Directed by Robert B. Weide: режисер розповів про те, як його ім'я стало мемом

Якщо ввести у Google «Directed by» («Режисер — … » — ред.), то першими ми побачимо зовсім не імена метрів кіно Мартіна Скорсезе чи Квентіна Тарантіно. Пошуковик запропонує Роберта Б. Вайде.

Меми у вигляді коротких відео, які завершуються написом «Directed by Robert B. Weide» («Режисер — Роберт Б. Вайде» — ред.) ширяться мережею ось уже понад рік.

Хто ж він цей найвідоміший у Google режисер та як його ім’я стало мемом?

Про це сам Роберт Вайде розповів Los Angeles Times. Громадське радіо переклало його інтерв’ю для усіх поціновувачів мем-культури і не тільки.

«У 1999 році я був продюсером та режисером серіалу від HBO «Угамуй свій запал». Нещодавно закінчився десятий сезон цього шоу. Кожна серія там завершується тим, що усі підступні та егоїстичні дії головного героя Ларрі, зроблені ним за пів години епізоду, комічною відплатою вибухають йому в обличчя. Ніби ракета, яка шукає помсти. Після чого грає основна тема — композиція «Frolic» Лучіано Мічеліні. (Ми називаємо її італійською цирковою музикою). Потім екран поступово темнішає. Так, як я зрежисував більшість епізодів перших 5 сезонів, то опісля з’являється титр із написом «Directed by Robert B. Weide» («Режисер — Роберт Б. Вайде» — ред.).

Для нас цей фінал будувався через простий для телевізійних шоу прийом — завершити епізод сміхом. Але для багатьох глядачів кінцівка відображала той екзистенційний момент у нашому житті, коли ми розуміємо, що на усе ідеально розплановане чекає невдача. І ми зіштовхуємося із цією відплатою карми у найбільш принизливий і видовищний спосіб. У ці момент ми усі — Ларрі Девід (головний персонаж — ред.). Не вистачає лише циркової музики.

Кілька років тому у Facebook з’явилася моя офіційна фан-сторінка. Перші роки кількість підписників була близько двохсот, але за минулі роки їх кількість почала зростати експоненціально. Намагаючись зрозуміти, чому так, менеджер сторінки опублікував пост з питанням про те, що ж приводить людей сюди? Один підписник лаконічно відповів: «Ви — частина нового відеомему, фактично короткого, але смішного відео, з вашим ім’ям у титрах наприкінці».

Ця відповідь наштовхнула мене на те, щоб заґуґлити «Directed by Robert B. Weide». І, звісно, там були сотні відео принизливих ситуацій, відео з людськими помилками, трюками, які пішли не так. І усе приправлене музикою з серіалу та моїм ім’ям у титрах.

Коли кількість підписників та відео продовжила множитися, я прикріпив пост на своїй фан-сторінці, де пояснив, що не маю жодного стосунку до цих роликів.

Це не допомогло. З’являлися численні пости, де мене згадували як «Короля Мемів». Мені почали надсилати пропозиції одружитися та прохання працевлаштування у моїй «студії». Я працюю з дому.

Потім почали надходити погрози від людей, які вимагали, аби я повидаляв з мережі чужі вкрадені відео, до яких я нібито додав своє ім’я. («Краще видаліть цей ролик до того, як я залучу відповідні органи! Це я зняв!») Інші навпаки почали надсилати мені свої відео з проханням додати «свій знаменитий титр». Вимогу останніх зрештою задовольнив сайт Curb Your Video, який дає змогу додати музику та титр з моїм іменем до їхніх відео.

За минулий рік моя фан-сторінка у Facebook дійшла від 200 прихильників до 90 тисяч випадкових фанів мемів.

Кілька місяців потому друг надіслав мені листа на електронну пошту: «Ти отримуєш прибуток від цього?». У листі було посилання на сайт, де продаються футболки із написом «Directed by Robert B. Weide» («Режисер — Роберт Б. Вайде» — ред.). Згодом моя дружина замовила дві такі футболки. «Не можеш перемогти їх, приєднайся». Я опублікував у Facebook фото у цій футболці з підписом: «Не очікую, що це якось допоможе». Не допомогло. Фото переглянули близько 3 мільйонів людей.

Тим часом у Facebook, Instagram та Twitter почали з’являтися облікові записи з моїм іменем та відеомемами. Один профіль «Роберт Б. Вайде» має 20 тисяч підписників. Тоді як у мене, справжнього Роберта Вайде, 300 підписників.

Останнім часом два найпопулярніші меми стосуються пандемії COVID-19. Перше відео — це шматок фільму 2006 року «Вторгнення динозавра» режисера Пон Джун Хо (Пон Джун Хо цього року за картину «Паразити» отримав Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю, а також чотири нагороди «Оскару», в тому числі за найкращий фільм — ред.). Азієць стоїть на тротуарі, усі в масках. Він знімає свою, аби прочистити горло, відхаркує у калюжу, якою у ту ж секунду проїжджає автобус, забризкуючи усіх. Далі музика. Напис: «Режисер — Роберт Б. Вайде».

Інший ролик — шматок нещодавніх новин, у якому посадовиця зі сфери охорони здоров’я Каліфорнії просить людей не торкатися свого обличчя, носу чи очей. Але, перевертаючи сторінки заготовленої промови, вона змочує палець об язик. Ви знаєте, що далі.

За останні тижні ці два відео мені надсилали десятки разів у різний спосіб. Навіть мої друзі зі словами: «Смішно до істерики! Гарна робота!» або «Дякую за сміх».

Після того, як мені понад рік пропонують розповісти повну історію та пояснення, я нарешті скоротив свою відповідь до п’яти слів: «Спасибі! Це поки що моя найкраща робота».

Фільм, над яким працює Роберт Б. Вайде «Курт Воннеґут: Час іде далі» має вийти на екрани у 2020 році. Над стрічкою режисер почав працювати у 1982 році, написавши листа відомому письменнику. Зрештою вони подружилися і Вайде фільмував життя Воннеґута аж до смерті другого у 2007 році.

Роберт Б. Вайде (народився 20 червня 1959 р.) — американський сценарист, продюсер та режисер.

Автор документальних стрічок про чотирьох коміків: W.C. Fields, Mort Sahl, Ленні Брюса та Вуді Аллена. Володар Оскару 1996 року за найкращий документальний повнометражний фільм «Ленні Брюс: Присягаюся говорити тільки правду».