«Чистили Дніпро і знайшли холодильник»: як дайвер прибирає сміття у річках

«Один день на рік на початку червня робили так званий день очищення водойм. Дайвери збиралися, йшли до найближчих водойм. Сміття, яке знайдуть, піднімали на поверхню. А ми вирішили взяти не просто водойму, а конкретне місце в річці Стугна біля міста Українка. Там є міський пляж. Там наші друзі часто бувають. Ми подивилися, дуже гарне місце. Коли пірнули туди, жах. Стільки там було пластику. Тому ми вирішили два рази на рік їздити і піднімати сміття саме там», — розповів Дмитро Гращенко.

Разом з Дмитром річку Стугну, яка тече в Київській області і впадає в Дніпро на північ від міста Українка, очищують 10 — 14 друзів та учнів дайвера, поступово прибирання перетворилось на сімейну справу, учасники клубу привозять друзів і родини, беруть з собою дітей. Зазвичай прибирають дайвери двічі на рік, у середині травня і середині жовтня. Аби прибирати під водою, потрібно мати ліцензію дайвера. Без неї та без обладнання пірнати не можна, говорить Дмитро. Натомість він просить всіх охочих прибирати вздовж берегів та допомагати тим, хто у воді.

Якщо в дитини є сертифікат дайвера, вона прибиратиме сміття під водою у супроводі інструктора або батьків. Решта дітей збирають пластикові пляшки поруч з водоймою, пояснює дайвер. Для роботи на поверхні спецформа не потрібна, але під водою потрібні балони з киснем, ласти, маска і обов’язково гідрокостюм, оскільки вода в річці холодна. Тим, хто приїхав прибирати та не має власного спорядження, Дмитро може його позичити.

«Пара дайверів пливе над дном, намагаючись не дуже піднімати мул, руками в сітки вони збирають пластик. Повну сітку витягають на узбережжя і передають тій парі, яка на поверхні. Вони висипають це на берег, відають порожню сітку, а самі починають виливати воду з пластику, притоптують, щоб займав менше місця і складають в мішки. Останній раз ми підняли 20 200-літрових мішків. Ми маємо домовленість з місцевою владою. Вони нам дають або вантажівку, або трактор з причепом. Ми туди складаємо, а вони забирають. В Стугні під водою мене вразило, що ми зібрали перший шар, а під ним виявився ще один. Найбільший жах викликало те, що там був ще і третій шар», — розповів дайвер.

Аквалангісти піднімають на поверхню зазвичай пластикові та скляні пляшки, але одного разу знайшли холодильник, говорить Дмитро:

«Найбільше ми підняли щось на кшталт покришки. Витягали її людей 6. Мабуть, вона важить за 100 кілограмів. Найбільш неочікуваними були грамплатівки. Дніпро чистили і знайшли холодильник. Ще колись посеред озера я знайшов невеличку чашечку з китайського фарфору для чайної церемонії. Я хочу наголосити на якості цього сміття. 90% — це пластик. Якщо раніше ми піднімали бляшанки або скло, то зараз дуже велика кількість пластику. Мене і моїх друзів найбільше вразило, що переважна більшість пляшок була навмисне наповнена водою і закрита, щоб потонула».

Про свій досвід Дмитро Гращенко розповів у програмі ECO SAPIENS. Весь випуск слухайте за посиланням.