Фото: Наталія Олексієнко
Понад два роки поневірянь – і майже півтори тисячі гектарів лісів Косівського району стали частиною Національного природного парку «Гуцульщина», що на Івано-Франківщині. Наприкінці листопада Кабмін видав розпорядження про виготовлення документів на кілька земельних ділянок у чотирьох сільських та одній міській раді.
Йдеться, зокрема, про Косів, а також села Кобаки, Вербовець, Люча й Уторопи. За словами директора парку Юрія Стефурака, на цих ділянках тепер можна розвивати рекреаційні зони — маркувати туристичні маршрути, ставити альтанки або прокладати стежки. Також ці документи зобов’язують Національний парк сплачувати земельний податок 5% до місцевих бюджетів — це близько двох мільйонів гривень.
Національний парк «Гуцульщина» створили у 2002 році. У постійне користування надали трохи більш як 7,5 тисяч гектарів лісу. Зараз загальна площа парку становить понад 32 тисячі гектарів.
Усі 18 років існування парк намагався отримати документи на землі, які перебувають у його постійному користуванні. За словами директора установи Юрія Стефурака, перші зрушення в цьому питанні відбулись у січні 2017 року. Тоді на нараді Мінрегіону вирішили оформити документи в три етапи.
Під час першого потрібно було дійти згоди на «безпроблемних» територіях. Таких виявилось п’ять і саме них стосується розпорядження кабміну. Другий етап стосується територій, де є незначні проблеми, які можна вирішити шляхом змін до, наприклад, указу президента України. На третьому етапі, через суди, добиватимуться рішень по територіях, де місцева влада не дає згоду на виготовлення документації.
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
«Кожний папірець нам треба було брати приступом. Архітектор мав дати погодження. Усі грозилися, мовляв, не дай Боже, дати папірець. Земельний держгеокадастр мав попідписувати зміни категорій, зареєструвати ці ділянки на публічній кадастровій карті. Тут чинився шалений супротив.
Було розуміння в Києві. Було розуміння в області. Зрештою дійшло до Кабміну. Затрималося і в Кабміні, тому що була зміна міністерства один раз, потім об’єднання міністерств. Потім змінився склад Кабміну і треба було, щоб дійшло до розпорядження. Потім знов у п’яти інституціях зібрати висновки. Це кілька разів мінялося, вносились поправки. Нарешті це законним — знову ж таки кажу — чином пройшло усі експертизи. Зараз вже є розпорядження Кабміну», — говорить Юрій Стефурак.
Косівська міська рада — одна з тих, що надала дозвіл на виготовлення документації Національним парком на дві ділянки загальною площею 400 гектарів. Міський голова Юрій Плосконос пояснює, що таким чином громада додатково наповнюватиме бюджет.
На сесії ради Косівської об’єднаної громади щодо кожної ділянки встановлять процентну ставку земельного податку. Ці кошти витрачатимуть виключно на потреби тих населених пунктів, на території яких розташовані ці ділянки лісу. Юрій Плосконос пояснює: люди в громаді знають, що таке національний парк.
«У нас навколо міста, на території Косівської міськради є два об’єкти абсолютно заповідні. Хребет Каменистий площею у кілька гектарів — це ті землі, куди можна прийти прогулятися, але там не можна щось вломити, якесь дерево зрубати, розкласти вогнище тощо. І це абсолютно не є проблемою для людей. З рештою земель так само. Прошу, ходіть, збирайте гриби, квіточку якусь можна зірвати. Нема проблем абсолютно», — говорить Плосконос.
Рожнівська ОТГ також увійшла до списку «безпроблемних» — громада розраховує отримувати додаткові гроші у бюджет, тож надала у користування нацпарку 340 гектарів. Серед цих територій, за словами начальника науково-дослідного відділу парку «Гуцульщина» Олега Погрібного, є унікальна лісова ділянка. Тут багато рослин та тварин, які зареєстровані у Червоній книзі України. Наприклад, білоцвіт весняний — квіти, які в народі називають підсніжниками. Також тут спостерігають за довгохвостими совами.
«Це є старовіковий дубово-грабовий деревостан, який зберігся на цій території, на Прикарпатті. Одна з основних цінностей цього лісу у тому, що це верхня межа дубових лісів у висотному діапазоні в нашій країні. Наш національний парк «Гуцульщина» може похвалитися тим, що в ньому є всі ліси Карпат за головними породами, починаючи від дубових лісів до високогірних смерекових і гірськососнових лісів. Це найнижчі ліси на території парку – десь 360-400 метрів над рівнем моря. На цих, можна вже сказати гірських ґрунтах, збереглися, сторічні, 120-річні діброви», — зауважує Олег Погрібний.
Заслужений природоохоронець Володимир Борейко каже, що проблема, з якою зіткнувся національний парк «Гуцульщина» — наслідок пострадянського законодавства. В інших країнах території нацпарків належать лише їм і охороняються законами.
«Національний парк «Гуцульщина» — це, взагалі, дуже цінний парк. Він охороняє високогірні ліси, він охороняє праліси, букові ліси, які практично не знали сокири. Він дуже цінний і потребує жорсткої охорони. Шлях українських національних парків до Європи тільки почався. І треба домагатися, щоб територія Національного парку хоча б на 70% була заповідною зоною, щоб були заборонені будь-які вирубки, як, наприклад в Німеччині».
За словами директора «Гуцульщини» Юрія Стефурака, парк уже розпочав співпрацю з сільськими радами, які вказані в розпорядженні Кабміну. Також незабаром у столиці відбудеться нарада щодо другого етапу передачі земель до природоохоронної території.
Наталія Олексієнко, Громадське радіо, Івано-Франківськ
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS