Чому з Маріуполя до Ужгорода доводиться їхати три доби — містяни про проблеми залізничного сполучення

Маріуполь — одне з міст, яке дуже змінилося від початку війни попри те, що за містом ще тривають бойові дії. Містяни відзначають, що до них почали приїздити відомі виконавці, переїхав до Маріуполя і всеукраїнський фестиваль Гоголь-фест.  З одного боку, місто біля моря приваблює людей, а от дорога до нього — відштовхує.

Півострів Маріуполь. Така назва закріпилася за містом від початку війни на Сході України. Для того, щоб дістатися столиці потрібно провести у дорозі від 14 до 18 годин, до Харкова — 14, до Одеси — 20, до Львова – 29, до Бахмуту — 35.

Заступник міського голови Олександр Кочурін каже, що тривалий час у дорозі відштовхує людей від бажання подорожувати:

«На Гоголь-фест, наприклад, ми змушені просити у Укрзалізниці поїзд. Гоголь-трейн — прикольно, класно, але багато людей не змогли дістатися. На фестиваль MRPL.city не могли приїхати. Тому збільшення кількості поїздів, збільшення кількості місць — більше людей».

Вагони, як і по всій України, залишають бажати кращого. Єдиний оновлений рухомий склад у потяга № 010 Маріуполь-Київ, інші — морально застарілі.

Саме на новому їхали до Маріуполя школярі з німецького міста Вітмунд. Одна з гостей — Кірстен Шпике, випускниця школи імені Олександра фон Гумбольда працює у сфері пов’язаній з туризмом, звертає увагу на вузькі полиці та довгий час в дорозі:

«Група була дуже веселою, тому нам було комфортно і весело їхати. Звичайно, поїздка була дуже довгою і, якщо людина не дуже добре витримує довгі переїзди, і якщо їй некомфортно спати в поїзді, то це може призвести до проблем».

За словами керівника групи, завуча з методичної роботи школи імені Олександра фон Гумбольда Райнхарта Аульке, треба приділити увагу залізничному полотну, бо під час поїздки відчувається, що воно вже потребує ремонту. Також його здивувала то висока, то низька швидкість на різних ділянках шляху:

«Санітарний стан покращився з 2010 року. Але сервіс з прибирання можна було б модернізувати, щоб туди частіше заглядати. Крім того, полки шириною 60 см, в принципі, непогано, але і 80 см можна було б теж добре відпочити».

А координаторка проекту «Київський діалог у Маріуполі» Галина Балабанова обурена тим, що не може купити квитки для групи школярів:

«У нас є навчальна програма для школярів з Маріуполя, Бердянська та малих міст Приазов’я і ми не можемо їх відправити до Ужгорода у середині листопада, тому що будь-які квитки, починаючи з 5 листопада, з Маріуполя просто відсутні. Це можна зробити з пересадкою, але тоді ми будемо їхати майже три доби».

Наразі вони розглядають всі варіанти. Але якщо, наприклад, їхати автобусом до Харкова, а потім потягом до Ужгороду, це збільшує матеріальні витрати. 

Керівник бізнес-асоціації підприємців Маріуполя Дмитро Чичера також відзначає складність із купівлею квитків та час у дорозі. А ще не розуміє, чому зникло харчування у потягах дальнього слідування, яке недавно запустили.

Асоціація часто проводить тренінги для місцевих підприємців. І основна проблема при запрошенні спікерів — довга дорога.

«Одні з бізнес-тренерів, яких ми запрошували на курси, були з львівської бізнес-школи. Ми змогли домовитися, щоб вони взяли участь в навчальній програмі в Маріуполі тільки за умови, що ми їх возимо літаком. Тому що ніхто не хоче 60 годин витратити, щоб приїхати до Маріуполя і відчитати тренінги. Ми були змушені Львів-Запоріжжя брати літак і привозити тренерів в Запоріжжя, а звідти вже забирали службою таксі».

Нещодавно відремонтована траса Маріуполь-Запоріжжя покращила логістику з містом. Дехто ще сподівається на відкриття повітря на Маріуполем для цивільної авіації. А поки залізничне сполучення залишається одним з затребуваних на цьому напрямку.

Вікторія Савицька, Маріуполь, Громадське радіо

Більше про реформу Укрзалізниці читайте тут. Програма «Реформатори» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).