Чого шукають нідерландські радники з податкової практики в Україні

Представниця муніципалітету Амстердама Олександра Белякова та співзасновники і керівники консультативної групи Марк Фруйт ван Гертог і Тон Крол розповіли, з якою метою приїхали до України.

Розмова з Тоном Кролом

— Є межа між уникненням сплати податків, коли ти маєш їх сплатити, і використанням законних можливостей для зменшення сплачуваних податків. Ми, головно, допомагаємо бізнесу в реальному секторі нідерландської економіки.

— В Україні зазвичай легко відповідають на запитання, чому нам потрібні поради фахівців з інших країн. Але що шукають нідерландські фахівці з податкової практики в Україні?

— В Україні вже працюють чимало закордонних компаній, в тому числі – нідерландські. Тож ми можемо допомогти таким компаніям, які інвестують в Україну, і, можливо, тим українським компаніям, які мають намір інвестувати в Нідерланди. Або, скажімо, які прагнуть вести справи у Євросоюзі і використати Нідерланди як портал входу до ЄС.

Ми не спеціалізуємось у певних галузях економіки. Наша спеціалізація – робота з тими, хто прагне поширити справу за межі країни, насамперед – з метою сприяти зростанню своєї справи. Отже, місцеві кав’ярні чи пекарні – це дуже добре, але на них ми увагу не зосереджуємо.

— Нідерландські фахівці приїхали до України у дні оголошення воєнного стану. Тон Крол каже, що це нідерландців аж ніяк не збентежило. 

—  Ми не відмовились від наміру поїхати до України – аж ніяк. Могло, звісно, бути інакше, якби наше Міністерство закордонних справ попередило, що їхати за таких умов не слід. Але міністерство такого не заявило, і ми вирішили, що їхати – безпечно. До речі, я був в Україні і 2014 року, тож і не бачив причин, з яких не було б їхати.

Марк Фруйт ван Гертог про візит до України

— Але чому нідерландські податкові радники певні, що візит до України дасть їм достатньо замовлень, щоби бодай окупити витрати на мандрівку? Марк Фруйт ван Гертог каже, що добре промацали кон’юнктуру з допомогою української громадської організації «Інститут податкових реформ».

— Насправді ми вельми впевнені щодо можливостей в Україні. Звісно, спершу завжди доводиться витрачати гроші, але ми цілком певні, що результат буде.

Олександра Белякова про свою роботу

Представниця муніципалітету Амстердама Александра Белякова відповідальна за комунікацію ініціатив уряду найбільшого міста Нідерландів. Більше двох років пані Белякова, яка походить з Молдови, працює у команді міської влади Амстердама.

— Моя робота не обов’язково передбачає встановлення зв’язків між містами і працю над міжнародними відносинами Амстердама. Але все ж я тут допомагаю діловим людям з Нідерландів зав’язувати співпрацю з українськими партнерами. Працювати на такому напрямку у великому місті, як Амстердам, не просто. Ми – невелика команда в економічному відділі амстердамського муніципалітету. І в нас є певні свободи, яких немає в інших відділах. Свободи ці полягають у тому, що ми можемо діяти швидко і експериментувати, і втілювати. І часом зазнавати невдач. І з цього навчатися – і далі рухатись уперед.

От розповім вам про одну з історій успіху нашої муніципальної амстердамської команди. Ідеться про створення міського інкубатора стартапів. Узявши за основу модель, втілену у Сан-Франциско, муніципалітет Амстердама прочинив двері для місцевих і закордонних стартапів, які працюють над творчими соціальними рішеннями для міськогно розвитку – для допомоги місту Амстердам. Хтось вважає, що в Амстердамі все досконало, але кожне місто наражається на проблеми, що постають із виникненням нових технологій. А, до того ж, до міста приїздить дедалі більше людей, у тому числі – з інших країн. І зазвичай у міста є постачальник послуг, якому надають перевагу. І зазвичай це велика, усталена, давня компанія. А от у муніципалітеті Амстердама цього разу вирішили: чому б не залучити молодих новаторів, в яких можуть бути інакші рішення задавнених проблем. І от ця програма працює вже чотири роки – і поширюється на цілі Нідерланди. У програмі вже взяли участь більше двадцяти стартапів.

А от приклад не такого успішного експерименту. Якось ми працювали з агентством з добору кадрів, яке особливу увагу приділяло добору студентів для роботи в компаніях. Ми з тим агентством створили ще одне агентство – для добору студентів до стартапів. І ми швидко зрозуміли, що у стартапах не готові платити певні гроші за недосвідчених студентів. Стартапам, як виявилось, потрібні дуже досвідчені люди з високими кваліфікаціями – від самого початку, щоби забезпечити справді швидкий розвиток. Звісно, невдача була, але з неї ми і багато чого навчились. Ми взагалі намагаємось якомога швидше наробити якомога більше помилок, щоби швидше навчитись надалі помилок не робити – і щоби поділитись набутим досвідом. Наприклад, з українськими містами.

Зустрічі у Вінниці

До Києва нідерландці побували у Вінниці. Що ж їм найбільше запам’яталось із побаченого і почутого під час зустрічей з українцями?

«Коли ми слухали заступника міського голови, на мене справило велике враження: у Вінниці є чітка стратегія розвитку міста, що стосується розбудови власної системи інновацій. І у вінницькій стратегії є чимало спільного з амстердамською. Не знаю, чи вінничани щось знали про нас, чи були знайомі з досвідом інших міст, але вони вже добре просунулись на шляху інновацій», — працівниця муніципалітету Амстердама Олександра Белякова пригадала зустріч у муніципалітеті Вінниці.

«Запам’яталось, що першочерговим у списку завдань у Вінниці визначили розширення злітно-посадкової смуги аеропорту, щоби могли прилітати більші літаки. І вже є авіакомпанії, які чекають на таке вдосконалення вінницького аеропорту. Бо літаки в тих авіакомпаній завеликі для посадки у Вінниці. Щойно розширять злітно-посадкову смугу, почнеться приплив до Вінниці людей, а з людьми – і бізнесу», — податковий радник Марк Фруйт ван Гертог згадав про пріоритети, визначені у місті.

«Загальне моє враження – повсюдна активність Ми були у вінницькій податковій адміністрації, де є всілякі плани – і програми втілення цих планів. От їхали ми в таксі – і я кажу супутнім: «Добре придивіться навкруги, бо якщо ми приїдемо сюди за десять років, ми вже цієї місцевості не впізнаємо, бо, як на мою думку, розвиток іде вельми швидкими темпами», — зазначив Тон Крол.

Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.