Чи зможуть і чи захочуть новообрані депутати і депутатки продовжити поступ реформ, які в Україні вже розпочалися?
З цим нам допомагав розібратися керівник проектів громадської організації «Центр UA» Андрій Андрушків.
В нас триває реформа системи охорони здоров’я, яку впроваджує команда Уляни Супрун. Змінилася вже система надання медичних послуг на первинному рівні, в наступному році має стартувати зміна фінансування вторинного рівня і загалом зміна маршруту пацієнта на вторинному рівні. Тобто вся ця історія, коли можна безперешкодно по знайомству потрапити до якогось серйозного лікаря просто тому, що тобі хочеться, зникне, адже все буде йти через «первинку» на «вторинку» і будуть відповідним чином розподілятися кошти. Це величезна структурна реформа, яка торкається всіх громадян.
Друга реформа – реформа освіти в середній школі, так звана Нова українська школа (НУШ), яка вже в цьому році має запрацювати з 1-го по 10-ий клас.
Третя реформа – децентралізація. Це зміна системи фінансування і зміна системи делегування повноважень. Тепер більше коштів і більше повноважень спрямовано на місця та рівень об’єднаних територіальних громад.
Четверта реформа – державної служби. На рівні міністерств почали працювати директорати, і, наприклад, Міністерство охорони здоров’я вперше в історії України зробило перехідні документи. Тобто чи збережеться команда Уляни Супрун, чи буде хтось інший, але той, хто прийде, отримає документ, де розписано, що в нас має відбуватися через тиждень, місяць, рік.
П’ята реформа – судова. У нас є ухвалені зміни до Конституції в частині судоустрою і правосуддя. І якщо дати можливість цій конструкції і правилам працювати, все запрацює так, як потрібно.
У нас створена структура антикорупційних органів, зараз постає лише питання в перезавантаженні Спеціальної антикорупційної прокуратури, і тоді не буде жодних причин, щоб корупціонери не змогли відвідувати Лук’янівське СІЗО чи мати можливість не бути позбавленими волі.
Крім того, в нас триває величезна реформа енергетичного сектору. Запущений незалежний регулятор, нарешті збиткове підприємство НАК «Нафтогаз» тепер приносить прибуток, і це велике джерело для державного бюджету.
Також є реформа житлово-комунального господарства, створення ОСББ. І це не тільки про те, що люди починають економити, вони починають більш уважно ставитися до свого будинку та довкілля.
Також не варто забувати про реформу армії, соціальної політики, пенсійну реформу, ідеологічні реформи – декомунізація, закон про мову, можливості для українського книговидавництва.
Є два шляхи впливу на реформи. Перший — наші народні депутати кожного року ухвалюють закон про державний бюджет, і ми прекрасно знаємо, як можна гальмувати реформу в день або в ніч ухвалення державного бюджету. І якщо парламент спільно з урядом не хоче втілювати якусь реформу в життя, він просто починає її саботувати шляхом недофінансування. І це може трапитися і зараз, адже, нагадаю, що наразі понад 250 депутатів знаходяться в одній фракції «Слуга народу», і це без урахування того, що ще можуть доєднатися якісь самовисуванці. Тобто фактично, щоб проголосувати будь-яку зміну до бюджету, потрібні голоси лише однієї фракції.
Другий – новий уряд (очевидно, що він буде наближений до президента), готує зміни до законів, розробляє держану політику, і може якусь реформу або продовжити, або її загальмувати. І від цього вже буде залежати, чи продовжиться в нас реформа охорони здоров’я, чи продовжиться реформа культурної сфери або децентралізації.
Загалом можливості до поступу реформ у цього парламенту і майбутнього уряду величезні, тому що в нас є одна фракція, яка буде мати один Кабмін. Тобто у разі, якщо напрацьоване Кабміном рішення про політику відправляється в парламент, то в нас не мали б виникати ситуації, коли парламент не проголосує за урядовий законопроект, а президент не підпише. В нас є тотальна можливість для того, щоб зробити скачок і в реформах, які пробуксовували останні роки, і в посиленні реформ, які вже почалися.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.