Мама двох нью-йоркських школярок Дора Хомяк в ефірі «Громадського радіо» розповіла про те, як батьки накопичують гроші у фонд батьківського комітету публічної школи. За її словами, виникають суперечки, але батьків не змушують платити для всіх однакові внески.
Також на питання як правильно залучати кошти батьківських комітетів шкіл в Україні відповідає заступник Міністра освіти і науки України Павло Полянський.
Дора Хомяк розповідає про свій досвід у США:
«Ми робимо різні заходи упродовж шкільного року. Частіше звертаються до батьків і просять перерахувати гроші на якісь потреби. Гроші перераховують на рахунки або сплачують чеками. Також є різні благодійні концерти. У нас в школі вчиться дитина відомого коміка і він один з виступів провів благодійно.
Гроші ідуть в банк. Є батьківський комітет, який звітує, куди пішли гроші. Є також всілякі фестивалі, забави, на яких люди збирають гроші. У нас в школі є 800 учнів і ми збираємо на рік десь 300 тисяч доларів. Більшість цих грошей від родичів все-таки.
Наша школа не найбагатша, але й не найбідніша у нашому районі. Це стосується державних шкіл. А в приватних школах платять якусь суму на рік плюс ще збирають гроші.
У нашій школі ми збираємо гроші не примусово одну суму зі всіх, бо є люди, які не можуть собі цього дозволити. Але ми намагаємось, щоб хтось хоч щось дав. У нас розроблена така система, що людина може щомісяця 10 доларів платити, ці гроші автоматично перераховуються з кредитної картки.
Деякі школи збирають по 1 млн. доларів на рік, це дуже багато. Іде завзята дискусія на цю тему.
Є певні закони і правила на рівні міста і міністерства, що керує освітою. Є певні правила, на що ти гроші можуть іти. У нашій школі ми вирішили, що на початку року кожен вчитель отримує 1000 доларів і може на ці гроші купити щось до своїх класів, вони можуть купувати додаткові канцтовари чи організовувати прогулянки. Ці суми не обкладаються податками, тому що це є благодійність. Людина, яка дає гроші може звітувати про це у своїх податках і в деяких випадках податки знижуються.
З ремонтом школи виникають бюрократичні проблеми, бо за це відповідає місто. Адміністрація говорить, що можна ремонтувати, що ні. П’ять років тому батьки разом із адміністрацією зробили з одного з класів куховарню. Діти вчаться готувати і професійні шефи, які теж є батьки, приходять і вчать. Ми маємо партнерство з кулінарним інститутом, і студенти приходять навчати школярів.
Люди різні, деякі люди категорично проти зібрання коштів і цим ми руйнуємо суспільство. Бо одні можуть дати мільйон, а дехто живе від тижня до тижня. Завжди ведуться розмови, чи треба збирати більшу суму, чи не треба. Є різні точки зору. В кінці кінців, якщо ти хочеш, щоб твоя дитина мала гарні умови і гарну освіту, ніхто тобі цього не зробить.
Школярі теж можуть висловлювати свою думку, і батьки, і вчителі, і адміністрація. В нашій школі не має такого, щоб всі здавали однакову суму. Ми у листі вказуємо, що у минулому році, середня допомога від родини склала 600 доларів, а ви можете допомогти, якщо зможете хоч чимось. Головне мати можливість обговорювати це питання».
А ось що думає про збирання коштів для потреб шкіл заступник Міністра освіти і науки України Павло Полянський:
«Педагог, директор, вчитель, будь-хто не має ні юридичного, ні морального права навіть гіпотетично торкатись грошей, зібраних батьками. Школі заборонено вимагати, просити чи збирати гроші. Це може бути справа батьківської громади. Грошей на освіту бракує, але не має бути здирництва.
Батьки допомагають, але це не має бути примусом. Якщо є можливість гроші можна здавати, але не школі, а батькам. Батьківська громада не хоче боротися з поборами. Батьки бояться, що на них чи їх дитину буде спричинятися тиск.
Без активної позиції батьківської громади не може бути вирішене питання подолання часто невмотивованих внесків. У нас відбулася «революція гідності», тому на мою думку, не може бути нічого, що гідну людину може зупинити у відстоюванні законних інтересів своєї дитини.
Усі збирання повинні проходити через прозорий банківський рахунок і кожен з батьків повинен мати змогу перевіряти, куди ці гроші пішли».
