Декомунізація, архів репресивних органів і боротьба з російськими фейками — новий керівник інституту національної пам'яті про свої цілі

Декомунізація, архів репресивних органів і боротьба з російськими фейками — новий керівник інституту національної пам'яті про свої цілі

Новий очільник Інституту національної пам’яті, Антон Дробович, дав свою першу пресконференцію, де розповів про плани й цілі на наступні 5-ть років.

«Для мене не самоціль змінювати команду, якщо люди готові працювати над тими пріоритетними напрямками, які я озвучив, то ми будемо це робити. Вважаю, що це фахова команда. Експертиза багатьох працівників Інституту національної пам’яті безпрецедентна, без перебільшення», — говорить новий керівник установи.

Розповідає, що поки не отримав жодної заяви на звільнення, тож готовий спільно із підлеглими попередника втілювати головні свої цілі. А це  — завершення вже існуючих проектів, продовження декомунізації, боротьба за визнання Голодомору геноцидом українського народу на міжнародному рівні й протидія російським фейкам. Зокрема, зараз в УІНП працюють над створенням архіву репресивних органів, найбільшої такої установи у Європі — говорить Дробович. Це буде восьмиповерхівка на Троєщині, де зберігатимуться тисячі раніше засекречених документів. Їх перевезуть із різних відомств: СБУ, МВС та інших. На архів вже виділили кошти.

«На цей рік виділено близько 50 мільйонів. Цих грошей має вистачити, щоб завершити вишукування, геологію, геодезію і так далі й, власне, перейти до будівельних робіт. Ми в цьому році впритул наблизимось до адаптації цього приміщення до потреб архіву. Але давайте розуміти, що це 50 мільйонів із 500 мільйонів», — розповідає Дробович.

Саме стільки необхідно для створення архіву. Будівельні роботи займуть декілька років — каже керівник УІНП. А поки вони триватимуть, інститут національної пам’яті розробить нормативну базу, щоб без перешкод перемістити архіви з інших установ. 

Крім основних пріоритетів працюватимуть і над україно-польськими відносинами. У вересні Україна вже дозволила Польщі проводити на своїй території пошуки останків вояків. З 2017-того року це було заборонено, через те, що з ініціативи місцевої влади у Грушовичах знесли пам’ятник воїнам УПА. 

«Не може бути такого, що бур’яни ростуть на людських могилах. Це неприпустимо… Маємо відійти від цього перетягування канатів на політичній арені і почати історію спілкування про людську гідність. В мене вже є запланована зустріч на початок січня з послом Польщі в Україні. Я отримав два політичні сигнали від посольства республіки Польща в Україні і від польського Інституту національної пам’яті про готовність до конструктивної співпраці, до діалогу і відновлення багатьох проєктів, які були раніше. В нас точно є інформація про один пам’ятник, який було зруйновано. З відновлення цього пам’ятника було б дуже добре починати діалог», — каже керівник УІНП.

Фото: Ukrinform

Діалог вестимуть і щодо складних сторінок в історії самої України. 

«Історія визвольних змагань і боротьби за українську державність зазнавала величезних ідеологічних впливів радянського союзу: починаючи від «затирання», закінчуючи відвертою фальсифікацією історії і демонізацією людей, які боролися за незалежність України. Інститут національної пам’яті має проливати світло на ці питання і розвінчувати міфи. Водночас, ми повні розуміти, я думаю це ні для кого не є новиною, що постаті Бандери і Шухевича дійсно викликають полярні оцінки в українському суспільстві. Як на це має реагувати інститут національної пам’яті? Починати діалог з цими громадянами. Люди, які мають запитання до цих постатей не мають отримати пакет рекомендацій чому вони герої. Центральні органи виконавчої влади не мають займатися розказуванням країні хто її герої. Це громадяни України визначать хто у них герої або відповідний уповноважений орган держави. Натомість УІНП має розказати чому для одних громадян ці люди цінні, який внесок вони зробили у державотворення. Важливо усвідомити як сформувалась українська держава, що це сталося не на порожньому місці і що це складна, багатостолітня історія й ці постаті конкретний елемент цієї історії… Не треба підганяти історію під щось. Коли більшість населення сиділо спокійно на радянських кухнях і не хотіли нічого робити проти радянського союзу, а в цей час в тюрмах, в підвалах розстрілювали людей за вільнодумство, ці люди піднялися зі зброєю. Хтось вступив в союз з нацистами, хтось не вступив і просто сам по собі боровся і проти одного тоталітарного режиму, і проти іншого. Це історія, яку потрібно знати. Люди самі зроблять оцінки маючи повноту інформації», — пояснює Дробович.

А от на запитання: «чи сприяє консолідації те, що деякі люди носять форму дивізії СС «Галичина», він відповів так:

«Публічна демонстрація символіки СС, звісно, не сприяє суспільному діалогу. Зокрема, це ображає почуття багатьох людей, які віддали життя, щоб не опинитися під владою нацистів. Взагалі, за перемогу над нацизмом. Єдине, якщо мова йде про акторів, які знімаються в кіно, то щодо цього можливо є якийсь правовий режим. Чи щодо реконструкторів, які відіграють певні сцени з певною метою, зокрема, щоб показати якісь злочини нацизму. Тоді таке може бути, а просто якась публічна демонстрація, то це, звісно, не сприяє і не відповідає європейським нормам та практикам», — відповів Дробович.

Антон Дробович став керівником інститут національної пам’яті у грудні цього року, замінивши Володимира В’ятровича, який очолював структуру з 2014-го року. Після призначення, екскерівник написав на своїй сторінці у соцмережах, що це: «чергове неправильне кадрове рішення уряду в гуманітарній політиці. Це вже не помилка, а розворот в інший бік. В національній пам’яті може не залишитися місця для України та українців».

А от історик Олександр Зінченко сумнівається, що новий голова УІНП має достатній управлінський досвід.

«Він не має управлінського досвіду взагалі. На відміну від В’ятровича, який приходив до Інституту національної пам’яті з досвідом директора архіву СБУ, з досвідом роботи в громадському секторі і зі свою командою, з якою він працював спочатку в архіві СБУ, а потім в громадському секторі. І от тут виникає питання: яку нову якість роботи принесе людина, яка просто буде продовжувати роботу В’ятровича, не маючи досвіду В’ятровича», — каже Олександр Зінченко.

Натомість директорка Меморіального музею «Територія терору» у Львові, Ольга Гончар, з цією думкою не погоджується. 

«В нього величезний досвід, зокрема, що стосується роботи в бюджетних сферах і що стосується законодавства. Це робота в Мистецькому арсеналі, це величезні «махіни», де ти мусиш знати закони, алгоритми, механізми, писати концепції, витримувати шалений темп. Він це все вміє і може», — говорить Ольга Гончар.

Зазначимо, Антон Дробович є доцентом кафедри культурології Національного педагогічного університету імені Драгоманова, керівником освітніх програм Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», експертом з питань культури і освіти Інституту суспільно-економічних досліджень.

Ірина Саєвич  

Останнi новини