Бумеранг незаконного збагачення: 56 фігурантів

Бумеранг незаконного збагачення: 56 фігурантів

Добірка 56-ти фігурантів розслідувань про незаконне збагачення, яким правоохоронці можуть вкотре завдати клопотів.

«Коли суддя або прокурор все життя, маючи скромну зарплатню, живе у будинку на п’ять поверхів із тенісним кортом і двома басейнами, і цей будинок зареєстрований на його маму-пенсіонерку, яка за життя сплатила 10 тисяч грн податків, усім зрозуміло, що така ситуація ненормальна і є індикатором незаконних корупційних активів», — пояснювала з трибуни парламенту очільниця антикорупційного комітету Анастасія Красносільська необхідність відновлення покарання за незаконне збагачення.

Дев’ять місяців чиновники-корупціонери могли спати спокійно і не перейматися за власні нажитки, адже норму законодавства, яка дозволяла їх карати, якщо статки і витрати перевищують офіційні доходи — скасували в лютому 2019 року.

Тоді статтю 368-2 Кримінального Кодексу про незаконне збагачення Конституційний суд визнав незаконною. Уперше її ухвалили на початку 2015 року. 

До рішення суду антикорупційні органи вели розслідування за цією статтею щодо десятків топ-чиновників: від міністрів і нардепів, до суддів та прокурорів. Після визнання статті незаконною, усі справи проти корупціонерів за незаконне збагачення довелося закрити. Жодна з них так і не дійшла до стадії вироку в судах.

Щоби повернути покарання за корупційний злочин знадобилися експертні робочі групи, десятки годин дебатів народних депутатів і найголовніше — перезавантаження Верховної Ради.

У понеділок президент Володимир Зеленський схвалив нову редакцію закону про незаконне збагачення, а 27 листопада вона набула чинності після публікації у «Голосі України».

ПОВНИЙ СПИСОК 56-ТИ ФІГУРАНТІВ ТУТ

Суть закону

Утрата чинності статті про незаконне збагачення означала, що все сумнівне майно і статки чиновників, щодо яких були розслідування, одночасно легалізувалися. Правоохоронці вважали, що в разі повернення статті до Кримінального Кодексу, вони не матимуть права повторно розпочинати розслідування щодо осіб, які раніше вже були «під прицілом».

На момент рішення Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідували 65 справ проти топ-посадовців.

«Поновити розслідування стосовно фігурантів всіх 65 кримінальних проваджень, а також підозрюваних та обвинувачених за вже викритими фактами незаконного збагачення, у разі повернення відповідної статті до КК, буде неможливо, адже закон не має зворотної сили. Тому набуте майно за замовчуванням вважатиметься законним, безвідносно до джерел його походження», — так у лютому пояснили в НАБУ рішення Конституційного суду. 

Невдовзі після визнання статті 368-2 КК незаконною, тодішній президент Петро Порошенко вніс до парламенту закон, який мав би повернути статтю про незаконне збагачення. Та депутати попереднього скликання знайшли у документі прогалини і створили робочу групу, яка розробила нову редакцію. Однак через дочасні перевибори тій редакції дійти до розгляду у сесійній залі не судилося.

Найважливішою проблемою редакції була легалізація майна тих, щодо кого раніше були відкриті провадження за цією статтею.

Після інавгурації новообраний президент Володимир Зеленський презентував свій варіант криміналізації незаконного збагачення. Цей документ вже врахував недолік редакції попередників — він надавав можливість стягувати понадмільйонні активи, отримані чиновником за 4 роки до початку дії закону.

Відрізнається, порівняно з попередньою редакцією, система покарань чиновників. 

Зеленський пропонував карати держслужбовців кримінальною відповідальністю за набуття активів, яке на понад 11,5 мільйонів гривень перевищує доходи. Якщо ж різниця між набутими активами і законними доходами від 960 тисяч гривень і до 11,2 мільйонів — пропонувалося конфіскувати незаконне майно судом в цивільному порядку. 

Попередня стаття, скасована Конституційним судом, передбачала покарання до 10 років позбавлення волі, якщо різниця між доходами та витратами становила 17 тисяч гривень.

Народні депутати вже нової Ради дещо змінили цифри настання відповідальності після тривалих дебатів на комітетах через необґрунтованість таких значних сум. Тому в остаточній редакції вирішили: цивільна конфіскація — від 1 мільйона, кримінальна відповідальність і до десяти років позбавлення волі — за понад 6,5 мільйонів.

Дебати

Попри нібито узгодженість редакції нового закону, все ж знайшлися і його критики. Найбільше заперечень мали представники «Батьківщини», і стосувалися вони саме цивільної конфіскації.

«Цей законопроект не лише про корупціонерів, цей законопроект про будь-якого громадянина України, тому що визначення, що таке незаконне збагачення, на жаль, сформульовано в такий спосіб, що під нього може потрапити будь-хто, не маючи на це ні умислу, ні бажання, ні навіть деколи і знання про те, що він потрапляє під визначення цього закону», — агітував колег утриматися від ухвалення закону Сергій Власенко.

За його словами, у законі судові процедури виписані в такий спосіб, що питання арешту майна у третьої особи, якій чиновник доручив купити умовний маєток «для себе», може відбуватися за відсутності такого громадянина в суді і без його повідомлення. Тобто людина навіть не буде знати, що її майно арештовано. 

Далі це майно має переходити під управління Нацагентства з питань управління корупційними активами. Воно може продати майно на аукціоні, а власник у такому випадку не зможе собі його повернути, навіть якщо доведе свою невинуватість і відсутність змови з чиновником.

«Слуги народу» намагалися заспокоїти своїх колег та пояснювали, що таких випадків не виникатиме.

«Прошу не маніпулювати тим, що цей законопроект порушує права третіх осіб. Комітет своїм рішенням забрав з законопроекту, в принципі, формулювання «за вказівкою». Його тут немає. Кримінальна відповідальність передбачена, якщо активи набув чиновник. В третьої особи може бути конфісковано майно, тільки якщо слідство доведе, що це відбулося за дорученням чиновника або якщо чиновник, фактично, розпоряджається цим майном. Ніяких зловживань», — зверталася до колег Анастасія Красносільська.

Також у «Батьківщині» обурювалися, що людину, щодо якої є рішення суду через корупційний злочин, а не вирок у кримінальній справі, можуть звільнити з роботи.

Критикували чинну редакцію закону і у «Європейській солідарності».

«Банківська таємниця – це святая з святих, і в усьому світі вона розкривається лише з рішенням суду. А цим законопроектом ми даємо право просто за письмовим запитом розкривати банківську таємницю в повному обсязі, за письмовим запитом детективів НАБУ і слідчих ДБР. Це неприпустимо», — обурювався депутат Сергій Алєксєєв.

Зрештою, документ підтримали 227 «слуг», майже повний склад «Голосу», семеро депутатів «Євросолідарності» та шестеро позафракційних. Всім складом не голосували за закон «Опоплатформа», «Батьківщина» та група «За майбутнє».

Тепер, коли закон набув чинності, правоохоронці зможуть ще раз спробувати зловити корупціонерів і довести цього разу справи у судах до кінця. Звісно, якщо Конституційний суд знову не скасує незаконне збагачення.  

А корупціонери хто?

Після скасування попередньої редакції статті про незаконне збагачення НАБУ відмовилося оприлюднювати імена тих чиновників щодо яких велися розслідування. Натомість в березні на одному із засідань антикорупційного комітету парламенту очільник САП Назар Холодницький пообіцяв, що опублікує список з прізвищами усіх 65 чиновників щодо яких були відкриті кримінальні провадження на момент рішення КС.

«Я опублікую список зі всіма фігурантами, відносно яких розслідувалися кримінальні провадження», — сказав тоді Холодницький.

Свого слова антикорупційний прокурор не дотримав. Тоді його відомство опублікувало лише список з датами відкриття проваджень, завуальованими посадами чиновників, які перебували під слідством та сумами незаконного збагачення.

Від 27.04.2016 щодо незаконного збагачення прокурорів Генпрокуратури на суму 10 млн грн (3 автомобіля вартістю 3 млн грн, квартира – 4 млн грн, декілька земельних ділянок – 3 млн грн).

У такому вигляді САП опублікувала список закритих справ.

Ми спробували зібрати докупи імена всіх осіб, щодо яких відкривали кримінальні провадження за статтею про незаконне збагачення.

Редакція опрацювала понад тисячу ухвал та інших документів судового реєстру, у яких містилися згадки про розслідування антикорупційних органів за статтею 368-2.

Завдяки списку САП та пошуку у реєстрі вдалося віднайти 56 прізвищ чиновників щодо яких велися розслідування. 

Деякі справи були закриті ще до рішення Конституційного суду, як, наприклад, проти колишнього виконувача обов’язків міністра агропромислового комплексу Максима Мартинюка. 

Далеко не всі справи, які вдалося знайти у реєстрі, фігурують у списку САП. Так, у списку відсутні згадки про міністра інфраструктури Володимира Омеляна чи голову Державної аудиторської служби Лідію Гаврилову.

Редакція поділила фігурантів розслідувань на три блоки: 

  • Чиновники, яких вдалося встановити у судовому реєстрі і списку САП – 25 осіб;
  • Чиновники, яких вдалося встановити завдяки збігам за посадами, майном чи сумами збагачення у списку САП – 12 осіб;
  • Чиновники, яких вдалося знайти у судовому реєстрі, але не вдалося співставити із жодним пунктом списку САП – 19 осіб.

За даними антикорупційної прокуратури, орієнтовна сума ймовірного незаконного збагачення у 65 закритих кримінальних сягала 1 мільярда 334 мільйонів гривень, 1 мільйона 137 тисяч доларів США та 531 тисячу євро.

Далеко не в усіх судових ухвалах значиться перелік майна або сума незаконного збагачення, у якій підозрювався фігурант розслідування. Але ті суми, які все ж фігурують в ухвалах, часто відрізняються від тих, на які вказала антикорупційна прокуратура.

Часом суми з реєстру значно більші, ніж суми у списку САП. Так, в ухвалах фігурує вартість маєтку депутата «Опозиційного блоку» Сергія Льовочкіна — 40 мільйонів євро. У списку САП вказана сума незаконного збагачення в рази менша — 13 мільйонів гривень.

Воднчоас, ухвали досить часто неповні, тому трапляються випадки, коли суми зі списку САП значно більші ніж ті, що вказуються в ухвалах з реєстру.

У доданому файлі ми публікуємо посади чиновників на момент відкриття провадження, номери проваджень там, де це можна було встановити, статті ККУ, які фігурують у провадженні окрім 368-2, фабули справ та суми незаконного збагачення.

Останнi новини