Дозволяли їсти лише дітям, стріляли по ногах, забороняли давати воду хворим: подробиці захоплення однієї з лікарень Маріуполя

Дозволяли їсти лише дітям, стріляли по ногах, забороняли давати воду хворим: подробиці захоплення однієї з лікарень Маріуполя

Маріуполь. З цим словом пов’язано стільки болю, страждань, знищених людських доль. Російським окупантам знадобився місяць аби перетворити колись квітуче та промислове українське місто на примару. І поки російські блогери знімають відео на руїнах, документалісти з усього світу збирають докази воєнних злочинів для міжнародного трибуналу, який чекає на російських злочинців.

Одна з таких команд, Міжнародне партнерство за права людини (IPHR) у партнерстві з Truth Hounds, Global Diligence LLP представили звіт, у якому ґрунтовно розказали, як бойовики так званої «Донецької народної республіки» захопили Маріупольську обласну лікарню інтенсивної терапії. Там окупанти тримали місцевих жителів у нелюдських умовах, знущалися. В основі розслідування — історії двох маріупольців, які одночасно знаходилися в лікарні й стали свідками одних і тих самих подій.

Опинилися в лікарні: обставини

Один зі свідків, позначений у звіті як потерпілий номер один, прожив у підвалі окупованої лікарні приблизно п’ять днів разом із дружиною та малолітнім сином. Вони опинилися там, бо через постійні обстріли росіян їхній будинок сильно постраждав і маріупольці сподівалися знайти у лікарні тимчасовий прихисток.

Під час обстрілу їхньої багатоповерхівки, який стався 10 березня, родина потерпілого та інші мешканці будинку ховалися у підвалі. Від удару там трапився обвал.

«Моя вага — 110 кг. Вибух був такої сили, що матрац, на якому я лежав, підстрибнув на метр вгору. Все підлетіло, попадало на підлогу. Люди кричали, почалася паніка, щось горіло», — згадує свідок.


Слухайте також: Я хочу, щоб усі зрозуміли: у полоні можна вижити, не продати свою позицію і залишитися людиною — Людмила Гусейнова


Інший маріуполець, який у звіті значиться як потерпілий номер два, поїхав до лікарні, щоб отримати медичну допомогу, бо його руку поранило осколками. 11 березня 2022 року він та його сусід готували їжу у дворі, коли їхні будинки обстріляли з літака. Побачивши літак і один зі снарядів, що летить, чоловіки побігли ховатися у свої будинки. Свідок встиг добігти до заскленого тамбура свого будинку, коли стався вибух:

«Мене кинуло на стінку, щось ударило по руках, руки не слухалися, стало тепло рукам. Я був у щільній куртці. Коли ми її зняли — там кров пішла по руках. Дружина роздягла мене, почали змивати кров, перев’язувати. Ось у мене сліди залишились. Я почав втрачати свідомість, але моя дружина — медсестра, привела мене до тями».

Дещо згодом чоловік дізнався, що постраждала жінка сусіда. Їй перебило стегнову артерію. Разом із ними чоловік поїхав до лікарні.

Захоплення лікарні: обшуки, побиття, постріли

За даними звіту, російські війська захопили лікарню 12 березня 2022 року. Обидва опитані потерпілі стверджують, що на момент початку штурму у лікарні вже не було українських військових — вони відступили чи потрапили у полон. Проте, російські війська, ймовірно, обстрілювали медичний заклад. Обидва чоловіки, про яких йдеться у звіті, стверджують, що під час штурму чули «гучні вибухи» та «стрільбу».

Російські військові зайшли до підвалу, де ховалися цивільні, та, погрожуючи кинути гранату, обшукали всіх, хто там був. Чоловіків та хлопців-підлітків відвели на перевірку. Сусіда першого потерпілого та ще двох чоловіків повели в окреме приміщення, побили та відпустили.

У чоловіка, який спробував втекти з лікарні під час перевірки, вистрілив російський солдат, але куля потрапила у стіну. Обидва потерпілих, а також двоє працівників лікарні стверджують, що росіяни шукали українських військових.


Читайте також: Зруйнована, але жива Горенка: як журналістка Громадського радіо провела день із благодійниками


За словами першого свідка, який перебував у підвалі разом із дружиною, саме його «ДНРівці» підозрювали у приналежності до «азовців» через те, що чоловік носив бороду. Але пізніше вони перестали чіпати його, бо головна лікарка, яка знаходилася у медичному закладі, запевнила, що він місцевий і допомагає у лікарні.

Зганяли людей до лікарні

Після того, як окупанти захопили лікарню, вони почали примусово змушувати людей з навколишніх житлових будинків переходити до будівлі медичного закладу. У звіті йдеться, що таким чином у лікарні знаходилося приблизно 2 тисячі мирних мешканців.

Усі вони не мали належних умов. Так, за словами другого свідка, підвал лікарні був переповненим. Оскільки більшості людей не було де сидіти, їм доводилося днями мерзнути на бетонній підлозі, бо на всіх не вистачало ковдр і матраців. Він також додав, що у той час там було дуже холодно, бо не було опалення, а у віконних рамах не було шибок через обстріли. Коли чоловік йшов обробити свої рани на п’ятий поверх, то побачив, як близько п’ятисот хворих лежали просто у коридорі, бо у їхніх палатах були вибиті вікна.

Через відсутність води люди не могли нормально користуватися туалетом. У пацієнтів, яких чоловік бачив у коридорі, були скляні банки, які вони використовували як туалет. Всюди стояв жахливий сморід.

Розселяли по поверхах: без їжі, води, медикаментів

Під вечір того ж дня, 12 березня, лікарня вже була переповнена. Це підтверджує й перший свідок. Він наголошує, що окупанти розміщували людей наступним чином:

«Важких хворих, які, за словами росіян, і так помруть, селили на верхні поверхи. Нижче — важких поранених. На перших поверхах знаходилися місцеві без дітей, у підвалі — всі з дітьми».

За словами чоловіка, на восьмому поверсі ніхто не доглядав хворих і не підіймав для них їжу та воду. Водночас російські військові зламали лікарняний склад і роздали людям продукти. За словами свідка номер два, він пам’ятає лише великі банки консервованих огірків. Це був єдиний раз, коли військові видавали людям у підвалі їжу (цей свідок зміг покинути лікарню вранці 13 березня).

Перший чоловік розповідає, що їжу таки давали, але їсти дозволяли лише дітям. Якщо вони бачили, що хтось їсть з дорослих, то починали бити чи стріляти по ногах. Коли люди питали про їжу, то російські військові відповідали:

«Навіщо вас годувати, ви й так здохнете?».

Також цей чоловік згадує, що в якийсь момент представники Червоного Хреста привезли воду. Військові заборонили давати її хворим, які перебували в лікарні, та погрожували прострелити ногу тим, хто не послухається.


Слухайте також: На День Незалежності у російській тюрмі ми співали гімн України — військова медикиня 36 бригади морської піхоти


Все ж 14 березня 2022 року, військові принесли в підвал їжу, схожу на суп: там була тушонка, морква, картопля, горох, огірки свіжі, огірки мариновані, помідори — і сказали всім це їсти. Діти відмовлялися їсти й військові потім погрожували людям у підвалі голодом.

Знущання з цивільних: погрози розстрілами

Крім цих жахів, перший свідок згадує, як одного дня військовий «ДНР» із позивним Осетин курив у підвалі, де розмістилися цивільні з дітьми. Один із них попросив не курити й не лаятись при дітях. За це Осетин його побив і повів «на розстріл», відкинувши дочку, що сиділа в нього на руках, у куток. Коли це побачив маріуполець, він пішов до головної лікарки і вони разом просили Осетина не вбивати того чоловіка. У відповідь Осетин погрожував їм зброєю і казав, що всіх уб’є за те, що вони тут «в царських умовах у підвалі». У результаті, головна лікарка все ж таки переконала Осетина відпустити того чоловіка.

Свідок також розповів, що Осетину дуже не подобалася головна лікарка. Коли вона просила відпустити людей з лікарні та перестати ними прикриватися, або вступала до іншого діалогу з військовими, її били ногами в живіт і по ногах, штовхали та погрожували.

Приблизно 15 березня чоловік та інші добровольці з цивільних принесли до лікарні вантаж — продукти та воду. Осетин побачив чоловіків і вимагав у головної лікарки пояснити, хто вони. Підійшла якась дівчина та, заступившись за чоловіків, сказала, що вона лікарка. Осетин кричав, що слід перевірити її документи. Пізніше, коли чоловік повертався після того, як відніс воду породіллям, він побачив цю дівчину під конвоєм Осетина. Вона показала йому жестом піти і він ліг на ліжко в коридорі. Потім свідок почув постріл. За його словами, Осетин не вбив дівчину, а поранив у ногу. Згодом головна лікарка сказала, що дівчина жива.

Не випускали з лікарні

Російські військові не випускали з лікарні ні пацієнтів, ні цивільних, ні лікарів. Для цього вони поставили охорону на всіх поверхах, аби ніхто вже не міг покинути лікарню. У звіті йдеться, що окупанти погрожували розстрілом тим, хто намагався б це зробити.
Двоє опитаних IPHR потерпілих та інші цивільні перебували у підвалі, який заборонялося залишати. Згідно зі словами потерпілого номер один, з 15 березня 2022 року військові терористичного угруповання «ДНР» поступово почали відпускати людей, бо лікарня була переповнена. Людям дозволялося їхати на евакуаційних автобусах на підконтрольну «ЛНР» частину Луганської області — у м. Володарськ, де їх піддавали «фільтрації» і відправляли до Росії.

Свідку номер один також вдалося покинути окуповану лікарню та Маріуполь в цілому.

Ще більше деталей та історій, пов’язаних з захопленням Маріупольської обласної лікарні інтенсивної терапії, можна прочитати у звіті IPHR за посиланням.

Ксенія Новицька, Громадське радіо


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини