Чому Петро Порошенко ще не втратив шансу бути наступним українським президентом? Думка Сергія Фоменка

Чому Петро Порошенко ще не втратив шансу бути наступним українським президентом? Думка Сергія Фоменка

Лідер гурту «Мандри» Сергій Фоменко підтримав на президентських виборах чинного президента України, кандидата Петра Порошенка і став його довіреною особою. В програмі «Свобода вибору» до нього будуть адресовані запитання, звернені до Петра Порошенка.

Сергій Фоменко

Аналізує розмову політичний експерт Андрій Андрушків.

Довідка про кандидата в президенти Петра Порошенка.

  • Петро Порошенко — чинний президент України.
  • Петру Порошенку 53 роки. Народився у Болграді Одеської області. Закінчив університет Шевченка з міжнародних відносин і міжнародного права. Відслужив в армії. В Одеській юридичній академії захистив кандидатську на тему «Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні».
  • Бізнес

  • На початку дев’яностих займався підприємницькою діяльністю. Власний бізнес розпочинав з продажу какао-бобів. Купивши кілька кондитерських підприємств, об’єднав їх у групу «Рошен». Його бізнес також включає верф «Кузня на Рибальському», «Укрпромінвест-Агро», телеканал «5 канал»,  підприємства з виробництва скла та крохмалю, страхову компанію та Міжнародний інвестиційний банк. До 2009 року важливою частиною його бізнесу була також автомобільна корпорація «Богдан», контрольну частку  якої викупив його тодішній партнер Олег Свинарчук.
  • Політична діяльність

  • У 1998 році Порошенко став членом об’єднаної соціал-демократичної партії, тоді ж її очолив Віктор Медведчук. Увійшов до парламенту.
  • На початку 2000 залишив СДПУ(о) і створив фракцію Солідарність, згодом — однойменну партію. У грудні 2001 партія «Солідарність» увійшла у виборчий блок Ющенка «Наша Україна». За час своєї політичної діяльності був головою Комітету Верховної ради з питань фінансів і банківської діяльності, Ради НБУ, Міністром закордонних справ, Міністром економічного розвитку і торгівлі, співголовою Комітету парламентського співробітництва Україна-ЄС.
  • У президентських виборах 2014 року Петро Порошенко отримав 54,7 % голосів, переміг у першому турі.
  • У декларації чинного президента за 2017 рік вказано, що він власник 3 квартир, 1 будинку площею понад 1300 метрів квадратних у Київській області та великої кількісті земельних ділянок. Задекларовані доходи Порошенка за 2017 рік склали понад 16 мільйонів гривень.
  • Конфлікти

  • Конфліктів, у яких згадується чинний президент, немало. Перерахуємо найгучніші.
  • Звинувачення у корупції в 2005 році. Тоді екс-державний секретар Олександр Зінченко звинуватив Порошенка (на той час секретаря РНБО) в корупції. У відповідь Порошенко заявляв, що у словах Зніченка «немає жодного слова правди». Проте на тлі конфлікту подав у відставку. Згодом проти Порошенка відкрили кримінальну справу, але закрили її.
  • Далі у 2014 році скандал з Панамськими офшорами уже президента, продовження роботи фабрики Рошен у російському Липецьку після старту російської агресії.
  • У 2016 році це компромат нардепа-утікача Олександра Онищенка. Онищенко заявляв, що має інформацію про боротьбу Порошенка та його оточення за контроль над фінансовими потоками, у тому числі тіньовими, а також спроби заволодіти телеканалом «112 Україна».
  • Минулоріч галас піднявся через відпочинок президента з родиною на Мальдівах під вигаданим ім’ям.
  • А цьогоріч найгучнішим став скандал про розкрадання в оборонній сфері. Вже під час передвиборчих перегонів журналісти програми «Наші гроші» оприлюднили розслідування в якому розповіли про причетність бізнес-партнера президента Олега Гладковського-Свинарчука до корупційних схем при закупівлі деталей для військової техніки в Росії. Тоді Петро Порошенко закликав ініціювати міжнародний аудит «Укроборонпрому».
  • 7 лютого ЦВК зареєструвала Петра Порошенка кандидатом у президенти на виборах цього року .
  • За Порошенка проголосували 15,95% виборців.

Андрій Куликов: Сергію, ви як довірена особа Петра Порошенка можете сказати, наскільки наша довідка відображає шлях Петра Олексійовича?

Сергій Фоменко: Станом на зараз, наскільки я знаю, «Кузня на Рибальському» вже не належить Петру Порошенку. Щодо справи про «Укроборонпром», я уважно дивився всі програми з цього приводу, і можу, як громадянин і виборець, сказати, що йдеться про оточення. І там не має жодних прив’язок до президента, а слово «оточення» використали саме для того, щоб у розпал передвиборчої гонки вбити рейтинг  президента, який, на мій особистий погляд, є найсильнішим українським політиком за всю історію незалежності і найефективнішим.

І я можу пояснити, чому я так думаю і привести свої аргументи. Ми бачимо з біографії, що були недоведені звинувачення. Цей той негатив, який супроводжує будь-якого політика, особливо, політика, який справді робить якісь ефективні речі. В біографії Петра Порошенка, на мій погляд, дуже багато плюсів. Це професійна людина, людина, яка дуже багато чого зробила, і станом на зараз він сильно відрізняється від демагогів, популістів і людей, які нічого в своєму житті не зробили, крім того, як просто перебували в якомусь політичному процесі.

Андрій Куликов: Я думав, ви скажете, що станом на зараз Петро Порошенко відрізняється від того Порошенка, який був у 2014-му році на Майдані. І він зараз сильно відрізняється від того Порошенка, якого, зокрема, я бачив на Майдані. У вас такого враження не складається?

Сергій Фоменко: Я взагалі знаю Порошенка ще з 2004-го року і мушу сказати, що він сильно змінився за ці роки в кращий бік. Всі політики України досить прогнозовані в якихось речах: в стандартній поведінці, у відокремленості від життя простих громадян України і так далі.

Я спочатку не збирався брати участь у цих виборах ні в якому статусі, але, подивившись на той стан речей, на всі ті ризики, які існують зараз, я проаналізував все дуже досконально і вирішив, що потрібно боронити державу. Складається таке враження, що ми стоїмо перед черговими історичними граблями, наслідки яких мало людей можуть собі усвідомити. А я можу усвідомити, в мене зараз таке саме відчуття, як тоді, коли український народ на демократичних виборах, які їм забезпечив президент Ющенко, обрали президентом Януковича – реального монстра.

  • Складається таке враження, що ми стоїмо перед черговими історичними граблями, наслідки яких мало людей можуть собі усвідомити.

Я реаліст, і я знаю, які справи не зроблені президентом, проте я бачу той список справ, які зроблені президентом. Але спочатку про мінуси.

Перше. Ахіллесова п’ята президента Порошенка — кадрові питання. Живучі в українських реаліях і знаючи, як все в нас працює, я розумію, що для того, щоб створити ефективну команду, яка б діяла, у Петра Порошенка превалював бізнесовий підхід до того, як треба будувати команду, адже люди мають виконувати завдання. Але ці люди, про яких думаєш, що вони будуть працювати, як і ти, можуть мати свої інтереси, робити якісь речі не так, і в цьому ця проблема.

Друге. Протягом своєї каденції Порошенко зовсім не переймався тим, щоб розповідати громадянам України, що саме відбувається, як відбувається, чому відбувається і які наслідки цього.

Андрій Куликов: Розповідати не переймався, а слухати переймався?

Сергій Фоменко: Зважаючи на те, які стояли задачі перед президентом з такою кількістю проблем… Нам важко уявити, але коли в тебе кожен день п’ять тисяч надважливих питань, або навіть тисяча питань… Можливо, ця ситуація говорить про те, що не все він чув. Президент будь-якої країни отримує інформацію також від своїх радників, які інформують про те, що відбувається, і тут як раз кадрове питання є важливим. Тобто або ти контролюєш цей процес сам фізично, що майже неможливо, на мій погляд, при тому об’ємі проблем, які потрібно було вирішувати з 2014-го року, а я хочу сказати, що жоден президент України ніколи не мав такого списку проблем.

Я його оцінив як надзвичайно потужну постать, яка п’ять років рятувала цю державу. Тільки за це я йому вдячний. І, розуміючи його мінуси, я ставлю на важелі ті його справи, як берегли Україну від розпаду. Він фактично зупинив війну і створив надзвичайну коаліцію проти ворога.

Андрій Куликов: Дехто з його опонентів навпаки його називають «Порошенко-війна», і кажуть, що саме через Порошенка війна триває.

Сергій Фоменко: Це дуже політично безграмотна точка зору, тому що війну починав не Порошенко, він все життя тут живе, працює, в нього все було добре, і йому ця віна не потрібна. Порошенко захистив Україну.

А щодо оцих фейкових і маніпулятивних мемів, то це меми гібридної війни, де російська пропаганда в дії, результат якої ми зараз маємо. Проте, на жаль, контрпропаганди, не було.

Андрій Андрушків: Я б сказав, що не було сформовано і впроваджено державної інформаційної політики.

Андрій Куликов: Незважаючи на те, що Петро Порошенко ініціював створення Міністерства інформаційної політики і поставив туди дуже близьку до себе людину?

Андрій Андрушків: Так, пана Стеця. Але давайте подивимося про документи про державну політику. Їх як таких немає. Наприклад, яка в нас офіційна комунікація з громадянами, які знаходяться на тимчасово окупованій території? Як ми пояснювали Мінські угоди? Або те, що трапилося 31 серпня 2015-го року під Верховною Радою? Які були мотиви? Що до цього призвело? Ці всі речі нам, громадянам України, ще доведеться розбирати.

Задекларовано у програмі кандидата

Питання від громадської ініціативи «Почуй Нарешті Виконай»: Понад рік тому був затверджений президентський закон «Про особливості державної політики і забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях». Згідно з його нормами, компенсацію за зруйноване житло має компенсувати Росія, а факти народження на окупованих територіях визнаються за адмінпроцедурою. Ці норми на сьогоднішній день мертві. Навіщо приймалися рішення, які не виконуються? І чи вживатимуться реальні кроки для розв’язання цих питань?

Сергій Фоменко: Як я розумію, на складні ситуації мають бути якісь моделі, як це вирішиться. Як реалізуються на практиці такі складні речі? На жаль, і це не тільки українська проблема, може бути задеклароване, що планується до роботи те і те, але як воно буде виконуватися, залежить не від тих людей, які цей закон писали. Якщо йдеться про окуповані території, то які ми маємо можливості для комунікації, враховуючи, що там стоїть потужний захист від наших каналів? Буває, що є хороші ідеї та хороший план, але чи виконується цей план, залежить від багатьох моментів.

Андрій Куликов: Як довірена особа Петра Порошенка, з чого ви порадили б йому почати дебати з Володимиром Зеленським, про які начебто нарешті домовилися?

Сергій Фоменко: Я б, в першу чергу, хотів би запитати у пана Зеленського, чому до самого останнього дня немає ні зрозумілої програми, ні прямої мови, ні фактично самого кандидата? Ми маємо якусь дивну технологію. А вже далі – по пунктах програми. Вона має бути проговорена самим кандидатом в президенти. Поки що ми не маємо реального кандидата, ми маємо маніпуляції: штаб вважає, радники ходять, сам кандидат не ходить.

Андрій Куликов: У «Свободі вибору» також досі не досягнуто домовленостей з командою пана Зеленського.

Кандидат Порошенко пише у своєму Твіттері, про це він сказав також на телеканалі «Україна», що вже в травні-на початку червня будуть підписані документи Нормандського формату, де буде передбачено виведення російських військ з української території. Він зазначає, що зустріч, на яку також запросять президента Росії, може відбутися 6 червня в день висадки союзників у Нормандії в 1944 року. Досить несподівано, що Порошенко вважає за потрібне запросити Путіна на таку зустріч, в той час, коли ми знаємо, як Путін ставиться до історії Другої світової війни, до участі українців у Другій світовій війні. Це що, настає примирення?

 Сергій Фоменко: Не думаю. Аналізуючи дипломатичні ходи Порошенко протягом цих п’яти років, я думаю, це примус до якихось відповідальних рухів. На мій погляд, Порошенко завжди Путіна переграє в дипломатичних речах, в даному випадку це теж досить цікавий хід. Путін має сокирну грубу манеру ведення своїх політичних зустрічей чи звернень, і Порошенко грає дуже високоякісно, адже Путіна весь час потрібно виводити, щоб він показуватися і якось відчував тиск відношення до себе.

Андрій Куликов: Пан Порошенко додає, що раніше таку угоду не уклали, бо «Путін дуже чекав, що в Україні буде обрано іншого президента». Це дозволяє припустити, що Порошенко впевнений у своїй перемозі? Тоді, як усі соціологічні дані свідчать, що це дуже сумнівно. Що це за настрої? Це гра на публіку? Чи він дійсно думає, що має підстави виграти, як він казав, не по очках, а нокаутом?

Сергій Фоменко: Важко сказати, це одні з найбільш непередбачуваних виборів, які є в історії України, тому інтрига зберігається. Щодо цього твердження, я розумію, що коли людина знаходиться на війні, вона не має права ні на йоту зменшувати силу свого духу. Петро Порошенко реальний боєць, на відміну від віртуального опонента, і я впевнений в тому, що він знає, що робить.

Петро Порошенко реальний боєць, на відміну від віртуального опонента, і я впевнений в тому, що він знає, що робить.

Андрій Андрушків: Щодо дати 6 червня, то варто сказати, що в нас 7 червня має відбутися інавгурація президента. Тобто фактично 6 червня – це ще останній робочий день Петра Порошенка на посаді президента України, обраного в травні 2014-го року. Я трактую це як політично-дипломатичний крок: якщо Петро Порошенко розглядає свою діяльність в українській політиці, незалежно від результату виборів, тобто похід партії ББП на вибори, то це мав би бути серйозний крок, який би показав, що незалежно від результату виборів політик виконує якісь свої обіцянки, і це чисто для країни була б важлива річ.

Андрій Куликов: Повернімося до передвиборчої програми Петра Порошенка. В ній визначають кілька основних складових: оборона, Донбас, зовнішня політика, Крим, мовне питання.

Сергій Фоменко: Боротьба з бідністю.

Андрій Куликов: Але це чомусь не відзначають. Основний упор у наочній агітації було зроблено на армію, мову, віру. І один з кандидатів, який тут був (Євген Мураєв – ред.) сказав, що армією і Томосом людей не нагодуєш.

Сергій Фоменко: Я думаю, що армія, мова і віра – це про те, що зроблено. А що робити – це боротьба з бідністю, аграрний сектор, IT, туризм і це нова модерна індустріалізація. Україна є одним зі світових лідерів по аграрному бізнесу, тому, справді, це добрий ресурс для великих можливостей. В нас багато землі, але на ній працює мало людей. І щоб ми могли повернути людей в села, до фермерства, щоб підняти середній клас – це є прогресивний план.

Слухач: Вам не здається, що просто не було проведено жодної антикорупційної реформи, а зараз люди готові голосувати за кого завгодно, хоч за клоуна, але проти Порошенка?

Сергій Фоменко: На жаль, корупція, в якій Україна жила всі роки протягом своєї незалежності, тотальна корупція, яка існувала знизу і до гори в усіх рівнях країни, це не така проста річ, яку легко сковирнути. Бо корупція стосується нашого побутового життя. От наприклад, в Італії боротьба з мафією триває весь час, але вибори, які там відбуваються, не загрожують розпаду цієї держави. В нашій ситуації, на жаль, кожні вибори – це боротьба, чи ми загинемо, як держава чи ні. Боротьба з корупціє потребує дуже багато часу і нового покоління взагалі.

Андрій Куликов: Не забуваймо, що боротьба з мафією в Італії – це дуже кривава штука.

Сергій Фоменко: Так, також і з корупцією,  ми навіть не розуміємо, наскільки це складна штука, і це на раз-два-три, ні за п’ять років, ні за десять вирішити неможливо. Має бути загальна нетерпимість в країні взагалі на рівні побутової і на рівні самого себе.

Слухачка з Києва: Статки Порошенко за ці п’ять років зросли в дев’ять разів. Чи відомі вам подібні випадки у світовій історії, щоб президент країни так збагачувався в період війни?

Сергій Фоменко: Зараз ви оперуєте неправдивою інформацією. За версією журналу «Форбс», статки Порошенко знизилися. Ваша інформація – це і є кремлівський фейк, який розганявся впродовж п’яти років для того, щоб люди на виборах мали негативне ставлення до Порошенка.

Андрій Андрушків: Я хочу  сказати, що в жодній країні корупція як явище, не долалася знизу вверх. Тобто хорошими практиками, наприклад, не здавати гроші при вступі дитини в школу, не здолаєш. Там працюють інші речі. Наприклад, корупцію при вступі у ВНЗ у нас свого часу подолало ЗНО. Ви говорите, про те, що в нас має народитися якесь нове покоління. Воно в нас вже народилося. Пан Вовк, наприклад, який був членом НКРЄ КП, пан Лесик Довгий, який відомий дерибаном київських земель, пан Гладковський-молодший. Це все нове покоління. Я говорю про те, що 60% недовіри до президента Порошенка, за даними соціології, це, зокрема, і те, що громадяни просто не побачили, що в Україні публічні корупціонери несуть відповідальність. І виборець, особливо зараз, на причини не звертає уваги, він просто констатує факт.

Сергій Фоменко: Це я розумію. Але я скажу наступне. Я нещодавно прочитав інтерв’ю десятирічної давнини з самим собою, і там мене питали, який ідеальний президент має бути в Україні. Я тоді відповів, що це має бути патріот і диктатор. Я зараз проаналізував ту свою відповідь: дивлячись на те, як люди хочуть покарання корупціонерів, це питання можна вирішити лише в спосіб, якщо ти є диктатор. Все.

Запитання за засипку до кандидата від пересічних громадян

Чому Порошенко веде неетичну агітацію і чому він вважає свою персону настільки безальтернативною, що передвиборча агітація перетворюється на шантаж?

Якщо я за вас не проголосую, то Путін нападе?

Що ви будете робити в першу чергу, коли вас оберуть президентом?

Чи збираєтеся ви прокоментувати всі звинувачення вас в корумпованості?

Сергій Фоменко: Що до етичності, то це дивне запитання, тому що, в першу чергу, неетичною є поведінка опонента. Щодо того, що буде робити Порошенко, це не складе питання, а от що будуть робити виборці з президентом Зеленським, це мене більше хвилює. Петро Порошенко — абсолютно самодостатня фігура і, очевидно, що ніяких злочинів він не робив.

Мені здається, що наша молодь і багато людей в Україні є політично неграмотними, вони не слідкують за процесом і не розбираються в політичних питаннях. Саме від того є таке ставлення до президента Порошенка в даному випадку. Люди не розуміють, що він зробив, що це дає особисто їм, і що буде у випадку, якщо до країни повернеться «русский мир». Слабка фігура опонента на виборах цього року, на мій особистий погляд — серйозне випробування для країни.

Андрій Куликов: Питання в тому, чи ми усвідомлюємо, чи ця фігура слабка, чи, можливо, ми не здатні усвідомити, наскільки ця фігура потужна. Час покаже.

Резюме

Андрій Куликов: Наскільки та програма, з якою вийшов до виборців Петро Порошенко, була для них приваблива? На що він зробив правильний наголос, а в чому помилився?

Андрій Андрушків: Перша річ, яка стала підставою для такого зниження рейтингу, це те, що президент не може виходити до журналістів два рази на рік. І це жахлива річ. І загалом поле інформаційних теплих ван просто заганяє будь-якого політика в глухий кут, і з цим треба щось робити. Ми побачили, як на це реагують виборці, як казав свого часу екс-прем’єр-міністр пан Пустовойтенко: «Не такі ми вже й дурні», говорячи про громадян України.

Друга річ. Після Революції Гідності в нас трапилися певні речі, після яких ми змушені були піднімати тарифи, щоб позбутися російської енергетичної присутності, тощо, тощо, тощо. Але ці речі мали бути прокомуніковані, про них не треба було забувати. Непроговорені речі завжди вилазять боком. Тому я думаю, що це буде урок політикам, які захочуть будувати країну після 22 квітня. І мені б хотілося, щоб одним з цих політиків, які захочуть будувати країну після 22 квітня, був чинний президент Порошенко. У якості політика, якому важлива країна.

Після Революції Гідності в нас трапилися певні речі, після яких ми змушені були піднімати тарифи, щоб позбутися російської енергетичної присутності, тощо, тощо, тощо. Але ці речі мали бути прокомуніковані, про них не треба було забувати

Сергій Фоменко: Я згоден з паном Андрієм. Я на нещодавній зустрічі з Петром Порошенком як раз і передав ці меседжі, і він цю інформацію почув. Я вважаю, що дуже важливо розповідати, що відбувається, бо там, де немає інформації люди або отримують інформацію від ворога, або додумують щось самі.

Андрій Куликов: Мій кандидат до другого турі не потрапив, і я не знаю, за кого голосувати. Спробуйте переконати мене, чому я маю голосувати за Петра Порошенка?

Сергій Фоменко: Зараз важливо проаналізувати обох кандидатів і зрозуміти, що зроблено одним кандидатом в політиці, економіці, в плані захисту держави, і що зроблено іншим.

Програма «Свобода вибору» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).

Чому Петро Порошенко ще не втратив шансу бути наступним українським президентом? Думка Сергія Фоменка
0:00
/
0:00

Останнi новини