Чекати, поки надасть держава, чи будувати самим: у Харкові обговорили досвід забезпечення житлом переселенців

Де жити? Це важливе питання для кожної людини, та визначальне для тих, хто опинився в своїй країні вимушеним переселенцем. Дехто зміг вирішити проблему самотужки, придбавши за роки з початку війни житло на вільній території. Але чимало переселенців досі живе в орендованих квартирах. Пошуку довготривалого рішення проблеми був присвячений форум «Міста солідарності» в Харкові 3 жовтня.

«Люди втомилися сидіти на валізах, коли хазяїн у будь-який момент може їх виселити. Вони хочуть мати власний дах над головою. Ми бачимо, що в Україні діють певні скромні програми. Це добре, що вони є, але їх треба розвивати. І хоча єдиної програми для переселенців поки немає, в різних містах розробляють свої механізми допомоги переселенцям. Отже головне завдання цього форуму – обмін досвідом між громадами, а також – розробка рекомендацій для центральних органів влади», – пояснює заступниця представника Агентства ООН у справах біженців в Україні Ноель Калхун.

Обмін досвідом проходив у форматі «світового кафе» – діяло кілька локацій, де представники різних міст презентували свій досвід кілька разів, аби решта учасників могла прослухати всіх, не пропустивши корисну інформацію. Своїм досвідом поділилися міські ради Маріуполя та Кривого Рогу, а також вінницькі переселенці, які створили кооператив та намагаються побудувати для себе багатоквартирний будинок.

«Ми намагаємося мінімізувати витрати. Виділення міськрадою землі під забудову прибирає необхідність придбання ділянки, це — мінус півмільйона. Забудовника знайшли, який готовий звести дім на 20 мільйонів дешевше, ніж інші. За нашими розрахунками, ціна квадратного метра буде менше 7000 гривень. Розглядаємо також можливість, щоб ті, хто не мають повної суми для придбання квартири, відпрацьовували свій внесок на будівництві», — розповідає голова вінницької громадської організації переселенців «Спільна справа» Юрій Зиков.

Наразі їхній кооператив чекає виділення земельної ділянки на сесії міськради. За розгляд цього питання довелося боротись. Минулого року переселенці навіть «захоплювали» міськраду.

В Маріуполі місто купує квартири. З міського бюджету виділяються кошти, мерія звертається до Києва з цифрами і отримує субвенцію в такому самому обсязі. Квартири переходять в муніципальну власність, і в цей житловий фонд заселюють переселенців (визначаючи за певною системою тих, хто має пріоритет). За 2017-18 роки таким чином придбали 131 квартиру, в цьому році очікується придбання 36 квартир.

Три проекти на допомогу переселенцям діють в Кривому Розі перший – це модульне транзитне містечко, створене за допомоги іноземців давно, другий – це проект Українського фонду соціальних інвестицій, який за сприяння уряду Німеччини облаштовує квартири для переселенців (туди розселятимуть модульне містечко). І третій – вже реалізована реконструкція одного з поверхів гуртожитку під 15 квартир для переселенців.

«Це житло виділяється найбільш незахищеним з ВПО. Ми стикнулися, до речі, з проблемою: комунальні платежі часто удвічі перевищують дохід таких сімей. І тут є питання про сенс цієї програми, якщо в місті через неї з’являться нові борги за комуналку», – каже координатора з питань ВПО громадської організації «Егіда-центр» Лариса Сидоренко.

У питанні забезпечення переселенців житлом на сьогодні немає єдиного вповноваженого органу. Ця робота розподілена між низкою установ і міністерств. Учасники форуму вважають, що це – не конструктивний підхід.

«У семи няньок – дитя без квартири. Ніби всі дружньо налаштовані, а результату нема. Я вважаю, що єдиною структурою має бути Держкоммолоді, якому підпорядковується Держмолодьжитло. На ньому треба замкнути питання житла конкретно для ВПО (чергу з ветеранів АТО/ООС на житло чому б не переключити на Міноборони?)», – вважає координатор Коаліції ВПО Півдня України в Одеській області Віктор Демешко.

Своє бачення, як діяти державі у забезпеченні житлом переселенців, учасники форуму висловлювали у кількох робочих групах. Участь в обговоренні брали представники громадських організацій переселенців, муніципальні чиновники й працівники держустанов (наприклад, згаданого Держмолодьжитла). Узагальнені рекомендації організатор, Агентство ООН у справах біженців в Україні, передасть органам державної влади.

Олександр Бєлокобильський, Харків, Громадське радіо