«Будет как в Чечне»: які наративи просувають росіяни на захоплених територіях Луганщини та Донеччини

«Будет как в Чечне»: які наративи просувають росіяни на захоплених територіях Луганщини та Донеччини

Головний редактор видання «Трибун» Олексій Артюх через бойові дії був змушений виїхати зі свого рідного міста Рубіжне. Утім, він продовжує отримувати інформацію про ситуацію на Луганщині з різних джерел. Зокрема, з локальних телеграм-каналів та пабліків.

Із ним говоримо про те, як росіяни та угруповання «ЛДНР» через соціальні мережі розповсюджують фейки та відверту брехню, а також про те, як реагують на пропаганду місцеві жителі.

 

Ви моніторите телеграм-канали та луганські/донецькі спільноти у соцмережах — і українські, і російські?

— Я стежу всюди для того, аби доносити до людей об’єктивну інформацію. Щоб розвінчувати якісь фейки та пропаганду, треба моніторити ресурси окупантів у тому числі.

Олексій Артюх/Фото: Facebook-сторінка Олексія Артюха

За останній місяць, за вашими спостереженнями, які наративи просували, або які фейки розповсюджували окупанти?

— Ситуація не змінилася — це і «звірства націоналістів», «обстріли мирних жителів» і виправдання своїх злочинних дій. Це за останні тижні. Особливо багато говорять про Донецьк — на тлі інформації про те, що союзники постачають нове озброєння в Україну. Увагу приділяють гаубицям 777. Навіть місцеві жителі розуміють, що той же Донецьк обстрілюють самі росіяни і вони масово пишуть про це у соцмережах, у коментарях там, де вони можуть писати. Якщо вони (росіяни — ред.) знищують чергову школу чи лікарню, то пишуть, що нібито це була провокація з боку ЗСУ. Щоправда, 8 років у цих містах було тихо і спокійно, а тепер наші міста лежать у руїнах, а людей ховають у траншеях.

Сьогодні вони назвали провокацією із боку українських військових знищення школи №6 міста Авдіївка. Тобто, це не вони її нібито з РСЗВ «Град» обстріляли, а «українські військові підпалили». І, в принципі, так будь-який обстріл з боку окупантів вони намагаються перекинути його на українську сторону. Якщо говорити про Луганську область (я її більше моніторю), то це постійні вкиди, що «українські військові залишають позиції», «не хочуть воювати», «здаються» і таке інше. При цьому вони часто бадьоро рапортують про захоплення населених пунктів. Те саме Рубіжне вони «брали» разів вісім. Із Сєвєродонецьком та сама ситуація, хоча там тривають бойові дії.

Можливо, вони вважають, що вже захопили? Або їм потрібно, щоб хтось так вважав?

— У різних джерелах окупантів інформація подається по-різному. Тобто, Кадиров рапортує, що Рубіжне взяли, а через пів години ватажок угруповання «ЛНР» Пасічник пише, що бої за місто тривають. Таких протиріч дуже багато.

Люди розуміють ці протиріччя?

— Більша частина місцевих жителів виїхала зі своїх населених пунктів. Частина знаходиться там і вони перебувають в інформаційному вакуумі. Якщо говорити про Рубіжне, Кремінну та Сєвєродонецьк, про окуповану частину міста, то у людей взагалі немає доступу до інформації. Крім того, що їм розповідають окупанти, привозять свою «республіканську» пресу. Ви ж знаєте, що то за газети. Ну, і плюс те, що їм розповідають родичі, але це, якщо вдається до них додзвонитися. Проте, це велика проблема. У тому ж Рубіжному відрізаний український мобільний зв’язок і люди телефонують з номерів оператора, який працює на «віджатому» обладнанні, але зв’язок дуже поганий і, в цілому, з інформацією там все погано. Що стосується півночі Луганської області — Сватове, Старобільськ, Троїцьке, Новопсков і так далі, то люди мають якусь можливість отримувати нормальні об’єктивні новини і, зокрема, вони користуються для цього телеграмом.

До речі, як поставилися люди до блокування вайбера на окупованих територіях? Знаю, там багато людей користувалися цим месенджером.

— Так, дуже багато людей користувалися і люди негативно до цього ставляться. Навіть, у кого проросійські погляди, бо, коли починають обмежувати якісь свободи, те, що впливає на комфорт твого життя, то це не подобається нікому. Тобто, блокування Вайберу не викликало захоплення ні у кого.

Є північ Луганської області, є індустріальна частина — Рубіжне, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, де зараз запеклі бої і для людей головне завдання — вижити, а про інформацію думають менше…

— Так, це — завдання №1 там реально вижити.

Але, до чого я вела — здається, що на півночі не стріляють і у людей нібито більше можливості спілкуватися, обмінюватися інформацією, більше «повітря». Чи це оманливо все виглядає?

— Я багато спілкувався і спілкуюся із жителями півночі області і майже ніхто з людей не почувається там у безпеці, бо постійно літають літаки, їздить важка техніка, дітей бояться випускати далі двору гуляти. Я не кажу, що це всі так, але у багатьох людей постійне відчуття тривоги і люди намагаються виїхати звідти.

Коли ви спілкуєтеся із людьми на окупованих територіях, про що вони вас першою чергою питають?

— Найчастіше питання, яке я чую від людей, які знаходяться на окупованій території: «Чи відомо, коли буде контрнаступ? Чи звільнять нас?». Це основне, що питають. Також багато хто питає про ціни.

Щоб порівняти?

— Так. Ні для кого не секрет, що я зараз у Києві і люди питають, скільки коштують ті чи інші продукти на підконтрольній території.

Велика різниця між цінами?

— Різниця є. Там дуже все дорого. Там не дороге паливо, бензин, хліб і деякі продукти, але, в цілому, дуже все подорожчало. І у людей відчай, бо роботи у них теж немає. Усі обіцянки окупантів, що з’явиться робота, що ви будете отримувати нормальну зарплатню, ніхто нічого не отримує. І люди думають, як вони житимуть далі.

Або ж як виїжджатимуть, що ймовірніше.

— Так. І люди продовжують виїжджати. Дехто з тих, хто там знаходився, виїхав через територію росії, виїхали до країн Європи.


Читайте також: «Ми не звикли відсиджуватися»: інтерв’ю з медиками Лисичанська


Із чим найчастіше пов’язані фейки, де росіяни та їхні посіпаки намагаються ввести людей в оману?

— Вони працюють по всіх фронтах, у них дуже багато ресурсів. І це не тільки російські телеканали або якісь сторінки у соціальних мережах. Ще перед вторгненням вони зробили мережу місцевих чатів у вайбері, телеграмі. Я більше по телеграму працював і відстежував ці речі. Ці місцеві чати були створені по типу «Рубежное.Обсуждение» і, коли почалося вторгнення, люди почали у ці чати масово вступати. Їм потрібна якась локальна інформація, вони починають до цих чатів приєднуватися, а потім там вже вводиться цензура.

Якщо людина висловлює проукраїнські погляди, її банять. Але багато людей просто заходять, нічого не пишуть і просто відстежують інформацію. Таким чином у ці групи понабивали тисячі людей і ведеться пропаганда. Там дуже активно працюють адміністратори. Тобто, вони не просто вкидають якісь новини — вони з людьми спілкуються, «обробляють» їх, виявляють незгодних. Це стосується і ситуації на фронті, і гуманітарної ситуації. Наприклад, у Рубіжному багато зруйнованого житла. Там половини міста взагалі немає, а на іншій половині місцями дуже серйозні руйнування. Люди питають, чи буде якась компенсація, як їм жити далі. І оці адміни їх обробляють. Пишуть, що росія все відбудує, «будет как в Чечне». Багато разів бачив саме ось це тезис «будет как в Чечне». І, коли дивишся, коментарі, одразу можна зрозуміти, хто місцевий, а хто просто працює ботом. Заходиш, а вони там з Архангельська, Нижнього Тагілу чи ще звідкись і вони розповідають: «Ми вас звільнили!», «Ви маєте бути вдячні за все це!» І говорять місцевим, як вони погано жили, а тепер житимуть добре. І ось на такому рівні вони дуже багато роботи роблять.

А ви коли помітили створення цих груп?

— 25 лютого вони вже були.

Це не запізно? Думаю, може, за місяць вони мали б таке створити.

— Я думаю, що вони, можливо, були створені і раніше. Скоріше за все, так і було. Просто контент був, можливо, дещо інакший. Ми ідентифікували багатьох адміністраторів цих груп.

Вони місцеві?

— Частіше за все, ці люди проживають на території російської федерації, але мають якийсь зв’язок із тими містами, за якими вони закріплені. Або вони самі звідти, але виїхали 10 років тому, або у них якісь родичі живуть на Луганщині.

Але це мережа. Ви впевнені?

— Я впевнений на 100%, що то мережа, бо є всі ознаки і ми проробляли цю базу, вона зібрана, а дійові особи — встановлені.


Читайте також: «У мене вже третій командир роти, попередні два загинули»: ситуація на лінії фронту на Донбасі


А ви когось із тих людей знаєте особисто або заочно?

— Особисто я знаю одну людину. Не дуже близько, але він з мого міста. Я його сотні разів бачив, у нього у соцмережах є фотографії, що він їздив до Луганська. Ну, ще раніше. Я думаю, він міг бути завербований там. Як варіант.

Можете навести приклад фейку, який вас вразив наглістю брехні?

— Так, звісно. Таких фейків дуже багато. Але ось те, що мене дуже обурило і взагалі слів немає (не тільки мене, а й все місто обурило). 13 або 14 травня. Дон Кадиров пише у своєму телеграм-каналі: «В городе Рубежное Луганской области сегодня состоялось открытие военного госпиталя. В церемонии открытия приняли участие дорогие братья (і перелік усіх його посібників). Ранее на месте открытого госпиталя располагалась заброшенная больница. В силу нехватки средств и ресурсов. Стоит отметить, что в некоторых кабинетах забытого медучреждения было функционирующее медицинское оборудование, которое теперь будет исправно служить в интересах солдат и жителей Рубежного. В кратчайшие сроки в медучреждение было проведено водоснабжение, электричество, восстановлены главные пункты приема пациентов, оборудованы места».

Про що йдеться? Ідеться про інфекційне відділення Рубіжанської лікарні. Це відділення було відремонтовано за кошти донорів. Воно було сучасним. Під час пандемії COVID-19 воно було базовим на Луганщині. Я сам там бував, робив там сюжети. І на цей фейк Кадирова відреагувала головна лікарка інфекційного відділення, головна інфекціоністка Рубіжного Ольга Мартиненко: «Сволота, причому брехлива. Злодії та мародери. Розікрали всі. Немає концентраторів, апаратів ШВЛ, пересувних рентген-апаратів, відеокамер, мікрохвильових печей, електрочайників. Ідуть — морди задоволені. Напевно, такої лікарні в очі не бачили. І як можна так брехати? Присвоїти собі тільки чужі речі і ще брехати, що вони зробили. Світло у відділенні завдяки генератору, який у нас був. Все обладнання та меблі — наші, куплені на гроші уряду, ОДА, благодійних фондів, організацій, простих мешканців. Ви ще прочитайте, що вони написали. Виявляється, наше відділення було занедбаним через брак коштів та його випадково виявили, а потім, під час огляду, там знайшли висококласне обладнання. Це в покинутій будівлі! І відділення вони відновили. Тільки ролик починається з показу таблички, де написано, що відділення відремонтовано ПРООН, але вони таких і слів не знають!».

Оце типовий фейк, коли людям відверто брешуть. Коли місцеві це побачили, було велике обурення, бо всі ж розуміють, як там було насправді і як воно є. Щодо медицини, то окупанти у Старобільську подарували лікарям УАЗ такий і там теж відреагувала міська голова Яна Литвинова. Вона написала, що вся первинка у громаді була укомплектована Дастерами навіть для сільської місцевості, мали обласну станцію із новими сучасними автомобілями, планували придбати для вторинки реанімобіль за майже 2,5 мільйона гривень. І тепер невідомо, де всі Дастери і приганяють незграбний старий УАЗ. Потім вони це ретранслюють, розповідають росіянам, як стало краще жити у Старобільську після «звільнення». Це абсурд.

Чи є різниця у якості чи направленості контенту між каналами та спільнотами, які курують росіяни, і тими, які курують посіпаки «ЛДНР»?

— З приводу тих, хто у Луганську/Донецьку, я так розумію, що у більшості випадків там працює так зване «МГБ»… Ви ж розумієте, що ще з 2014 року за вісім років там якась свобода слова взагалі перестала існувати. Тому, ці ресурси вони, в принципі, контролюються цими так званими органами. Щодо контенту, то вони працюють дуже топорно всі. Вони беруть масовістю цього контенту. Ось приклад. Заходите у соцмережу «Вконтактє». Там є функція «пошук» і вбиваєте назву населеного пункту. Хай буде Рубіжне або Сєвєродонецьк і ви побачите, що одну новину можуть запостити за день на сотнях ресурсів.

Я це помічала, до речі, коли шукала якісь деталі, а деталей не було.

— Так було раніше і зараз ще більше. Все ретранслюється.

Валентина Троян, представниця ІМІ щодо окупованих територій


Блог підготовлено в межах проєкту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House. Зміст блогу є відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та його автора й необов’язково відбиває позицію Freedom House


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини