Чи повинна Україна визнати Косово

Гість — редактор «Європейської правди» Юрій Панченко.

У чому проблема визнання Україною Косово

Юрій Панченко: Косово незабаром стане членом Ради Європи. Уже можна казати, що це є міжнародним визнанням, і Україні все-таки варто задуматися про те, чому ми маємо бути окремо від більшості країн ЄС. Я нагадаю, що більшість країн Європейського Союзу, також США, визнали Косово. Не визнали лише окремі країни на кшталт Іспанії, Словаччини, Греції, Кіпру і все.

З міністрами та місцевими жителями трохи вдалося поспілкуватися. Звичайно, що вразила кількість просербських і проросійських графіті в цьому регіоні. При тому, що само Косово досить проукраїнське. Соціологія показує, що десь 70% підтримують Україну, ще якийсь відсоток не визначилися, і підтримують Росію в цьому конфлікті всього 4%, що, в принципі, відповідає чисельності етнічних сербів у Косово.

Валентина Троян: З боку України часто говорять, що якщо ми визнаємо Косово, то тоді Сербія визнає Крим.

Юрій Панченко: Я не думаю, що Сербія піде на визнання Криму, тому що це крок проти всього західного мейнстриму, і це матиме для них величезні наслідки. З іншого боку, ми трохи залежні зараз від Сербії. Я нагадаю, що Сербія, хоч і формально не надає Україні допомогу, але сербський уряд не контролює продаж зброї. І заплющує очі на те, що ті боєприпаси, які вона продає, наприклад, Польщі, потім опиняються в Україні. Зазвичай країни контролюють перепродаж своєї зброї, а Сербія свідомо заплющує на це очі. І ми розуміємо чому.

Питання Косова треба підіймати. Після того, як Косово стане членом Ради Європи вже наступного місяця, це питання буде достатньо актуальним для України.

До початку повномасштабного вторгнення я говорив із дипломатами. Вони кажуть, що так, скільки би дипломати західні не казали, що приклад Косова є унікальним… У неформальних розмовах вони порівнювали його з Кримом. І звичайно, що в такому випадку визнання Косова було би для нас певним самострілом у питанні Криму. Але, з іншого боку, після повномасштабного вторгнення всі ці аргументи втратили свою силу. І тому, мабуть, зараз єдиним серйозним аргументом, чому Україна не визнає Косово, є питання необхідності отримання зброї, у тому числі і від Сербії.

Читайте також: Косово і Сербія не зацікавлені в ескалації — Андрій Кришталь

Про Косово

Юрій Панченко: Попри те, що це держава, яку не визнала значна частина держав світу, там повністю діє таке законодавство. Є державні інституції, які працюють повноцінно. Це невелика країна. Там досить скромні урядові будинки, досить скромна столиця. Хоча останнім часом там будують дуже багато сучасних будинків. Там достатньо непогано діє вся інфраструктура, до якої ми звикли.

Косово, звичайно, проходить певну трансформацію. Якщо ще донедавна при владі були ті люди, які воювали за незалежність Косова, і які були вимушені певним чином заради легітимізації йти на певні поступки для сербів. Зараз уже до влади прийшло друге покоління політиків, які не брали участь у військовому конфлікті. І це набагато краще сприймається, тому що, звичайно, щодо попередників було багато питань. І щодо їхньої демократичності.

Попередній президент Косова зараз перебуває в Гаазі. По ньому йде справа щодо воєнних злочинів. Нове покоління, яке намагається вже створити Косово як демократичну державу, є набагато цікавішим. І мені здається, що можна вести мову про Косово як про цілком демократичну державу.

Валентина Троян: Сербія часто закидає Албанії, що вона впливає на Косово, якось контролює, намагається більше впливати на цю територію. Чи дійсно це так, і якщо так, то чи помітно?

Юрій Панченко: Помітно, що багато албанських прапорів, які сприймаються не тільки як прапор країни Албанії, а тільки як прапор албанського народу. Так чи інакше, косовари — це етнічні албанці. Хоча там є суттєва різниця між албанцями в Албанії і албанцями в Косово. Косовари більшою мірою мусульмани, у той час як серед албанських албанців є багато християн.

Але з усім тим, звичайно, що це дві найближчі держави. По суті, один народ, який розділений на дві держави, але є багато прикладів, коли таке нормально існує. Наприклад, як Румунія та Молдова. І тут немає ніяких проблем.

Питання об’єднання на початку нульових активно підіймалося, але зараз державні інституції запрацювали, і урядовці кажуть, що це не на порядку денному. Тобто Косово себе позиціонує як держава, яка хоче розвиватися окремо. І хоче окремо вступити в ЄС та НАТО.

Читайте також: Сербія 100% не почне масштабну війну, бо там миротворчі сили НАТО — журналістка

Ставлення населення Косово до сербів

Валентина Троян: Як уряд Косова або як косовари сприймають ті північні території, які заселені переважно сербами? І чи дійсно там живуть тільки серби, чи так само там можуть і косовари жити?

Юрій Панченко: Там відсоток етнічних албанців є, але мінімальний.  Так само як і є якісь окремі серби, які живуть у столиці Косова. Питання в тому, що це територія, яка не бажає інтегруватися. І зараз є багато проблем, тому що нинішній уряд Альбіна Курті робить певні кроки по інтеграції цього суспільства.

Це викликає шалений опір в Сербії. І час від часу викликає якісь протести чи навіть сутички, чи навіть бунти всередині, на півночі Косова.

І це, мабуть, найбільша проблема, тому що Захід, коли вони пішли на визнання Косова, дали кучу привілеїв сербській меншині.

Вони думали, що «ми їм дамо багато привілеїв, і вони нормально собі житимуть в Косовській державі». Але цього не сталося.

Чисельність сербської громади в Косово складає десь близько 4%, може навіть менше. Але сербська меншина має гарантовану 10% мандатів в парламенті Косова. Крім того, сербська мова має статус офіційної по всьому Косово, наприклад, усі таблички, офіційні написи дублюються і сербською мовою в Косово. При тому, що на півночі написів албанською немає, тільки сербською, можливо, ще англійською.

Крім того, є чітка вимога, що керувати поліцією на півночі Косово має тільки етнічний серб, а етнічний склад поліцейських має відповідати етнічному складу муніципалітетів, тобто бути здебільшого сербськими. Вони мають дуже багато привілеїв, але попри це вони не стали лояльними громадянами Косова.

І ці привілеї вони використовують для того, щоб атакувати державу. І це найбільша проблема, тому що Захід на це заплющує очі.

Додатково про Косово 

Нагадаємо, влітку 2023 року відбулося загострення між Косовим та Сербією, що було продовженням попереднього конфлікту.

Як повідомлялося, у Косові виникли зіткнення між місцевою поліцією та учасниками акцій, які протестують проти приходу до влади мерів — етнічних албанців у районах проживання сербського населення. Також повідомлялося про 25 миротворців НАТО, які постраждали під час зіткнень із протестувальниками у Косові.

Ще влітку 2022 року експерт у сфері розбудови миру Андрій Кришталь наголошував на тому, що Косово і Сербія не зацікавлені в ескалації.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі