«Домівка, яку носимо з собою»: у Києві відкрилася фотовиставка про людей із тату про Крим

На стінах Кримського дому в Києві висять кілька десятків фотографій. На жодній не видно обличчя героїв виставки, натомість у кадри крупним планом потрапили татуювання на тілі кожного і кожної.

Одні – детальні і великі, інші — мінімалістичні, сховані під волоссям чи під одягом. Герої виставки «Відбиток дому» зробили на своєму тілі стилізовані написи «Крим», кримськотатарську символіку та пейзажі півострова.

Усіх їх протягом місяця шукала і фотографувала мисткиня Зарема Ялибойлю. Вона розповідає — знайти героїв виставки було неважко. Першого чоловіка, чиє татуювання вона сфотографувала, дівчина випадково побачила в інстаграмі.

«Усі, хто має татуювання, пов’язані з Кримом, знають інших людей, у яких також є такі татуювання. Так чоловік, якого я фотографувала, сказав: «У мого сина є таке ж татуювання, зараз я йому подзвоню, він під’їде, він працює недалеко». Той під’їхав на мотоциклі, сфотографувався і поїхав далі», — каже Зарема Ялибойлю.

На думку  Ялибойлю, найоригінальніше татуювання — це зображення дороги з Ялти до Сімферополя. Інший герой мисткині — хлопець з Москви, він навіть ніколи не був у Криму, але хвилюється через події на півострові. Зробивши татуювання з кримськотатарською символікою, хотів  висловити підтримку меншині.

Учасники дискусії, присвяченій кримській молоді, під час відкриття виставки, зазначають: не менш цікавим за самі фотографії є коротка історія кожного героя, розміщена біля світлини. Федір Заболотський, голова органів студентського самоврядування Таврійського університету, каже — завдяки невеликому тексту можна познайомитися з людиною, обличчя якої приховано.

«Обличчя побачити ми не можемо, але ці історії дозволяють нам познайомитися з цією людино, зрозуміти, що вона відчувала і чому зробила це тату», — каже Федір Заболотський.

Сулейман Мамутов, співзасновник молодіжної організації DEVAM, помічає різницю між молоддю в Криму і тими, хто виїхав з півострова. На його думку, усе через умови, у яких опинилися люди після анексії.

«Це поки що не прірва, але ця відстань збільшується. Це якась філосоіфя мислення, чи, може, структура мислення людей… Адже неможливо не поміняти спосіб мислення, коли ти живеш у просторі і в реаліях, які жодним чином не провокують в тобі критичне мислення, а навпаки, придушують його», — вважає Сулейман Мамутов.

Мамутов вважає, що саме тому зараз дуже важливо підтримувати зв’язки і контакти з людьми на анексованому півострові.

Молодіжний активіст Мухаммед Умеров додає: кримським татарам треба будувати свою ідентичність навколо  універсального ідентифікатора — мови.

«Наприклад, ті ж татуювання: ти можеш ставитися до них позитивно чи негативно, але ти — кримський татарин; ти можеш вірити в Бога чи не вірити, але ти — кримський татарин. Але те, що тебе об’єднує з іншою людиною — це мова, якою ти розмовляєш», — пояснює Мухаммед Умеров.

Фотовиставку «Відбиток дому» можна відвідати у Кримському домі до кінця цього року. Вхід на неї — безкоштовний.