Фото: Петро Юровчик
У чотирьох волинських селах — карантин через нашестя американського білого метелика. Цим шкідником вже уражена територія площею понад тисяча гектарів. Карантинний організм виявили фахівці фітосанітарної безпеки під час проведення щорічних обстежень у сфері карантину рослин.
До Європи, а саме в Угорщину, американського білого метелика завезли з вантажем з Північної Америки ще у 1940 році. Згодом шкідника виявили на Закарпатті, пізніше — в інших областях. Нині американського білого метелика можна зустріти у 22 регіонах України. Другий рік шкідника виявляють на Волині.
Володимир Зварич — житель села Вербаїв Луцького району помітив гусениць американського білого метелика на паркані, згодом — у саду на яблуні. Гілля, каже господар обійстя, довелося зрізати, аби зберегти майбутній урожай.
«Яблуня була — одна, друга і третя, то я їх всіх зрізав і знищив. Спалив. І покропив я його», — говорить Зварич.
Вперше американський білий метелик на Волині з’явився торік. Цього року шкідника виявили на території сіл Мстишин, Лучиці, Коршовець і Вербаїв.
Виконувачка обов’язків керівника управління фітосанітарної безпеки Ірина Хайдукова проінспектувала територію Боратинської ОТГ Луцького району і виявила поодинокі павутинні гнізда.
«Відповідно до того, як росте гусінь, то захоплює більшу площу на дереві. Гніздо стає більшим. І може дійти до таких розмірів, що дерево буде повністю оповите павутинням. На дереві вона скелетує листя, омертвляє. Коли досягає старших віків, вона спускається з цього дерева і далі йде на залялькування. Заляльковується і відроджується вдруге. Американський білий метелик веде прихований нічний спосіб життя. І надзвичайно плодючий. Одна самка може відкласти від 300 до 500 яєць. Відповідно, з кожного яйця відроджується личинка молодшого віку», — в.о. начальника управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в області: Ірина Хайдукова.
Жителі 4 населених пунктів у Луцькому районі, де запровадили карантин, щодня виявляють на деревах білі павутинні гнізда американського білого метелика, розповідає староста Боратинської громади Вікторія Косарук:
«Воно є у кожному домогосподарстві, але поки що не у великій кількості. Одне, два дерева пошкоджено. Ті дерева, які ушкоджені і не належать людям, ми будемо самостійно їх знищувати. А ті, що не зможуть, то сільрада допоможе їм у цьому».
Тим часом, селяни «не сидять склавши руки» і вже самі почали винищувати шкідника.
Поширенню цього шкідника сприяла тепла зима, пояснює докторка біологічних наук місцевого вишу Катерина Сухомлін:
«Самки і самці далеко не літають. Приблизно на 10-15 метрів можуть пролетіти. Тому природним шляхом вони мало розповсюджуються. Але, самки можуть відкладати яйця в тару. Вони відкладають яйця у кору дерев, в опале листя. Аналогом кори дерев може бути тара кори дерев. Це можуть бути картонні коробки, дерев’яна тара. Відкладаючи туди яйця і потім людина тару розвозить, таким чином може розповсюджувати метеликів. Крім того, самі метелики сідають на ті самі машини і можуть разом із машинами перелітати».
Шкідник їсть листя шовковиці, клена, горіха, груші, сливи, вишні, черешні, тополі та інших дерев. Загалом, пошкоджує близько 300 видів плодових, декоративних, лісових культур. Через нього власники садів втрачають урожай. Розпізнати цього метелика — дуже легко. Він білосніжний, на крилах має шовковистий блиск, а тіло вкрите густими білими волосинками. Іноді метелики зустрічаються з чорними або темно-коричневими плямами на крилах, говорить науковиця:
«Розрізнити самців і самок можна за формою вусиків. У самочок вусики веретеноподібні, не слабоопушені, у самців вусики —дуже опушені. Крім того, можна їх розрізнити за забарвленням крил. У самців більше чорних цяточок на білих крилах, у самочок менше чорних цяточок. Іноді трапляються самочки абсолютно біленькі. Покоління однієї самки може знищити 15-річне дерево повністю».
Щоб перемогти шкідника, треба зрізати листя чи гілля дерев, обробляти рослини біопрепаратами, які є безпечні для людей і тварин, а також інсектицидами — хімічними препаратами.
Їх використовують в обмеженій кількості і лише з дозволу відповідних служб. Хімічні препарати варто застосовувати локально, аби не нашкодити іншим рослинам, — наголошують фахівці фітосанітарної безпеки.
Петро Юровчик, Волинь, Громадське радіо