Чи дотримуються належні умови проживання в місцях компактного поселення ВПО?

Рятуючись від війни, майже 5 мільйонів українців стали внутрішньо переміщеними особами. Такі дані озвучив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. І це лише офіційні дані.

Нижче — історії внутрішньо переміщених осіб, які були змушені переїхати до місць компактного поселення, а також результати моніторингу понад 800 таких МКП у 14 областях України, якими поділились наші партнери БФ «Право на захист».

Знайти прихисток. Історія Алли Іванівни

Одна з цих мільйонів — пенсіонерка Алла Іванівна з Херсонщини. Жити в окупації було небезпечно, тож вона прийняла складне для себе рішення — покинуте все та рятувати двох онуків.

«Ми дуже боялися залишатися, бо старшій онучці вже 16 років. Вона студентка в технікумі. Для неї наявність солдат в місті була небезпечною. Ви розумієте, чому. Тим паче їй потрібно було продовжити навчання», — ділиться бабуся.

Три дні їхали до Чернівців. Найперше постала проблема з житлом у чужому місті. Допомогли знайти прихисток в місці компактного поселення співробітники БФ «Право на захист».

«Алла Іванівна була розгубленою та пригніченою. Мала також проблеми з оформленням документів. Зараз жінка з онуками живе в гуртожитку, там є всі необхідні умови — пристойний ремонт, нові меблі, можливість приготування їжі, працюють всі комунікації», — розповідає Кетеван Казановська, регіональний монітор БФ «Право на захист».

За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, в Україні 5670 місць компактного проживання (МКП). Їх створюють на базі гуртожитків, санаторіїв, пансіонатів, дитячих садочків, шкіл, церков тощо.

Моніторинг МКП правозахисниками

Працівники моніторингового напрямку БФ «Право на захист» відвідали вже близько 800 МКП у 14 областях України. Найбільше МКП було відвідано у Львівській – 28% та Дніпропетровській областях — 20% від загальної кількості. Умови проживання не всюди були такими гарними, як ті, в яких зараз живе Ганна.

«Ми провели аналіз даних, що отримали під час моніторингу МКП. На жовтень більшість з них були готові до опалювального періоду та зниження температури. 87% мають систему опалення та у 80% МКП наявне необхідне для опалення паливо. Проте у Дніпропетровській області найбільше МКП заявили про неготовність до зимового періоду — відсутнє опалення, необхідне паливо або наявні певні руйнування будівлі МКП, також у Вінницькій, Дніпропетровській та Чернівецькій областях виявили найбільшу потребу в ремонті чи покращенні будинків.

Однак після масованих обстрілів інфраструктурних об’єктів, в умовах частих планових та аварійних відключень електроенергії, безперебійне опалення стає викликом для частини МКП та приватних помешкань. Для решти приватного сектору характерною є нестача саме палива — про це зазначили ВПО та представники органів місцевого самоврядування в усіх охоплених областях. Тому утеплення вікон, дверей і загалом приміщень стає все більш актуальним», — зазначає Юлія Захарченко, координаторка моніторингової служби БФ «Право на захист».

Стан будівель та дотримання санітарних норм у МКП

У 97% відвіданих МПК наявні туалети, 88% обладнані душовими кабінами, у 74% МКП проводиться регулярне прибирання. При цьому частина наявних санвузлів потребують ремонту для забезпечення гідних умов. Там, де це можливо, ми передаємо інформацію про такі потреби організаціям, що мають змогу провести ремонтні роботи чи надати матеріали та обладнання для них.

БФ «Право на захист» долучається, де це можливо, для облаштування душових кімнат, санвузлів, пралень через придбання побутової техніки та матеріалів.

Водночас відключення електроенергії спричиняють перебої у водопостачанні та вимагають створення умов для запасання водою у великих об’ємах. Для МКП із автономною системою водозабору альтернативою може бути живлення насосів від генератора. У будь-якому з випадків для розв’язання потрібні додаткові кошти.

Будівлі мають порушення пожежних норм, найбільше стосується пожежної сигналізації — у 62% відвіданих МКП вона відсутня. Але 82% відвіданих МКП мають вогнегасники, 79% — план евакуації й у 70% не захаращені евакуаційні шляхи. Дані свідчать про необхідність облаштування МКП відповідно до протипожежних норм, особливо з огляду на підвищений ризик пожеж через обстріли.

У 87% будівель підведені всі необхідні для проживання комунікації, у більшості наявне опалення. Проте, 29% МКП потребують ремонту/переобладнання кімнат для проживання. У 35% відвіданих МКП потрібен ремонт ванної кімнати, 25% МКП потребують ремонту кухні чи їдальні, а у 21% необхідна заміна електропроводки або її проведення. Також 37% МКП потребують закупівлі меблів або побутової техніки.

Жити не можна поїхати. Історія Олександра

У МКП, де умови для проживання далекі від належних, потрапив Олександр з Херсонщини. Під час обстрілу свого села чоловіка поранили в ногу. Приміщення лікарні, де він перебував, згодом теж пошкодили під час обстрілу, тому чоловік вже не міг отримати належну медичну допомогу, тож прийняв рішення евакуюватися.

«Мені запропонували поїхати в Хмельницьку область евакуаційним потягом, на вокзалі після прибуття нам видали трохи грошей та відвезли до МКП, що облаштували на базі сільської школи. Зараз я живу в кімнаті на 8-10 ліжок з іншими переселенцями — і жінками, і чоловіками», — розповідає Олександр.

Умови проживання чоловіка незадовільні, немає можливості навіть прийняти душ, випрати одяг. Два прийоми їжі забезпечила безкоштовно адміністрація школи, подальше харчування за власні кошти. Допомагають продуктами місцеві жителі. В селі не розвинено транспортне сполучення з центром громади. Проте тут безпечніше, ніж удома.

Документи, що регулюють діяльність МКП

«Важливе питання роботи місць компактного проживання — необхідні документи, що підтверджують перепрофілювання закладу або будівлі для проживання ВПО та регламентують проживання ВПО в таких закладах. На щастя, більше половини відвіданих МКП їх мають. Однак у великої кількості відвіданих закладів вони принаймні частково відсутні.

З огляду на ситуацію із документами, вбачаємо актуальною допомогу та супровід адміністрацій/власників МКП для створення повного пакета документів для функціонування МКП. Ми вже ведемо роботу в цьому напрямку в Дніпропетровській, Запорізькій та Полтавській областях. Це сприяє врегулюванню відносин та закріпленню гарантій як для адміністрації, так і для мешканців», — говорить Юлія Захарченко, координаторка моніторингової служби БФ «Право на захист».

Доступність МКП до соціальної інфраструктури, пристосованість для людей з інвалідністю, для дітей

Не мають доступу до жодних об’єктів цивільної інфраструктури менше 3% відвіданих МКП. Як правило, це віддалені колишні бази відпочинку. Більшість МКП мають доступ до закладів торгівлі непродовольчими та продовольчими товарами (92%), зупинок громадського транспорту (84%), закладів охорони здоров’я (78%), шкіл (77%), аптек (76%), ЦНАПів (69%), дитячих садочків (68%) та закладів громадського харчування (59%).

Майже половина МКП (48%) взагалі не пристосовані для людей з інвалідністю. Лише частина МКП має достатньо простору для людей з інвалідністю (32%) та обладнані пандусами (31%). Це також розповсюджується і на родини з маленькими дітьми через потребу у використанні дитячих візочків.

Значна частина МКП (34%) не облаштована та непристосована для проживання дітей. Водночас майже половина має облаштований дитячий майданчик (49%) та ігрову зону (45%).

З огляду на такі дані, актуальною є діяльність з підвищення доступності приміщень та навколишніх територій та потреба сприяти облаштуванню дитячих просторів поблизу МКП. У цьому напрямку ведуть діяльність як місцеві волонтери та організації, так і міжнародні та національні.

Наявність укриттів та їх устаткування

Працівники моніторингового напрямку БФ «Право на захист» з’ясували, що лише половина відвіданих МКП має укриття. 7% із них не облаштовані абсолютно нічим. 67% оглянутих в МКП укриттів розраховані на розміщення 100+ осіб. Половина укриттів не облаштовані згідно зі стандартами: наявний лише один вихід, а не два, відсутня вода (у 53%) та пледи/каремати (відсутні у 73% укриттів). Також у 85% укриттів відсутня їжа.

Проте, 81% оглянутих укриттів в МКП мають освітлення, 77% — стільці/лавки (місця для розміщення), 60% — вентиляцію. Тож потреба в допомозі для належного облаштування укриттів є нагальною, особливо із настанням зимового періоду.

Тимчасовий прихисток, а не постійне житло

За результатами дослідження, більшість МКП були не готові прийняти переселенців, але відреагували на потреби людей знайти терміновий прихисток. Умови можуть сильно відрізнятися залежно від будівлі: в гуртожитках здебільшого умови проживання є більш прийнятними, ніж у приміщеннях, що первинно мають інше призначення.

Треба розуміти, що школи, садочки, спортзали більшою мірою є транзитними пунктами, де можна зупинитися на певний час та визначитися, куди їхати далі та як будувати своє життя, аніж постійним місцем проживання. Водночас це важлива ланка на шляху евакуації та переміщення, особливо в умовах екстреності, дезорієнтованості та перебоїв зі зв’язком. При цьому слід пам’ятати, що пошук індивідуального помешкання наразі є надзвичайно ускладненим через брак доступних пропозицій на ринку житла та суттєве зростання цін, яке не відповідає фінансовим можливостями тих, хто втратив роботу та майно.

Тож, варто докладати зусиль, аби місця тимчасового прихистку і перебування, такі як МКП, все ж таки забезпечували переселенцям гідні та безпечні умови проживання, особливо у тих випадках, коли йдеться про переміщення осіб з інвалідністю, людей похилого віку та дітей. Водночас у жодному разі не слід розглядати МКП як спосіб забезпечення ВПО житлом в довгостроковій перспективі.

Це радше вимагатиме формування та збільшення фондів житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО, створення дієвого механізму надання компенсації тим, чиє житло було зруйновано або пошкоджено внаслідок збройної агресії, а також розробки додаткових рішень та інструментів для вирішення житлових питань ВПО. Кожне з цих питань вимагає додаткової уваги, адже створення ефективної системи забезпечення ВПО житлом є критично важливим.