Чому екзит-поли точніші, ніж рейтинги

Тимофій Брік Фото: Громадське радіо

Чи здатна людина, яка не має спеціальної соціологічної підготовки, зрозуміти графіки, цифри, які використовуються в презентаціях соціологічних досліджень?

— Я належу до такого табору соціологів, які в рейтинги не дуже вірять. В тому плані, що соціологія дуже широка наука і дисципліна. У нас є різні табори, є люди, які займаються рейтингами, є люди, які не займаються рейтингами. Ми ще й критикуємо одне одного.

Я не бачу жодних проблем, щоб доросла освічена людина могла зрозуміти якийсь шмат інформації. Ми розуміємо, що 15 більше за 10. Ми розуміємо, що на графіку може щось рости, щось падати.

Єдина проблема в тому, що іноді ми можемо бути трошки неуважні, а іноді при бажанні людьми можна зманіпулювати. Інформацію можна запакувати таким чином, щоб ввести слухача, читача в оману.

Соціологи не користуються унікальними соціологічними методами. Методи статистичні, ними користується багато хто. Соціологи дуже часто роблять статистичні оцінки. Ми не говоримо просто про цифри: якщо рейтинг 51%, це не значить, що у кандидата буде 51%, ми говоримо про те, що параметри, які ми намагаємося передбачити, плюс-мінус 51%. Іноді слухачі, глядачі забувають про те, що це оцінка, можуть забути про плюс-мінус. На мою думку, вирішити цю проблему не так складно. Просто треба іноді нагадувати людям, що тут є плюс-мінус, їх можна красиво і зрозуміло візуалізувати.

Що таке вибірка?

— Люди вчать ці речі в університеті. Коли ми робимо дослідження, ми, можливо, і хотіли б опитати кожну людину. Уявіть, що є вся популяція українців, які ходять на вибори, ми називаємо її генеральна сукупність або популяція. Ми б хотіли поговорити з кожним, але у нас на це немає ні часу, ні грошей. В принципі нема потреби, тому що ми знаємо, що достатньо опитати невелику кількість людей, щоб на основі цієї інформації узагальнити отримані дані та говорити щось про всю популяцію.

Отак ми опитуємо 2 тисячі українців, але висновки робимо про всіх українців. Ця невеличка кількість і називається вибіркою. Головне дотримуватися певних умов: ми маємо забезпечити такі умови, щоб ці люди були відібрані випадково.

Чи можна говорити, що екзит-поли — це більш точні дані?

— Дійсно, екзит-поли є одним з найнадійніших досліджень, якщо там немає ніяких фальсифікацій. Коли ми робимо опитування, намагаємось виміряти якісь рейтинги, ми виходимо з двох доволі базових припущень. Припущення перше про те, що думки людей мають якесь значення: якщо ми спіймаємо людину на вулиці та щось в неї запитаємо, то це буде щось означати. Питаєте, за кого ви будете голосувати наступного тижня, а людина спонтанно відповідає, що за кандидата X.

Ми сподіваємося, що отримаємо картину, за допомогою якої впевнено скажемо, що буде відбуватися через тиждень. Я не сумніваюся, що люди можуть чесно відповідати, я сумніваюся, що вони можуть зберегти свою думку. Ті люди, які заявили, що будуть за когось голосувати, можуть просто не прийти на дільницю.

Екзит-пол є найнадійнішим інструментом, тому що ми не запитуємо про щось віддалене, ми «ловимо» людину прямо після того, як вона кинула бюлетень. Практика показує, що екзит-поли є дуже близькими до результатів.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Програма «МозОК» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).