Дев’яте травня не свято, а день пам’яті, — керівник архіву СБУ

«Моя позиція, що це не свято. Це все-таки дійсно день пам’яти. Коли ми говоримо про 9 травня, насправді вся Європа святкує 8 травня». Таку думку Ігор Кулик, керівник державного архіву СБУ, висловив в ефірі Громадського радіо.

«Коли ми говоримо про 9 травня – це закінчення тільки радянсько-німецької війни. А друга світова війна, яка зачепила українців, вона почалася в 1939 році. Тому що частина України вже брала участь у війні на боці поляків. Українці брали участь на фронтах до 2 вересня 1945 року. Про 9 травня треба говорити багато, але виходячи з других форматів і говорячи про те, що це була друга світова війна», – розповів керівник архіву СБУ.

Ігор Кулик: Галузевий архів служби безпеки, це той архів де зберігається дуже багато документів. Переважна більшість це історичні документи ще радянських спецслужб, ЧК, КДБ до 1991 року.

Коли ми говоримо про архів служби, то ми говоримо про історичний архів. Цей архів має працювати на громадян і забезпечувати їм доступ до цих документів. Важливо, щоб ці документи могла побачити велика кількість громадян. На основі цих документів можна було б видавати якісь збірники, наукові праці і анотації.

Це є актуально, тому що це пам’ять народу, яка повинна бути застереженням від тих подій, які були на Майдані. Тому що події на Майдані були відголоски тих радянських виховань і того радяньского менталітету, тих радянських принципів керівництва які свого часу були.

Ми повинні пам’ятати про події голодомору, про події великого терору 1937 року, рухи дисидентів 60-тих.

Ці документи потрібно забрати з архівів спецслужб і зробити окремий архів по прикладу західних країн. Туди можна додати також архіви міліції і прокуратури радянських часів. Потрібно, щоб було окреме законодавство яке б регулювало питання доступу, використання та публікації цих документів.

Питання з розсекерченням цих матеріалів майже вирішено. Я звертаюся до всіх не забувати звертатися в архів, не боятися. Це треба робити. Всі громадяни, хто бажає можуть звертатися в архів і отримувати документи, які мають відношення до радяньских часів.

Ми зараз хочемо документи з архіву викладати не тільки в читальному залі, а спробувати це викладати на сайт, описувати ці документи з тим, щоб люди могли максимально легко до цього отримувати доступ.

Ірина Славінська: Зараз много розмов про 9 травня. Багато говорять про те чи варто святкувати цей день, чи краще треба зробити його днем пам’яти. Яка ваша думка, як історика?

Ігор Кулик: Моя позиція що це не свято. Це все-таки дійсно день пам’яти. Коли ми говоримо про 9 травня, насправді вся Європа святкує 8 травня. Тому що сам договір був підписаний 8 травня. Моя позиція така, що треба війну показувати, як подію, яка зачепила кожну родину. І фактично кожен чоловік в кожній родині брав участь в цієї війні. І ця війна насправді є не така однобока, як дуже часто намагаються показати. Коли ми говоримо про 9 травня – це закінчення тільки радянсько-німецької війни.

А друга світова війна, яка зачепила українців, вона почалася в 1939 році. Тому що частина України вже брала участь у війні на боці поляків. Українці брали участь на фронтах до 2 вересня 1945 року. Про 9 травня треба говорити багато, але виходячи з других форматів і говорячі про те, що це була друга світова війна.

Що стосується Голодомору, то 2010 році було рішення суду, в якому названі винуватці Голодомору. Всі документи про цю трагедію були опрацьовані в СБУ і були видані книжки. Всі ці книжки і документи є в інформаційно-довідковому залі архіву.

Є ще значна частина матеріалів архіву СБУ, про яку ми й самі не знаємо, що там зберігається. Ми хочемо зараз все це обробити и опублікувати на сайті, – розповів керівник архіву СБУ.