Кадр трансляції телеканалу "Рада"
Верховна Рада ухвалила зміни до державного бюджету. Голоси за документ дала фракція «Слуги народу» та група «Довіра». Чому інші фракції не підтримали законопроєкт?
Змінити бюджет, щоб знайти додаткові гроші на боротьбу з коронавірусом, Кабмін Дениса Шмигаля пропонував депутатам ще 30 березня. Але на минулому позачерговому засіданні за документ забракло голосів навіть у фракції монобільшості — «Слуги народу». Тоді обранці тільки відправили законопроєкт на повторне перше читання.
Два тижні Кабмін і профільний комітет переписували цифри і шукали компроміс з депутатами. Переконувати обранців на голосування приїхав прем’єрміністр Денис Шмигаль.
«Непрості часи вимагають від нас відповідальних дій. Ухвалення держбюджету надзвичайної ситуації – це і є та відповідальна дія, це найвищий рівень відповідальності, це підтримка сценарію виходу України з кризи», — говорить голова уряду.
За проєктом закону про бюджетні зміни не втратять гроші військові, а українські медики та пенсіонери отримають більше, продовжує Денис Шмигаль. Наприклад, Національній службі здоров’я додатково перерахують 15 мільярдів 700 мільйонів гривень на медичні гарантії населення, а апарат міністерства отримає майже мільярд на розвиток екстреної медичної допомоги. Видатки на Пенсійний фонд будуть ще більшими.
«Видатки Пенсійного фонду пропонуємо збільшити на 29,7 мільярда гривень. Це необхідно, щоб уже в травні провести індексації пенсій, а також виплатити пенсіонерам, які отримують менше 5 тисяч гривень, допомогу в розмірі 1 тисяча гривень, — уточнює прем’єрміністр.
Але в плюсі будуть не тільки пенсіонери і працівники охорони здоров’я. І про це з трибуни парламенту Денис Шмигаль не згадує. Додатковий мільярд отримає Державна судова адміністрація на забезпечення правосуддя місцевими та апеляційними судами. 200 мільйонів — Держприкордонслужба. Співголова фракції «Європейської солідарності» Ірина Геращенко перед засіданням критикує фінансування силовиків:
«На СБУ і на МВС залишаються видатки незмінними. Це дві структури, які не втратили жодної гривні, що виглядає ненормальним в умовах затягування пасків. Але додали ще 200 мільйонів на прикордонну службу, яка належить МВС. Тут ми не проти, ми усвідомлюємо, що сьогодні на прикордонників падає дуже серйозне навантаження. А ось чому інші структури не втрачають жодної гривні, це є питання», — каже депутатка.
Два мільярди 251 мільйон гривень отримає новостворене Міністерство молоді та спорту. З них півтора мільярда на розвиток спорту, фізкультури вищих досягнень, по 70 мільйонів — на підготовку спортсменів до участі в міжнародних змаганнях і на будівництво біатлонної бази біля міста Яремче.
Забирає держава майже два мільярди гривень у Міносвіти, з яких півмільярда — це видатки на створений Петром Порошенком фонд президента України з підтримки освіти, науки та спорту. 200 мільйонів недоотримає фонд розвитку закладів освіти. На 225 мільйонів менше буде у Національного фонду досліджень, який фінансує новітні наукові розробки. Несправедливими називає запропоновані зміни депутат від «Голосу» Володимир Цабель.
«Одним видатки зняли, а іншим збільшили. Зменшили фінансування найменш спроможних шкіл на мільярд. Залишили дотації агрохолдингам, а зате зменшилося фінансування на третину, на освіту, науку та інші речі», — аргументує депутат.
Понад сім мільярдів недоотримає Міністерство культури та інформполітики. Частину цих грошей перекинули відокремленому від Мінкульту Міністерству молоді та спорту. 300 мільйонів з 700 можливих заберуть в Українського культурного фонду – це були видатки на підтримку проєктів. На будівництво об’єктів загальнодержавного значення в сфері культури не планують витрачати гроші взагалі. 120 мільйонів втратять національні театри. Державне агентство з питань кіно недоотримає 300 мільйонів на державну підтримку кінематографії. Діячі культури ще перед березневим голосуванням за зміни до бюджету провели онлайн-мітинг з вимогою не урізати фінансування галузі. Екскандидатка на посаду голови Держкіно Юлія Сінкевич проводила паралелі з іншими країнами.
«У інших розвинених і навіть менш розвинених країнах уряд робить абсолютно протилежне і замість того, щоб зрізати витрати на культурну сферу, навпаки створює фонди підтримки. І вони перевищують кошти, які передбачені планово», — заявляла діячка.
Після полеміки в залі зміни до бюджету таки ухвалили. У фінальному голосуванні «за» були 249 депутатів — переважно з фракції «Слуги народу» та групи «Довіра». Усі або в переважній більшості проти були депутати від «Опозиційної платформи — За життя», «Європейської солідарності», «Батьківщини» та «Голосу».