Чому в Україні не буде космічного туризму?
Уряд ухвалив концепцію космічної програми для України на 2018-2022 роки і за 5 років до програми планують долучити 25 млрд грн. Про зміни в програмі поговоримо з головою Державного космічного агентства Павлом Дегтяренком.
Вікторія Єрмолаєва: Що буде змінюватись у програмі, якщо стане більше грошей для фінансування?
Павло Дегтяренко: Ця програма вибудована максимально прагматично для держави: держава замовляє лише те, що їй потрібно зараз. Із тих 25 млрд, які попередньо прописані в концепції програми, з бюджету виділятиметься лише 4 млрд. Інші гроші наші підприємства залучатимуть на зовнішніх ринках і це теж новий тренд у космічній діяльності держави, коли держава не рятує космічну галузь, а користується її можливостями. Працюючи на зовнішніх ринках, наші підприємства розвивають свої технології, напрацьовують нові технологічні можливості, тим самим здешевлюють космічні сервіси для власної держави.
Вікторія Єрмолаєва: Скільки було замовлень від Росії? Який це був відсоток виробництва?
Павло Дегтяренко: Відсоток на замовлення Росії постійно знижувався з початку незалежності України. Це була послідовна політика Росії – поступово відмовлятися від того, що виробляє Україна. Вона жорстко ставилась до своїх підприємств і вимагала замкнути виробничий ланцюжок в Росії. Але нашу продукцію не було чим замінити, тому співробітництво продовжувалось до початку війни.
Вікторія Єрмолаєва: Концепція передбачає збільшення зарплати співробітникам у 1,5 рази та створення тисячі робочих місць. Які це робочі місця?
Павло Дегтяренко: Приблизно тисячі робочих місць. Це робочі місця і на виробничих підприємствах галузі, і в наукових установах, і на інших підприємствах України, які є поза межами космічної галузі.
Вікторія Єрмолаєва: Яких фахівців зараз не вистачає державному космічному агентству?
Павло Дегтяренко: Державне космічне агенство приймає дуже активну участь у підготовці молодих кадрів для підприємсвт своєї галузі, щільно співпрацює з ВИШами країни, тож певно, зараз ми маємо певний голод лише за спеціалістами з інформаційних технологій. Цифрові технології приходять в усі види діяльності, мабуть, це в усій промисловості, тому фахівців з інформаційних технологій не вистачає, але я би не сказав, що це критична нестача.
Андрій Куликов: Ми говорили про проблеми, які виникли у зв’язку з припиненням співробітництва з Росією. А з ким зараз Україна розвиває космічне співробітництво?
Павло Дегтяренко: Досить успішне співробітництво у нас із фірмами обох Америк, Європи, Південно-східної Азії та навіть Африканськими країнами. Ті країни, які мають гроші замовляти космічну техніку, намагаються по максимуму завантажити власні підприємства. Для того, щоб конкурувати на цьому ринку, нам дійсно треба бути кращими, ніж їхні власні фахівці. Ми співпрацюємо з понад 50 країнами, але найбільше все ж з США.
Андрій Куликов: Коли до космосу вперше полетить космічний турист, але не на закордонному літальному апараті?
Павло Дегтяренко: Досить нескоро тому, що українські ракети носії є, але вони поки що не сертифіковані для виведення людей на орбіту. Зараз дбають про безпеку, на першому плані — безпека людей.
