Фото: Громадське радіо
Від Маріуполя до зони бойових дій — 20 кілометрів. Утім, візуально місто виглядає мирним: працюють підприємства, відновлюються парки, відкриваються простори для творчих та ініціативних людей. Та все це може припинитися одночасно, оскільки супротивник нарощує сили, а чимало місцевих жителів готові підтримати так званий «русский мир». Так вважає донеччанин Макар Антипов. Після того, як бойовики захопили Донецьк, він переїхав до Маріуполя.
Із Макаром ми знайомимося під час престуру від Харківського пресклубу. Спочатку він розповідає журналістам про екологічні проблеми міста, але згодом переходить до питань безпеки.
На його думку, є загроза, що Україна може втратити Маріуполь.
«Тому що путінська армія зростає на кордонах. Дуже багато місцевих людей налаштовані проросійські і влаштувати чергові диверсії, і влаштувати захоплення Маріуполя — ми це бачимо цілком реальним», — говорить чоловік.
За словами Макара Антипова, більшість місцевих активістів і через п’ять років, як з міста пішли бойовики, тримають повні баки бензину — щоб у разі повернення супротивника, виїхати самим та вивезти родини.
«Нам тут життя не буде, якщо тут підніметься прапор «ДНР». Всі наші адреси відомі місцевої влади. Служба безпеки «Метінвесту» — це колишні ФСБшники. Такі теж дані є», — говорить Антипов.
То наскільки напружена обстановка біля міста та чи дійсно є загроза втратити Маріуполь?
Про це питаю співробітників Донецького прикордонного загону. Зокрема, Ярослава Берніка. Його завдання — патрулювання узбережжя Азовського моря та слідкування за надводною обстановкою.
Каже, щось більше, ніж провокації, на підпорядкованій йому ділянці узбережжя прикордонники не фіксували.
«Диверсійних груп не було. Були провокаційні дії з боку Російської Федерації, але більш, ніж провокації не було. У 2014 році був здійснений перехід російських суден Військово-морських сил Росії. Якщо я не помиляюся, то близько 12 одиниць. Були і новини про це. Вони зупинилися навпроти Мелекіного на відстані близько 12 морських миль. Тобто, порушили наше законодавство», — пояснює Ярослав.
Про те, що є у розпорядженні патруля, розповідає небагато:
«Він посилений засобами візуального та технічного спостереження. На броньованому автомобілі типу Хамбі, посилений також груповою зброєю ДШК 12,7 мм».
За словами Ярослава Берніка, під час патрулювання узбережжя вони мають своєчасно дати відсіч провокаціям, запобігти висадці ворожого десанту.
«Також здійснюємо контроль за виконанням мешканцями прикордонного контролю, прикордонного режиму, а також пунктів базування — тобто вихід у море маломірних плавзасобів», — говорить Ярослав.
Детальніше про можливості спостереження прикордонників розповідає заступник начальника штабу Руслан Євтушинський. Він — відповідальний за напрямок організації служби на морському узбережжі ділянки відповідальності Донецького прикордонного загону:
«На даній місцевості у нас розташована система раннього виявлення цілей AEROS, яка за допомогою радіолокаційної станції системи відеоспостереження та тепловізійного спостереження здатна виявляти, розпізнавати та ідентифікувати надводні цілі, внутрішні цілі в залежності від їхньої віддаленості їхнього розташування від місця несення служби».
Ділянка узбережжя стрімчаста і деяка місцевість не проглядається за допомогою AEROS, зазначає Руслан Євтушинський. Саме туди і відправляються прикордонні патрулі.
А от Ярослав Бернік зазначив, що через посилення контролю порушників поменшало.
Він уточнив, що порушники — це переважно ті, хто виходять у море на малих човнах без дозволу.
Валентина Троян, Маріуполь, Громадське радіо