Іловайськ, Дебальцево та інші воєнні злочини: як притягнути винних до відповідальності?

Іловайськ, Дебальцево та інші воєнні злочини: як притягнути винних до відповідальності?

Українські правозахисники вимагають від Верховної Ради 30 травня підтримати законопроект №9438, який вносить зміни до Кримінального Кодексу і дозволить ефективно притягати до відповідальності за воєнні злочини і злочини проти людяності.

Зокрема, з такою вимогою до Верховної Ради звернувся виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко на своїй сторінці у Фейсбуці.

«У це важко повірити, але на п’ятому році війни із Росією у Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів не в повній мірі відповідають вимогам міжнародного права. Це стало однією із причин, чому за всі ці роки в Україні суд виніс лише один вирок за воєнні злочини.

Урядовий законопроект №9438 вносить зміни до Кримінального кодексу України та надає можливість національним органам слідства та суду для ефективного кримінального переслідування людей, які вчинили основні злочини за міжнародним правом.

Його ухвалення чекають десятки тисяч людей, які стали жертвами російської збройної агресії. Саме за цим законом Україна має судити представників незаконних збройних формувань, які утримують та катують людей у підвалах на окупованих територіях. Саме за цим законом Україна має притягнути до відповідальності винних у грубих порушеннях міжнародного права, які сталися під час Іловайського котла, боїв під Дебальцево, розстрілу житлових кварталів Маріуполя, знищення автобусу під Волновахою тощо.

Зволікання із ухваленням цього закону уже призводить до невідворотніх наслідків. Тільки міжнародні злочини не мають терміну давності, тому правильна кваліфікація цих дій сьогодні дасть можливість притягнути відповідальних у майбутньому навіть по спливу десятків років. Більше того, тільки засуджені за міжнародні злочини не підлягають амністії, як цього вимагає Росія у рамках Мінського процесу.

Це звернення – до усіх фракцій та до кожного народного депутата окремо. Винесіть законопроект № 9438 на розгляд 30 травня. Ухваліть закон, на який чекають десятки тисяч людей, що пройшли через підвали. Я прошу кожного народного депутата стати їхнім голосом».

Ми запросили пана Олександра до нашої студії, щоб обговорити цю проблему більш детально.

dsc01670.jpg
Олександр Павліченко Фото: Громадське радіо

Чи згадуються в українському Кримінальному Кодексі взагалі воєнні злочини?

— Є одна стаття 438 ККУ, яка визначає воєнні злочини, вона є такою досить лаконічною і незручною у використанні. Можу сказати, що за всі роки ведення війни з Російською Федерацією ця стаття застосовувалася один раз. Це свідчення того, наскільки вона може бути застосована до всіх тих злочинів, які на сьогодні визначаються як загально кримінальні злочини: пограбування, зґвалтування, вбивство, мордування, грабежі – в умовах воєнного конфлікту.

Це є одна з підстав того, що був підготовлений законопроект, який передбачає зміни до кримінального та кримінально-процесуального законодавства з тим, щоб дати можливість  вірно кваліфікувати ті дії, які відбувалися і  продовжують відбуватися на сході України, в Криму, і визначаються як воєнні злочини.

Що взагалі таке – воєнні злочини?

— Визначення цьому поняттю є в Женевських конвенціях. Ми говоримо про те, що держави, які ухвалювали тексти цих документів, потім ратифікуючи їх, погоджувалися дотримуватися вимог. В цих протоколах Женевських конвенцій детально прописано, які конкретно дії підпадають під кваліфікацію того, що називається воєнні злочини, злочини проти людяності, агресія і геноцид. Це ті чотири типи злочинів, які Україна ще років 6-7 тому вважала віддаленими від себе, але на сьогоднішній день вони нас зачепили. Зокрема, це воєнні злочини, злочини агресії, які вчиняє на сьогоднішній день Росія. І ця кваліфікація не є наша внутрішня кваліфікація, про це говорить Прокурор Міжнародного кримінального суду, який на сьогодні вивчає ситуацію з тими злочинами і обставинами, які характеризують ситуацію на сході України і в Криму.

Чи можна говорити про воєнні злочини, якщо немає офіційно оголошеної війни?

— Так. Так само, які ніхто офіційно не оголошує проводження геноциду чи злочинів агресії. Тут треба йти від загальної ситуації – що відбувається, як оцінюється вся ситуація: чи відбуваються збройні дії, чи це один якийсь терористичний акт, який є одноразовим терористичним актом як то захоплення заручників тощо. В даному випадку ми маємо чіткі ознаки збройного конфлікту, і це справді є воєнні дії з усіма характеристиками цього явища, відповідно, всі незаконні злочини, які вчиняються, підпадають під кваліфікацію і можуть бути визначені як воєнні злочини.

Не обов’язково має бути оголошений стан війни, тим паче, що в нас війна носить частково гібридний характер, і ми бачимо приховані дії РФ, яка через своїх інструкторів здійснює управління бойовими операціями, керує та постачає зброю, разом з тим офіційно відхрещуючись від того, що вона залучена до конфлікту. Забуваючи про те, що саме військами РФ був збитий у 2014-му році Boing MH17, безпосередньо росіяни обстрілювали територію Луганської області у 2014-му році, і Іловайський котел був спричинений саме вторгненням російської армії на територію України.

Які зміни внесе законопроект № 9438 до ККУ і як вони стосуються воєнних злочинів?

— Проблемою сьогоднішнього законодавства, яке визначає воєнні злочини, є те, що фактично відсутній ефективний механізм притягнення до відповідальності. Лише один судовий вирок існує за ці п’ять років, коли за статтею 438 людину було притягнено до відповідальності за воєнний злочин. Це при тому, що в нас дуже багато випадків, коли варто було притягувати до відповідальності саме за цією статтею. А ми маємо ситуацію, коли суди йдуть більш простим шляхом – вони визначають за 110, за 115 статтею, коли йдеться про умисне вбивство, не звертаючись до 438-ї статті.  А це додаткова кваліфікаційна ознака, яка б свідчила, що в нас все ж таки відбувається війна і ці дії вчиняються в ході бойових дій. Це на руку російській стороні, яка вважає конфлікт громадянським, що не йдеться про війну на міждержавному рівні.

Тут основне – чітке визначення і перелік всіх тих фактів, які кваліфікуються як воєнні злочини або злочини агресії за нормами міжнародного права. Відповідно, в кримінально-процесуальному законодавстві визначаються механізми доведення такого складу злочину.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Іловайськ, Дебальцево та інші воєнні злочини: як притягнути винних до відповідальності?
0:00
/
0:00

Останнi новини