Понад два десятки повідомлень щодо гендерної дискримінації кандидаток на місцевих виборах отримали організаторки чат-боту проєкту «Вибори БЕЗ сексизму». Кандидатки заявляли як про цькування в інтернеті з боку виборців, так і про рекламні кампанії опонентів, направлені на приниження ролі жінки у політиці. Детальніше про такі випадки та про те, як діяти кандидаткам під час такого тиску — у сюжеті Ярослави Жуковської.
Із сексистськими коментарями у Facebook стикнулася Марина Добровольська — кандидатка в депутатки до Бориспільської міської ради. На фото, де Марина разом із політичною командою, видно, що вона вагітна. Під постом з фотографією виборці та конкуренти залишили коментарі щодо того, що заміжній жінці із дітьми не місце у політиці, про це йдеться у пості політикині у соцмережі:
«Хочу нагадати, що вагітність жінки — це цілком природний стан, крім того, під час минулої каденції я успішно суміщала роботу в міській раді та материнство, адже у мене вже тоді були діти. Зараз коментарі опонентів виглядають як провокація, а ще — свідчать про низьку культуру і стереотипність у сприйнятті політикинь. Дуже шкода, що багато хто й досі готовий обговорювати зовнішній вигляд кандидаток, а не їхній професійний та політичний досвід».
Добровольська написала, що згодом подібні коментарі залишив і один з кандидатів на посаду міського голови Богдан Тищенко.
Інші закиди конкурентів — до Ірини Нижник, яка балотується у депутати Тетіївської міської ради та Київської ради. Вона, згідно з коментарями, має дві вади як кандидатка – і занадто молода, і жінка. Серед коментаторів — очільниця управління освіти виконавчого комітету Тетіївської міської ради Тетяна Ільїна з команди чинного міського голови Тетіїва, каже Нижник:
«Коли я виставила пост з інформацією про те, що я балотуюся до Київської обласної ради, то мій пост поширили у групі «Тетіївська правда». Тоді з команди чинного міського голови начальниця управління освіти виконавчого комітету Тетіївської міської ради почала закидати меседжі, мовляв, незаміжній жінці, яка не має дітей, не місце у політиці. Мовляв, це знищить інститут сім’ї».
Кандидатка заявила, що подаватиме позов до суду через приниження її честі та гідності. Довести факт порушення їй допомагають представниці Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», розповідає голова організації Христина Кіт:
«У нас є наразі питання, чи можемо ми зібрати достатньо доказів на підтвердження того, що є, тому що просто скріншотів з Facebook недостатньо. Ми шукаємо свідків, які підтвердять, що сторінка, з якої йшли повідомлення, належить саме тій людині».
Також бувають випадки, коли складно подати позов до суду, бо складно довести факт порушення, додає Христина Кіт:
«Наприклад, останній, що мені відомий: це поширення інформації, що кандидатка та її команда нібито хворі на коронавірус. Через цю інформацію до них на зустрічі не приходили мешканці. Такі повідомлення, з одного боку, не вважаються порушенням виборчого законодавства, бо це не є порушенням агітаційних правил, і таке інше — це виключно етичний момент. Проте якщо є інформація про поширення фейкових повідомлень, то її можна спростовувати через суд — кандидатка у цьому випадку може звернутися до суду з приводу поширення недостовірної інформації з вимогою цю інформацію спростувати».
У Тернопільській області кандидатка до Заліщицької ОТГ Таїсія Рубаняк розповіла, що безпосередньо з дискримінацією не стикалася, проте іноді чула сексистські жарти у свій бік:
«Для реєстрації партії у ТВК я готувала документи, відповідно, приходило багато чоловіків — були стереотипні жарти, буцімто вони мої коханці. Також були жарти, що краще б замість політики витратила час на перукаря, але прямо з дискримінацією я поки не стикалася».
Майже місяць в Україні діє чат-бот «Вибори БЕЗ сексизму», у який можна анонімно повідомити про випадки гендерної дискримінації. Найчастіше до чат-боту звертаються виборці, які помічають такі випадки, хоча іноді звертаються і самі кандидатки, каже координаторка проєкту Ірина Тишко:
«Одним з перших звернень було поширення фейку щодо кандидатки у мери Івано-Франковська, ніби вона нетрадиційної орієнтації. А у Черкасах мер опублікував банер з напівоголеними дівчатами — запрошував так до міста».
Поки дуже мало кандидаток звертаються через гендерну дискримінацію з позовами до суду. Це відбувається з кількох причин: по-перше, кандидатки бояться заявляти про такі випадки публічно, по-друге — не знають, як сформувати заяву, і по-третє — не хочуть витрачати свій час на суди перед виборами, припускає координаторка проєкту «Вибори БЕЗ сексизму» Ірина Тишко:
«Вважають, що це затяжний процес, що це відволікає, що це порушує їх виборчий план, часом в них навіть немає адвокатки , щоб сформулювати це звернення до суду та знайти докази».
Тишко додає: з формуванням заяв та зібранням доказів можуть безкоштовно допомогти юристки з Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», які долучилися до проєкту «Вибори БЕЗ сексизму». Наразі юристки готують докази для суду за позовами двох кандидаток — з Чернівецької та Київської області через приниження честі, гідності і ділової репутації. Учасники та учасниці проєкту сподіваються, що ці справи стануть прикладом для жінок, які поки сумніваються — чи варто вести судову боротьбу під час виборчої кампанії.
Ярослава Жуковська, Громадське радіо