«Дядя Рінат, не чіпай наш сад»: у Маріуполі вдруге протестували проти будівництва приватного вишу
«Дядя Рінат, не чіпай наш сад»: у Маріуполі вдруге протестували проти будівництва приватного вишу
0:00
/
0:00

«Дядя Рінат, не чіпай наш сад»: у Маріуполі вдруге протестували проти будівництва приватного вишу

Маріупольці вдруге вийшли на акцію проти будування у Міському саду приватного університету «Метінвест Політехніка». Близько тисячі людей принесли плакати з написами «Так — Міському саду, Ні — будівлям Ахметова».

Цього разу маріупольці зібрались під парканом, яким огородили територію навкруги літнього кінотеатру у Міському саду. На місці кінотеатру у «Метінвесті» планують побудувати приватний виш. І вже розпочали роботи з демонтажу старої будівлі. Тут же вивісили відповідний паспорт об’єкту.

Фото: Ганна Прокопенко

Учасники акції вважають, що для університету знадобиться більше площі, ніж зараз є у власності «Метінвесту», адже треба розмістити не лише будівлю, а й відповідну інфраструктуру.

«Ми стоїмо на порозі трансформації, яка взагалі цей парк знищить», — каже учасник акції Євген.

«Є багато місць, де можна було побудувати. Цей парк єдиний на великій частині міста, де можна відпочити. І це забирають», — додає учасниця Валентина.

Фото: Ганна Прокопенко

Люди висловлювались у форматі вільного мікрофону, а після — повісили на паркан плакати з написом «Дядя Рінат, не чіпай наш сад», звертаючись до власника компанії «Метінвест» Ріната Ахметова. Поряд із плакатами символічно поставили фарбою сліди своїх долонь, розповідає організаторка акції Олена Золотарьова:

«Ці долоньки — ілюстрація слогану, який ми надрукували на принтері: «Дядя Рінат, не чіпай наш сад!» Це долоні людей та дітей, які хочуть, щоб цей сад залишився місцем відпочинку для всього Маріуполя, а не був прилеглою територією для обслуговування будівлі приватного підприємства.

Фото: Ганна Прокопенко

Тут же провели збори місцеві, що живуть в історичних будинках неподалік парку. Люди збирали підписи проти зміни цільового призначення цієї ділянки. Бо така зміна дозволить будівництво, на що поки у власника ділянки права немає. Чи дати дозвіл, — голосуватимуть депутати міськради під час сесії. Крім цього, серед вимог — проведення геодезичної розвідки, бо люди побоюються зсувів ґрунту і руйнувань через роботу важкої будівельної техніки, розповідає голова зборів, квартальна Надія Щукіна:

«У нас пливе, і ми просимо, аби геодезична комісія провела розвідку і зробила висновки. Ми пливемо на Слободку. І якщо тут побудують багатоповерхівку, ми усі попливемо. Тому ми організували збори. У мене 8 вулиць, 1400 жителів, 170 будинків. У кожному будинку по три, по шість квартир. Ось ці люди поприходили».

Пані Валентина живе через дорогу від Міського саду на вулиці Семенишина. Розповідає, через особливості рельєфу, ґрунт уже зсувається, через що тріскаються будинки:

«Всередині будинку вже йдуть тріщини. У нас стояв абрикос великий, ми ще 10 метрів за нею ходили, зараз той абрикос лиш на одному корінні. У мене палісадник вже поплив. Так у нас там нема нічого такого високого-здорового, а це буде яка махіна! Я сама будівельник, і я знаю, що це таке. Треба ж підводити комунікації. І воно попливе. Не одразу, звичайно, але з часом попливе».

Фото: Ганна Прокопенко

Протокол громадських слухань разом із підписами принесуть на наступне засідання сесії міськради 15 квітня. Під час минулої акції уже зібрали понад тисячу підписів, які передали до міськради.

Міський сад — найстаріший парк Маріуполя, йому, як і кільком тамтешнім деревам, понад 150 років. Місцеві жителі побоюються, що частину дерев вирубають, а алеї та атракціони переобладнають під інфраструктуру університету. До того ж, біля головного входу до саду стоїть історична пам’ятка — будинок архітектора Віктора Нільсена. У 2018 році Міністерство культури затвердило історико-адміністративний план Маріуполя, відповідно до якого, цей і ще кілька будинків поряд віднесли до історичного центру міста. І згідно цього плану поблизу не можна будувати будівлі вище дев’яти метрів. Для будівництва вишу маріупольці пропонують інші місця — зокрема занедбані парки Петровського та Лепорського та закинуту будівлю Промінвестбанку, що розташована через дорогу від доменного цеху комбінату групи Метінвест.

Ганна Прокопенко, Маріуполь, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини