Протягом останніх двох місяців у Гонконгу відбуваються протести проти поправок до закону про екстрадицію, обговорення яких тривали у місцевому парламенті.
У разі їх прийняття, Гонконг зможе видавати материковому Китаю будь-кого з громадян та навіть іноземців, що нині не допускається. Опозиція побоюється, що під загрозою екстрадиції опиняться дисиденти. Масовість зборів досягає двох мільйонів людей
За останні два місяці мільйони людей взяли участь в демонстраціях, проти лідера Гонконгу Керрі Лам. Лам попросила вибачення за кризу, викликану законопроектом про екстрадицію, і оголосила «смерть» законопроекту. Після цього демонстрації переросли в заклики до демократичних реформ і розслідування скарг щодо жорстокої поведінки поліції.
13 серпня правоохоронці застосували сльозогінний газ проти учасників акцій у міжнародному аеропорту Гонконгу. Повідомлялося, що поліція спробувала витиснути групу учасників протестів з будівлі повітряної гавані, однак протестувальники чинили опір і відмовлялися виходити. Вони кидали в поліцейських різні предмети і спорудили барикаду з візків для перевезення багажу.
Через протести робота аеропорту в Гонконгу вже другий день поспіль заблокована, його адміністрація прийняла рішення скасувати всі рейси.
Сьогодні адміністрація Міжнародного аеропорту Гонконгу отримала судовий ордер, що дозволяє вигнати демонстрантів з термінала.
До яких наслідків можуть призвести такі події, ми розпитали в члена правління Української асоціації китаєзнавців Олексія Коваля.
Гонконг – це автономний район, який перейшов до складу Китаю у 1997-му році, після того, як перестав бути британською колонією. Зараз Гонконг має досить широку автономію: має свою валюту, маю свою конституцію, парламент, партійну систему, там не є домінуючою комуністична партія, як в Китаї. Але зовнішня політика, сфера безпеки, поліція підкорюються загальнокитайським правилам і законам.
Під час передачі Гонконгу до Китаю було домовлено, що Китай не буде суттєво змінювати внутрішнє законодавство та систему урядування Гонконгу 50 років, до 2047- го року. Але ми бачимо, що було декілька хвиль (2003, 2014-ті роки) революцій, і от знову ми бачимо чергову хвилю заворушень, які виникають через те, що питання відносин між Пекіном та Гонконгом не врегульовані. Пекін хоче, щоб вони врегульовувалися вже, а гонконгці вважають, що в них є час до 2047-го року.
У законодавстві Гонконгу відсутня екстрадиція, і саме це питання намагалися вирішити, адже стався злочин, коли гонконгець вбив свою дівчину. Це відбулося на Тайвані, він це визнав, але видати його для суду не змогли. Саме цей випадок призвів до обговорення закону про екстрадицію, і влада Гонконгу зажадала мати універсальний закон, який би вирішував питання екстрадиції. Але протестувальники вирішили, що це був нав’язаний Пекіном закон, який би дозволив гонконгців видавати навіть у Китай, де діє зовсім інша судова система, інші терміни за такі злочини. Саме це викликало спочатку бурхливе обговорення і бійки на законодавчих зборах в Гонконзі навесні, а потім, коли там не змогли домовитися, все це виплеснулося на вулиці у протести. Наразі протестувальники вже вимагають не лише скасування цього законопроекту, а й відставки гонконгських урядовців, ще більшої автономії. Також вони вимагають розслідування злочинів поліції проти протестантів.
Китайські офіційні особи визнали, що це найбільший протест з часу передачі Гонконгу з Британії до Китаю, тому що в червні і липні в них брали участь до 1,5 мільйона людей з 7,6 мільйонів людей, які мешкають у Гонконзі.
Зараз в Гонконзі більше свободи і демократії, ніж у Китаї, а через ці протести є загрози, що вони втратять ті свободи, які мають у своєму автономному статусі. Адже Китай на цьому тижні чітко заявив про те, що червоною лінією цих протестів буде загроза національній безпеці країни. Якщо протестувальники перетнуть цю межу, тоді Китай може зважитися на жорсткі заходи. Що означає загроза національній безпеці? Протестувальники вже кілька разів зривали національний китайський прапор, і це як раз більше непокоїть центральний уряд – такі прояви неповаги до державного ладу, атаки проти поліції, які є представниками влади. Що демонстрації, які починалися як мирні, виходять за межі дозволеного законом. І тому Китай каже, що якщо поліція Гонконгу не впорається, вони можуть ввести війська.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.