Негативний вплив корупції відчуває все населення — як жінки, так і чоловіки, проте жінки набагато більше вразливі до негативних наслідків корупції. Такими є результати дослідження «Корупція очима жінок і чоловіків», проведеного Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Більше про нього розповіла експертка Програми розвитку ООН Ганна Герасименко.
— «Корупція очима жінок і чоловіків»: невже є потреба розділяти жіночий та чоловічий погляди на корупцію?
— У нас виникло запитання: чи існують певні відмінності в тому, як жінки та чоловіки сприймають корупцію, чи стикаються вони з різним досвідом корупції в повсякденному житті. Тому ми вирішили започаткувати цей проект. Насправді дискусії з цього приводу тривають давно — це не нова тема соціальних досліджень.
— Із ким ви спілкувалися та кого опитували?
— Ми не проводили нове опитування. Ми використали дані великих опитувань громадян, які вже були проведені в Україні. Було проведено два великі соціологічні опитування. Перше — компанією GfK, яке було спрямоване на антикорупційні практики, дослідження того, як громадяни ставляться до корупції, як оцінюють її поширення в державних інститутах, в бізнесі, в повсякденному житті. Друге велике опитування — міжнародне дослідження «Барометр світової корупції», яке проводиться в різних країнах.
— Корупцію респонденти вважають важливою проблемою?
— В Україні кожен другий респондент міжнародного дослідження стверджує, що корупція залишається однією з найважливіших проблем із тих, якими має опікуватися уряд. Істотних гендерних відмінностей у ставленні жінок і чоловіків до корупції ми не виявили. Це дає підстави для невтішного висновку, що корупція настільки глибоко проникла в повсякденне життя людей, що в суспільстві сприймається як певна норма, явище, яке існує навколо.
— У різних міркуваннях і дослідженнях я читала, що жінки як політики чи чиновники можуть бути менш корумпованими. Чи йдеться про це в дослідженні?
— Це дуже цікава тема. Ідеї щодо того, що жінки менш схильні до корупції, виникли досить давно. Саме вони дали поштовх для цієї тематики досліджень: гендер і корупція. Ще наприкінці 80-х минулого століття були проведені певні біоповедінкові дослідження, які дали підстави говорити про те, що жінки проявляють більшу емпатію, турботливість, менш схильні до ризикованої поведінки, в тому числі при прийнятті економічних рішень. Це дало підстави для припущення, що жінки можуть бути більш прозорими, чесними та відповідальними й в державних установах.
Ця ідея була поширеною тривалий час і мала дуже позитивні наслідки, оскільки дала поштовх до ідей просування жінок у політику, на вищі керівні посади. Подібні дискусії про природну схильність жінок і чоловіків до корупції тривають і досі. Але сьогодні доказова база на користь цього припущення визнана недостатньою. Міжнародні науковці наголошують на тому, що саме інститути формують умови як для низького рівня корупції, так і для високого рівня гендерної рівності. Сприятливі умови для просування можливостей жінок і для прозорості державного управління створюються зовнішніми структурами, інститутами, державним устроєм, демократією, верховенством права.
— Чи жінки стикаються з якимись інакшими видами корупції, ніж чоловіки?
— Звичайно. Коли мова заходить про корупцію, в громадській свідомості, як правило, виникає картинка державної корупції, на рівні можновладців. Насправді корупційні практики існують і в нашому повсякденному житті. Це різні неформальні платежі, «подяки», невеликі хабарі, які громадяни досить часто вимушені давати, щоб отримати певні послуги в сфері освіти, охорони здоров’я, соціальні та адміністративні послуги. Тут є цікавий момент. Як ми знаємо, більшість працівників бюджетної сфери — це жінки, закономірно ми приходимо до висновку, що жінки, як і чоловіки, можуть залучатися до корупційних практик, принаймні у сфері побутової корупції.
— У корупційні практики можуть бути залучені всі, але, можливо, йдеться про різний обсяг грошей, доступу до влади, рівня прийняття рішень?
— Звичайно. Саме можливості доступу до влади також певною мірою зумовлені корупційними практиками. Ми знаємо, що жінки недостатньо представлені в парламенті, — це лише 12% народних депутатів. Міжнародні науковці говорять про те, що неформальні практики, які стримують доступ жінок до керівних посад, також значною мірою зумовлюються корупцією. Але не в тому сенсі, коли пропонується хабар за певну посаду, а коли існують неформальні практики «кумівства», певні чоловічі корпоративні сфери, які прагнуть не допускати до свого складу жінок.
— Чи можна говорити про те, що жінки можуть бути більш чи менш вразливими до наслідків корупції?
— Звичайно. Саме в сфері впливу корупції найбільшою силою проявляються гендерні відмінності. Жінки значно більше вразливі до негативних наслідків побутової корупції. Оскільки в нас в суспільстві поширені соціальні ролі, вони передбачають, що саме жінки несуть відповідальність за добробут домогосподарства, за освіту дітей, за певні медичні послуги, якими користуються члени сім’ї. Відповідно саме жінки більше стикаються з надавачами послуг і більше потерпають, якщо щодо них висуваються певні корупційні вимоги.
Існує ще один аспект. Ми знаємо, що жінки мають певні репродуктивні потреби, пов’язані з плануванням вагітності, з народженням дитини та доглядом за нею. В цей час вони потребують певних медичних послуг. Тут сильно зростають корупційні ризики, оскільки практика неформальних виплат у сфері медицини в нас дуже поширена.
Необхідно зважати, що жінки набагато більше вразливі до негативних наслідків корупції, і це стосується не тільки побутової корупції. Є специфічні гендерно зумовлені форми корупції, до яких особливо вразливі жінки та дівчата. Мова йде про сексуальну експлуатацію, домагання, вимогу сексуальних послуг в обмін на надання певних преференцій, на безпеку, якщо це ситуація в зоні конфлікту. В цьому контексті вразливими є саме жінки, вони потребують певних захисних політик і стратегій, якій мають розроблятися та впроваджуватися в антикорупційну політику.
— Чи є специфічні види корупції, з якими стикаються саме чоловіки?
— Результати нашого дослідження показали, що чоловіки частіше стикаються з корупцією при взаємодії з правоохоронними органами (до цього запитання не потрапляла патрульна поліція, мова йшла про інші правоохоронні служби).
Цікаво, що особливо високий рівень персональних корупційних практик спостерігався серед молодих чоловіків – від 18 до 24 років. Серед них особливо високим був рівень залучення до корупції у сфері вищої освіти. Коли ми обговорювали попередні результати досліджень, лунали різні припущення щодо цього. Деякі були стереотипними, деякі, можливо, мали раціональні зерна. Мова йшла про те, що, можливо, хлопчики гірше вчаться, ніж дівчатка, тому потребують певного матеріального заохочення; можливо, молоді чоловіки мають раніше долучатися до роботи, оскільки через соціальні ролі потребують вищих доходів. Дати однозначну відповідь досить важко, оскільки ми не розпитували про причини корупції, а просто фіксували факт звернення. Можливо, відповідь на це питання дасть наступне дослідження, спрямоване на жінок і чоловіків як окремі цільові групи.
— Як жінки та чоловіки ставляться до перспектив антикорупційної роботи та які інструменти бачать ефективними в боротьбі з корупцією?
— Ми припустили: якщо чоловіки та жінки стикаються в повсякденному житті з різними корупційними практиками, ймовірно, по-різному бачать можливість боротьби з корупцією. Дійсно, певні відмінності були виявлені. Вони дають підстави для певних узагальнень.
Чоловіки порівняно більше схильні до активних дій із протидії корупції, жінки більш стримані. Коли ми спілкувалися з фахівцями, які працюють в антикорупційних організаціях і рухах, вони також підтверджували ці особливості, деякі зазначали, що жінки більш обережні, їх стримує сім’я, діти, вони прагнуть уникати таких рішучих кроків. Результати опитувань показали, що більше чоловіків надають перевагу більш рішучим діям: посилити відповідальність корумпованих чиновників, змінювати владу, якщо вона є корумпованою. Жінки порівняно більше говорять про необхідність сталих, еволюційних змін: про те, що треба змінювати менталітет громадян, виховувати належним чином дітей. Можна сказати, що жінки більш стратегічно оцінюють перспективи подолання корупції, ніж чоловіки.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.