Чим зараз займається організація «Ініціатива Е+»?
— Ми займаємося і волонтерством, і робимо проекти, які дозволяють підтримувати членів нашої організації. Ми народилися на Майдані, займалися наданням медичної допомоги, евакуацією, в нас був підпільний лазарет в Лютеранській церкві. Вже після перших подій на Майдані ми об’їхали фактично всі лікарні для того, щоб винайти тих, хто потрапив туди з пораненнями.
Коли наші пацієнти почали збиратися на фронт, ми їм пакували якусь першу медицину – пакетики, бінтики, ваточки. Потім ми допомагали медикаментами, проходили тренінги і навчали так, як могли. Далі ми зрозуміли, що теплі речі та тепловізори дуже корисні для здоров’я та життя наших воїнів, потім почалися автомобілі для медиків. На листопад 2015-го року ми вже мали 18 автомобілів, які перетнули кордон без розмитнення, хоча я завжди вважала, що закон треба виконувати. Проте автомобілі тоді завозили тисячами – без розмитнення було завезено 37 тисяч автомобілів (статистика на зиму 2017-го року від Антона Геращенка). Але процедури не було. Ми розуміли, що ми передаємо автомобілі на АТО, але цим хтось зловживає. Тоді прийшло розуміння, що це корупційні схеми, які не дуже вигідно припиняти. Таким чином в нас були у 2016-му році серйозні суперечки з Мінсоцполітики, коли ми побачили, що рішення про визнання гуманітарної допомоги, зокрема для АТО і лікарень, приймають абсолютно суб’єктивно, наприклад, немає вичерпного переліку документів, які треба подавати тощо. Тоді нашим досягненням було те, що Мінсоцполітики нарешті почав друкувати документи, які подаються на визнання гуманітарної допомоги, адже закритість у цій сфері призводить до того, що проходять величезні комерційні вантажі як гуманітарна допомога і потрапляють в магазини.
«Ініціатива Е+» організує дитячі табори для дітей з Донбасу і Криму.
— В серпні 2015-го року ми налагодили співпрацю з чеським посольством в Україні. Тоді вони зібрали близько десятка українських громадських організацій, запропонувавши зробити великі проекти для дітей на сході. Таким чином у вересні ми вже вивозили в карпатські табори дітей Мар’янки, Авдіївки і Красногоровки. Ми проїхали по всіх школах цих районів, зустрілися з керівництвом і батьками, щоб нам довірили дітей. Спочатку була недовіра, дуже серйозна крига, але потім поступово вона почала скресати. Ми давали дітям футболки з тризубом і боялися, що вони не захочуть їх надягати. Але якась дитина сказала, що не поверне нам назад цю футболку. Це був бальзам на душу.
Зараз ми вже вивозимо дітей цілими школами. В цьому році в нас відпочило 249 дітей з «сірої зони». Ми вивозимо дітей саме в карпатські табори, тому що Карпати – це автентична Україна. А минулого року ми провели дослідження, яке показало, що 98% дітей ніколи не виїжджали за межі своєї області, тобто немає кругозору, а є стереотипи батьків. І в цьому році ми відчули такий якісний стрибок, відчули, що цей неповороткий криголам свідомості ставлення до України повертається в її сторону. Діти не знімають наші футболки, вони говорять українською, привозять додому сувеніри – вишиванки.
Вперше в цьому році волонтери возили у табір дітей кримських татар, які мешкають у Криму.
— Минулого року ми возили дітей з «сірої зони» та дітей загиблих та важкопоранених АТОвців. Але в цьому році вперше у нас була група кримських татар з Криму, не переселенців. Це були талановиті діти, переможці конкурсів, і серед них були діти кримськотатарських політв’язнів.
Хто ті доброчинці, які допомагають організації «Ініціатива Е+» і як самому стати таким доброчинцем?
— В нас є сторінка у Фейсбуці. Наші донори – це і великий бізнес, і приватні ініціативи, ми комунікуємо з усіма.