Делегувати повноваження Ради Зеленському: що не так із ідеєю прем'єра

Делегувати повноваження Ради Зеленському: що не так із ідеєю прем'єра

«Треба законопроєкт, який на час епідемії коронавірусу дасть змогу державним органам влади делегувати свою частину повноважень іншому органу влади для прийняття критично необхідних для життєдіяльності країни рішень. Це необхідне рішення, воно немає на меті жодної політики, жодної узурпації влади, воно має на меті зберегти життєдіяльність і керованість країни в найгірших умовах», — дав доручення Міністерству юстиції і Міністерству цифрової трансформації прем’єр Денис Шмигаль під час засідання уряду.

На випадок, якщо епідемія коронавірусу стрімко поширюватиметься Україною, прем’єр запропонував ідею, яка б мала убезпечити органи влади на випадок, якщо вони стануть недієздатними. Наприклад, не може Верховна Рада ухвалити запровадження надзвичайного стану — то хай це зробить президент.

Проблема такого підходу полягає у тому, що він, по-перше, суперечить чинній Конституції, а по-друге — руйнує поділ гілок влади і створює підґрунтя для узурпації.

«Те, що новий прем’єр-міністр України відкрито пропонує передавати функції законодавчої гілки влади іншим, а міністр МВС це радісно підтримує … ну, це навіть не «бананова республіка». В автократіях хоч намагаються зробити вигляд, що поділ влади існує», — обурювалася нардепка «Голосу» Соломія Бобровська.

Громадське радіо розповідає, чому делегувати повноваження від одного органу державної влади до іншого не можна і що буде, якщо якась гілка влади опиниться паралізованою через коронавірус.

У Конституції все є!

«Є конституційний розподіл повноважень між гілками влади і закон не може замінити пряму дію Конституцію України», — пояснював прем’єру Шмигалю неможливість реалізації такої ідеї під час засідання уряду депутат «Європейської солідарності» Володимир Ар’єв.

Напередодні лікарі підтвердили, що нардеп Сергій Шахов заразився на коронавірус. Декілька депутатів, які з ним контактували, як наприклад Ярослав Юрчишин — вирішили самоізолюватися на випадок інфікування. Отже, частина депутатів не зможе відвідати засідання парламенту, якщо такі незабаром відбуватимуться.

За Конституцією, вищий законодавчий орган складається із 450 депутатів і для ухвалення рішень необхідно щонайменше 226 голосів. Уявити ситуацію, в якій половина депутатів буде на лікарняному, досить складно, але ніхто не знає, наскільки сильно епідемія коронавірусу зачепить Україну. Тому, чи зможе у разі необхідності парламент запровадити, приміром, надзвичайний стан, про який згадував Шмигаль, передбачити важко. А це означає, що пересторога прем’єра не позбавлена раціонального зерна.

Утім, його ідея про делегування повноважень суперечить одному з основних принципів демократії — розподілу гілок влади. Концентрація повноважень однією гілкою влади характерна для авторитарних і тоталітарних політичних режимів, наприклад — комунізму.

Щоб запобігти узурпації влади, в українській Конституції кожна з гілок влади має свої чітко прописані повноваження. А такі заходи, як воєнний або надзвичайний стан, які частково обмежують права та свободи громадян, запроваджуються колегіальним рішенням незалежних гілок влади — президент видає указ, а Верховна Рада його затверджує.

Конституція також роз’яснює, що має відбуватися у випадку, якщо одна з гілок влади стане недієздатною.

Президент може розпустити парламент і призначити перевибори, якщо Верховна Рада не збирається на пленарні засідання протягом місяця, не призначила уряд протягом 60 днів із моменту відставки попереднього Кабміну, якщо дійсних народних депутатів менше ніж 300 або якщо відсутня коаліція. Дві останні причини вже були підставою для розпуску Верховної Ради за часів незалежності.

Повноваження президента припиняються достроково у разі відставки, імпічменту, смерті або неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров’я — це має бути підтверджено медичним висновком. При відсутності президента його обов’язки виконує голова Верховної Ради.

Міністри уряду можуть іти у відставку за власним бажанням, або ж Верховна Рада може їх звільняти, висловивши недовіру.

Такі процедури складні і тривалі, приміром, на перевибори президента або парламенту необхідно декілька місяців. Але такі механізми необхідні, аби убезпечити одні гілки влади від потенційних зловживань інших.

Конституція також містить перелік повноважень кожної з гілок влади, що убезпечує від концентрації влади в одних руках. Щодо президента, в Основному законі окремо чітко написано, що він не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.

Тому, щоб передавати повноваження від однієї гілки влади до іншої, як це запропонував Шмигаль, необхідно змінити Конституцію.

Зміни Основного закону — це теж досить тривалий процес. Спершу Рада має направити проєкт змін на розгляд до Конституційного суду і в разі позитивного висновку проголосувати за ці зміни на поточній сесії парламенту, а остаточно затверджувати 300 голосами на наступній сесії. Чинний календарний план Верховної Ради передбачає, що наступна сесія розпочнеться у вересні, тож далеко не факт, що до того часу такі зміни будуть ще актуальні через коронавірус.

Але крім небезпечної і досить складної ідеї на засіданні уряду Шмигаль подав більш реалістичну для підтримання дієздатності Верховної Ради і Кабінету міністрів.

«Опрацювати і підготувати пакет законопроєктів, які будуть винесені на позачергове засідання Верховної Ради, змінити регламент Верховної Ради і Кабінету міністрів так, щоб дати змогу працювати дистанційно. Мін’юст і Мінцифри прошу надати пропозиції щодо дистанційного голосування», — сказав Шмигаль.

Та скільки часу може знадобитися для напрацювання необхідних змін, а потім для запровадження системи дистанційного голосування — невідомо.

Надзвичайний стан

Ідеєю делегування повноважень Шмигаль перейнявся через те, що у разі поширення коронавірусу Україною, може знадобитися запровадження надзвичайного стану. Указ про надзвичайний стан має видати президент Володимир Зеленський, а депутати Верховної Ради мають його схвалити.

Надзвичайний стан може запроваджуватися через надзвичайні ситуації загальнодержавного рівня, які можуть призвести до людських втрат і створюють загрозу життю та здоров’ю громадян. Цей режим може запроваджуватися до 30 днів в окремих місцевостях, або ж до 60 днів на всій території країни з можливістю продовження ще на 30.

Під час надзвичайного стану не можуть бути припинені повноваження органів державної влади, а Верховна Рада постійно працює у сесійному режимі. Органи влади, які здійснюють управління територіями, на які поширюється надзвичайний стан, можуть отримати додаткові повноваження.

Надзвичайний стан дає президенту можливість запроваджувати низку заходів, з яких ми перелічимо ті, які можуть стосуватися протидії поширенню коронавірусу:

• Встановлювати особливий режиму в’їзду і виїзду, а також обмежувати свободу пересування;
• Обмежувати рух транспортних засобів та оглядати їх;
• Посилювати охорону громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
• Забороняти проведення масових заходів;
• Забороняти страйки;
• Встановлювати комендантську годину.

Закон дозволяє скасувати надзвичайний стан раніше, ніж за 30 або 60 днів. Для цього парламент може звернутися до глави держави, аби той видав відповідний указ, або ж президент може це зробити зі власної ініціативи.

Чи запровадить Зеленський в Україні надзвичайний стан — залежатиме від швидкості поширення коронавірусу. І якщо згоду на це надасть Верховна Рада.

Останнi новини