники й випускниці, працівники академії, дорослі, літні люди. Де-не-де майорять жилетки команд «Добробату» й «Сміливих».

Одні носять металеві уламки, інші — пластик. Хтось звільняє проїзд від цегли й сміття. А хтось збирає частини вибитих вікон, згрібає скляні друзки чи відтягає товсті поліна й гілки, складаючи на окремі купи.

«Будуть дрова», — каже працівник академії.

Серед натовпу часто лунають радісні вигуки друзів, які помітили одне одного. Обіймаються та спілкуються давні знайомі. Допомогти рідному навчальному закладу вирішили не лише чинні його студенти та студентки, але й випускники різних поколінь.

«Раніше я тут навчався. Олександр — мій одногрупник і староста. Коли це лихо сталося, я вирішив приїхати, допомогти розбирати руїни. Крім того, хотів зустріти тут знайомих», — каже Юрій.

Підтримати студентство Академії Бойчука вирішили й представники та представниці інших київських вишів. Тут і університет Шевченка, і КПІ, і студенти з Грінченка.

«Це культура. Я завжди любила писати про неї, мені це дуже цікаво. Академія Бойчука — це щось дуже близьке для мене, я могла й сама сюди вступити, просто так не склалось. Тому захотілося проявити увагу до цього місця, воно важливе», — говорить студентка Вікторія.

Історія академії бере початок у 1938 році, з її подальшим розвитком пов’язані імена Марії Примаченко, Марфи Тимченко, Івана Гончара. Свою чинну назву заклад отримав на честь Михайла Бойчука — видатного українського художника-монументаліста, вбитого радянською владою в 1937 році.

Роботи навколо Академії Бойчука не завершуються цієї суботи. Попереду ще багато етапів розбору завалів та відновлення освітнього закладу.

«Далі на руїнах має працювати спецтехніка, наскільки мені відомо. Тому що перебувати тут волонтерам буде небезпечно, це мають робити спеціалісти. Щойно вони приберуть усе, що нас може вбити чи травмувати, й дадуть нам добро далі розбирати завали, ми залюбки продовжимо цю роботу. Я, особисто, на це дуже чекаю», — говорить Костянтин.

Актуальну інформацію про роботи з відновлення Академії Бойчука можна знайти на сторінці закладу в Instagram.

За час повномасштабної війни Росія пошкодила чи знищила сотні культурних об’єктів України: освітні заклади, пам’ятки архітектури, музеї, бібліотеки, театри. Тим не менш, багато з них уже відновлюють, залучивши державні кошти та допомогу українських або міжнародних фондів. Прикладом є Чернігівська бібліотека імені Русових, розташована у будівлі, що є пам’яткою історії архітектури. 30 березня 2022 року росіяни суттєво пошкодили її, бомбардуючи місто. На сьогодні у будівлі відновили зруйнвану частину даху та замінили вікна. Бібліотека продовжує свою роботу, хоча подальша реставрація вже запланована.

Усі фото: Михайло Тюнькін/Громадське радіо

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Хмарний сервіс чи локальна інфраструктура

Хмарний сервіс чи локальна інфраструктура

10 хв тому
У Харкові внаслідок російського обстрілу загинули щонайменше 4 людини

У Харкові внаслідок російського обстрілу загинули щонайменше 4 людини

29 хв тому
На Куп’янському напрямку ЗСУ посилюють позиції переднього краю оборони — Генштаб

На Куп’янському напрямку ЗСУ посилюють позиції переднього краю оборони — Генштаб

50 хв тому
«Цілей не досягли навіть близько» — Юсов про наступ РФ на Харківському напрямку

«Цілей не досягли навіть близько» — Юсов про наступ РФ на Харківському напрямку

59 хв тому