Домовленість у рамках «Мінська» чи спроба щось приховати: навіщо бойовики «ЛНР» впровадили обмеження на кордоні з РФ

Бойовики «ЛНР» запровадили прикордонний режим у п’ятикілометровій зоні на кордоні з Росією — він передбачає низку обмежень. Отже, тепер, якщо ти луганчанин та хочеш порибалити десь у мальовничому селі Пархоменко Краснодонського району, то замало мати бажання — потрібно ще отримати дозвіл від «Служби прикордонної охорони МГБ ЛНР». 

«Введені обмеження на перебування в 100-метровій смузі місцевості, що безпосередньо примикає до кордону, на берегах водойм, по яких проходить кордон», — йдеться у так званій постанові «Уряду ЛНР» «Про затвердження Правил прикордонного режиму».

На побутовому рівні таке нововведення може сильно дошкуляти жителям окупованої території Луганської області — адже береги річки Сіверський Донець, уздовж кордону з РФ одне з небагатьох місць, де можна відпочити. Наприклад, місця відпочинку на Сіверському Донці поблизу Луганська або заміновані, або зруйновані, або заблоковані для сторонніх відвідувачів.

Але навіщо угруповання «ЛНР» намагається відмежуватися від «братської Росії»? 

Взагалі прикордонний режим та прикордонна смуга — це загальновизнана практика і невіддільна частина системи охорони кордону. Такі заходи вживаються у більшості країн світу. Таким чином створюється буферна зона уздовж кордону. Це дозволяє якісніше контролювати ситуацію на кордоні та виявляти тих, хто перебуває там незаконно.

«Але у цьому випадку йдеться дещо про інше. Самопроголошена влада ОРЛО ввела такі заходи фактично після того, як заходи посилення прикордонного режиму ввели прикордонники ФСБ Російської Федерації. Тобто, там такі заходи ввели, як один із пунктів посилення під час карантину», — коментує ветеран прикордонної служби, колишній речник Держприкордонслужби Олег Слободян.

За його словами, одразу після цього дзеркально відреагували бойовики на окупованих територіях Луганщини та Донеччині — вони запровадили аналогічні обмеження. Це може свідчити, по-перше, про те, що бойовики діють за вказівкою кураторів із Москви.

По-друге, говорить Олег Слободян, такі дії спрямовані не на убезпечення жителів «ЛДНР» від COVID-19, а саме росіян — щоб потенційні носії вірусу не потрапили до РФ в обхід пунктів пропуску. 

«На перший погляд, це заходи, які посилюють контроль на кордоні з Росією, але насправді, таким чином маріонетки росіян у Луганську виконують задачі своїх кураторів і посилюють заходи, щоб створити додатковий бар’єр на кордоні з Росію під час карантину», — зазначив Олег Слободян.

Під іншим кутом на ситуацію дивиться кандидатка політичних наук, доцентка кафедри психології, політології та соціокультурних технологій Сумського державного університету Андріана Костенко. На початку нашої розмови вона зазначає: те, що українські ЗМІ ігнорують цю інформацію —  насторожує:

«Це досить небезпечно для України. Не через призму недовіри до української влади, а через призму того, що у демократичному суспільстві всі процеси, а особливо процеси, пов’язані з налагодженням миру, встановленням контролю над своїми територіями має відбуватися прозоро і має обговорюватися у засобах масової інформації. тому мене хвилює ігнорування з боку засобів масової інформації», — говорить Андріана Костенко.

Як аргумент наводжу думку, яку не раз чула від колег, мовляв, сприймати серйозно різні «накази та постанови» бойовиків не варто — з точки зору українського законодавства вони нелегітимні. Та у пані Андріани свій контраргумент:

«Не варто ігнорувати процеси, які відбуваються на окупованих територіях і не варто легковажно ставитися до певних рішень, які там приймаються тією так званою владою. Фактично, рішення, прийняті у Луганську та Донецьку — це рішення Росії, це технології гібридної, у тому числі і інформаційної, війни, для того, щоб посилити вплив, щоб контролювати територію і українську владу, у тому числі».

Обмеживши доступ до п’ятикілометрової зони уздовж закритої ділянки кордону між Україною та Росією, бойовики можуть посилювати цю територію з боку Росії. А обмеження запровадили, щоб на визначену територію потрапляло якомога менше сторонніх людей, говорить політологиня.

«Це може бути недопуск ОБСЄ, окремих наших людей, розвідників, які можуть працювати на тих територіях; обмеження інформації про те, що відбувається на прикордонній території між Україною та Росією. Досить небезпечна тенденція, яка свідчить про те, що навряд чи Росія найближчим часом готова йти на значні поступки, готова віддавати контроль над кордоном українській стороні», — говорить Андріана Костенко.

Політологиня додає: такі дії нібито бойовиків може говорити про посилення кордону і з боку Росії.

Встановлюйте додатки Громадського Радіо:

? якщо у вас Android

? якщо у вас iOS
У розмові з пані Андріаною зазначаю, що неоднозначно сприймається ситуація зі створенням прикордонної зони на тлі спрощеної видачі російських паспортів жителям окупованих територій Луганщини та Донеччини. З одного боку, місцеві пропагандисти цілодобово розповідають жителям про невпинний процес інтеграції в РФ, а тим часом окупаційна влада створює додаткові бар’єри для тих, хто хочу фізично бути ближче до Росії.

«Це двозначно виглядає для людини з критичним мисленням, яка вміє порівнювати факти та певну інформацію. Погляньмо на інформаційний простір на окупованих територіях — ми розуміємо, що об’єктивна інформація і об’єктивні ЗМІ там майже не працюють. Значною мірою інформація надходить з Росії і засоби масової інформації працюють у режимі пропаганди, а не інформування населення, тому навряд чи місцеві, особливо ті, хто не має доступу до альтернативних новин, можуть ці факти порівнювати. Якщо ж подивитися на технології і методи ведення гібридної війни, то вона передбачає такий принцип, як тримання посібників на короткому повідку. Тобто, з одного боку демонструвати, що «ми надаємо гуманітарну, матеріальну (пенсії) допомогу, роздаємо паспорти», а, з іншого боку, чітко дотримуватися своєї стратегії. А стратегія Росії (і це ні для кого не секрет) — не інтеграція Луганської та Донецької областей до свого складу, а залишати ті території, як спосіб маніпуляції щодо України», — пояснює політологиня.

Водночас Андріана Костенко не виключає, що запровадження прикордонного режиму на окупованій території Луганської області може бути пов’язане і з переговорними процесами у Тристоронній контактній групі:

«Можливо, в межах цього процесу шукають компроміси, яким чином встановити контроль на кордоні між Україною та Росією. Можливо, ці переговори відбуваються і зараз саме такі рішення приймаються».

«Україна не має залишити це поза увагою, якщо це не є частиною переговорів, якщо це — рішення окупаційної влади і не є результатом переговорів, то тоді Україна має реагувати на це. Реагувати на рівні МЗС, тому що прийняття рішення про створення прикордонної зони говорить про те, що відбували переговори між «владою ЛНР» та Росією, а отже МЗС України може висловити щонайменше певне занепокоєння або попросити роз’яснення, на підставі чого такі рішення були прийняті і чому не була долучена українська сторона до цього рішення», — зазначила Андріана Костенко.

За роз’ясненнями Громадське радіо звернулося і до Спостережної місії ОБСЄ. Ми запитали: 

1.       Чи вплинуло таке нововведення на роботу місії ОБСЄ на окупованих територіях.
2.       Якщо так, то яким чином?
3.       Яким чином спостерігачі місії ОБСЄ можуть працювати на закритій у 2014 році ділянці кордону у Луганській та Донецькій областях?

«Незважаючи на те, що і мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ ОБСЄ), і Мінські домовленості передбачають безпечний, безперешкодний і необмежений доступ для спостерігачів СММ ОБСЄ по всій Україні, зокрема в районах уздовж 400-кілометрової неконтрольованої урядом ділянки кордону, співробітники Місії стикаються з частими обмеженнями при патрулюванні у цих районах.

Місія налічує майже 600 неозброєних цивільних спостерігачів, які працюють на сході Україні. Для підвищення ефективності моніторингової діяльності та подолання обмежень свободи пересування на місцях СММ використовує засоби дистанційного спостереження, зокрема безпілотні літальні апарати (БПЛА). БПЛА є особливо ефективними під час моніторингу неконтрольованих урядом ділянок уздовж кордону в нічний час. Однак ці БПЛА регулярно зазнають глушіння сигналу та стають цілями, по яких ведуть бойову стрільбу», — йдеться у відповіді СММ ОБСЄ на запит Громадського радіо.

Зазначимо, що на момент виходу цієї статті,  в угрупованні «ДНР» не повідомляли про аналогічні нововведення на окупованій території Донецької області.

Нагадаємо, 22 квітня, того ж дня, коли підконтрольне бойовикам видання повідомило про впровадження прикордонного режиму, Офіс президента повідомив, що українська сторона ініціювала створення в межах Тристоронньої контактної групи робочої групи за участю представників прикордонних і митних служб України та Росії і посередників з ОБСЄ для напрацювання механізму відновлення контролю над кордоном.

Зазначимо, що за українським законодавством, ділянки українсько-російського кордону, які де-факто контролюють бойовики, закриті. Перетин кордону через ці пункти пропуску передбачає покарання.

Валентина Троян, Громадське радіо